{"title":"ДЕТЕРМІНАНТНІ ФАКТОРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО УРАЖЕННЯ КОРОНАРНИХ СУДИН У КЛІНІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА","authors":"І. Я. Дзюбановський, Б. Я. Маслій","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13288","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. У роботі вивчено частоту та особливості поєднання атеросклеротичного ураження коронарних судин при інфаркті міокарда з коморбідною патологією на тяжкість перебігу захворювання та наслідки лікування. \nМета – вивчити коморбідні стани, які поєднуються з гострим інфарктом міокарда, та оцінити їх вплив на перебіг захворювання. \nМатеріал і методи. Проаналізовано результати клінічного обстеження 250 пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією та без елевації сегмента ST, яким в подальшому виконувалася реваскуляризація інфарктозалежної судини. \nРезультати. У досліджуваних пацієнтів встановлено основний діагноз – ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI) у 228 (91,2 %) випадках та без елевації сегмента ST (NSTEMI) у 22 (8,8 %) випадках. Q-ІМ передньої стінки лівого шлуночка – 111 (44,4 %), Q-ІМ нижній (або задньої стінки) – 66 (26,4 %), ІМ без зубця Q – 22 (8,8 %). Повторний ІМ діагностовано у 51 (20,4 %) хворого. Маса некрозу в досліджуваній когорті становила (15,57±1,03) %. \nУ переважної більшості обстежених (212, 84,8 %) виявлена супутня патологія. Артеріальну гіпертензію діагностовано у 195 (78,4 %), цукровий діабет – у 59 (23,7 %), надмірну масу тіла або ожиріння мали 150 (60,0%), у статусі курця перебувала 81 особа (32,4 %) з індексом куріння (23,73±2,00) пачко-років. Гіперхолестеринемію виявлено у 95 обстежених (38,0 %), а підвищення рівня ЛПНГ – у 84 (33,6 %). У 52 хворих (20,8 %) було діагностовано ХОЗЛ. Гастроентерологічну патологію підтверджено у 65 пацієнтів, що склало 26,0 %. Порушення ритму серця мали 102 обстежених (40,8 %), з них життєво небезпечні шлуночкові аритмії спостерігали у 3,6 % випадків. \nВисновки. У переважної більшості пацієнтів з ГКС, які були скеровані на ургентне коронарне втручання, мала місце супутня патологія, яка впливала на характер і поширеність атеросклеротичного ураження коронарних судин, суттєво обтяжувала перебіг ІМ та вимагала диференційного підходу в процесі виконання процедури коронароангіографії, ангіопластики та стентування.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13288","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. У роботі вивчено частоту та особливості поєднання атеросклеротичного ураження коронарних судин при інфаркті міокарда з коморбідною патологією на тяжкість перебігу захворювання та наслідки лікування.
Мета – вивчити коморбідні стани, які поєднуються з гострим інфарктом міокарда, та оцінити їх вплив на перебіг захворювання.
Матеріал і методи. Проаналізовано результати клінічного обстеження 250 пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією та без елевації сегмента ST, яким в подальшому виконувалася реваскуляризація інфарктозалежної судини.
Результати. У досліджуваних пацієнтів встановлено основний діагноз – ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI) у 228 (91,2 %) випадках та без елевації сегмента ST (NSTEMI) у 22 (8,8 %) випадках. Q-ІМ передньої стінки лівого шлуночка – 111 (44,4 %), Q-ІМ нижній (або задньої стінки) – 66 (26,4 %), ІМ без зубця Q – 22 (8,8 %). Повторний ІМ діагностовано у 51 (20,4 %) хворого. Маса некрозу в досліджуваній когорті становила (15,57±1,03) %.
У переважної більшості обстежених (212, 84,8 %) виявлена супутня патологія. Артеріальну гіпертензію діагностовано у 195 (78,4 %), цукровий діабет – у 59 (23,7 %), надмірну масу тіла або ожиріння мали 150 (60,0%), у статусі курця перебувала 81 особа (32,4 %) з індексом куріння (23,73±2,00) пачко-років. Гіперхолестеринемію виявлено у 95 обстежених (38,0 %), а підвищення рівня ЛПНГ – у 84 (33,6 %). У 52 хворих (20,8 %) було діагностовано ХОЗЛ. Гастроентерологічну патологію підтверджено у 65 пацієнтів, що склало 26,0 %. Порушення ритму серця мали 102 обстежених (40,8 %), з них життєво небезпечні шлуночкові аритмії спостерігали у 3,6 % випадків.
Висновки. У переважної більшості пацієнтів з ГКС, які були скеровані на ургентне коронарне втручання, мала місце супутня патологія, яка впливала на характер і поширеність атеросклеротичного ураження коронарних судин, суттєво обтяжувала перебіг ІМ та вимагала диференційного підходу в процесі виконання процедури коронароангіографії, ангіопластики та стентування.