ДЕВІАЦІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО МОВЛЕННЯ: ОБСЦЕННА ЛЕКСИКА (НА МАТЕРІАЛІ БЛОГІВ НА «ЦЕНЗОР.НЕТ»)

Abstract

Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей сучасного українського суспільного мовлення на матеріалі текстів блогерів інтернет-видання «Цензор.нет». Об’єктом аналізу є девіації у публіцистичних текстах, зокрема зумовленість та особливості використання обсценної лексики. Традиційно мовні девіації розглядають як комунікативну невдачу чи помилку. У праці визначено новий аспект інтерпретації девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, реалізації інтенції адресанта, розкриття змісту та емоційно-оцінного спрямування дискурсу. Обґрунтовано підстави використання обсценної лексики в публічному мовленні, оцінено її доречність, функціональні межі та етнічні особливості вживання. Визначено перспективи та завдання розвитку українського суспільного публічного мовлення. Дослідницька методика. Ключовим методом дослідження є описовий. Водночас використано порівняльно-типологічний аналіз денотативно-конотативного, емоційно-оцінного, культурно-етичного значення обсценних лексем та їхнього функціонального статусу. Контекстуальний аналіз дозволив встановити тло та зумовленість функціонально-семантичного навантаження умисних девіацій як текстотвірних засобів. Результати. Дослідження мови блогерів виявило, що мовні девіації є типовою ознакою текстів сучасного медіапростору. Встановлено, що частина девіацій є наслідком динамічности інформаційного поля, зумовлена лакунами у формуванні мовної особистости, а також низьким рівнем вимог до мовної культури. З іншого боку, частина мовних, перш за все лексичних, девіацій є свідомим вибором авторів, зокрема використання обсценних слів. Вказано на рівень стилістичної маркованости обсценної лексики, яку автори використовують прямо, евфемізуючи чи представляючи її вже як жаргонно-сленгову. Визначено доречність використання девіантної лексики з погляду перспективи розвитку українського суспільного мовлення. Наукова новизна. Обґрунтовано авторську концепцію лексичних девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, запропоновано модель опису обсценної лексики у суспільному мовленні на основі цілісного аналізу тексту, його комунікативно-прагматичних особливостей, зумовлености появи мовних девіацій. Практичне значення. Матеріал дослідження може слугувати для опрацювання стилістично маркованих компонентів авторського дискурсу в межах курсу лінгвоаналізу тексту. Висновки та узагальнення сприятимуть опрацюванню засад розвитку і суспільного мовлення, і української мовної особистості.