ІТАЛІЙСЬКІ КОРЕНІ РОСІЙСЬКОЇ КАЗКИ: «ПРИГОДИ ПІНОК- КИО» КАРЛА КОЛЛОДІ І «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ОЛЕКСІЯ ТОЛСТОГО

Abstract

У статті розглядаються і зіставляються всесвітньо відомі дитячі книги про дерев’яну людину – італійського письменника Карла Коллоді і російського літератора Олексія Толстого. Незважаючи на те, що книги і Карло Коллоді, і Олексія Толстого були адресовані дитячій ау- диторії, за їх першим планом проступає «другий», який все частіше привертає увагу дослідн и- ків. Якщо в казці «Піноккіо» Карло Коллоді пласт італійської комедії дель арте поєднується з біблійними алюзіями, то в «Пригодах Буратіно» Олексія Толстого за героями дитячої казки проглядаються риси радянської літературної дійсності. Багато з персонажів Толстого несуть у собі натяки на літературну і театральну середу 20–30 років ХХ століття. У статті робиться спроба зіставлення італійської казки про дерев’яну людину Піноккіо з її літератур- ною обробкою Олексієм Толстим в тридцятих роках минулого століття. Казка італійського автора своїм корінням сягає народно-сміхової культури (за М. Бахтіним), яка нерозривно пов’язана з традиціями італійського театру дель арте. Саме в ній черпає Коллоді сюжет для свого твору. У книзі про пригоди Піноккіо взагалі багато від карнавальної сміхової культури і від балаганного театру зокрема. Сюди М. Бахтін відносить сцени бійок, тілесне оголення, жанр балаганної хули, метання різних предметів одним в одного, обливання голо вного героя, небачену ненажерливість, осміяння і приниження героя, а також інші прийоми народного ф а- рсу. Казка Олексія Толстого майже позбавлена дидактичності, в ній більше пригод і аван тю- ризму; своєю сюжетною побудовою вона розрахована на дитяче сприйняття, хоча в ній і ві д- сутній ряд епізодів, які описані у Коллоді. Разом з тим, слід зазначити, що сучасники Толстого бачили в казці сатиричний план, який пов’язаний з літературними, театральними та історич- ними персоналіями – М. Горьким, В. Меєрхольдом, О. Парвусом, М. Андрєєвою, О. Кніппер- Чеховою та іншими.