ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНА СИСТЕМА У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ВІДКРИТІЙ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНІЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО ПРОЦЕСУ ІНФРАІНГВІНАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА

Здобутки клінічної і експериментальної медицини Pub Date : 2023-01-26 DOI:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13506

Денис Ковальський, Н. І. Цюприк

{"title":"ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНА СИСТЕМА У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ВІДКРИТІЙ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНІЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО ПРОЦЕСУ ІНФРАІНГВІНАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА","authors":"Денис Ковальський, Н. І. Цюприк","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13506","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Відкриті реконструктивні втручання займають провідне місце при реваскуляризації багаторівневого атеросклеротичного ураження артеріального русла нижньої кінцівки. Застосування запропонованих методів реваскуляризації (відкритий, гібридний, ендоваскулярний) атеросклеротичного стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла викликає розвиток ряду ускладнень, серед яких у в 6–32 % спостережень діагностують розвиток тромбозу сегмента реконструкції. \nМета – запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики. \nМатеріал і методи. В дослідження включено 97 пацієнтів із атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах стенотично-оклюзивного ураження гомілкових артерій. З метою вивчення стану гемокоагуляційної системи у пацієнтів застосовували методики для вивчення показників згортальної, фібринолітичної та агрегаційної систем. \nРезультати. Формування гіперкоагуляційного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно, порівняно із хворими, у яких використовували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається насамперед за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення оперативного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин (НФГ). Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота. \nВисновки. 1. Реваскуляризація артеріального русла нижньої кінцівки супроводжується на інтраопераційному етапі хірургічного втручання формуванням гіперкоагулятивного синдрому. 2. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається інтенсивніше, ніж у хворих, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"327 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13506","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

РЕЗЮМЕ. Відкриті реконструктивні втручання займають провідне місце при реваскуляризації багаторівневого атеросклеротичного ураження артеріального русла нижньої кінцівки. Застосування запропонованих методів реваскуляризації (відкритий, гібридний, ендоваскулярний) атеросклеротичного стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла викликає розвиток ряду ускладнень, серед яких у в 6–32 % спостережень діагностують розвиток тромбозу сегмента реконструкції. Мета – запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики. Матеріал і методи. В дослідження включено 97 пацієнтів із атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах стенотично-оклюзивного ураження гомілкових артерій. З метою вивчення стану гемокоагуляційної системи у пацієнтів застосовували методики для вивчення показників згортальної, фібринолітичної та агрегаційної систем. Результати. Формування гіперкоагуляційного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно, порівняно із хворими, у яких використовували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається насамперед за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення оперативного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин (НФГ). Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота. Висновки. 1. Реваскуляризація артеріального русла нижньої кінцівки супроводжується на інтраопераційному етапі хірургічного втручання формуванням гіперкоагулятивного синдрому. 2. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається інтенсивніше, ніж у хворих, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла.

查看原文