ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ВЕДЕННІ ВАГІТНИХ З ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНОЇ ГІПЕРТОНІЇ НА ТЛІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТА ПОРУШЕНЬ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО (ПСИХОСОМАТИЧНОГО) СТАНУ

Abstract

Мета: дослідити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу при веденні вагітних жінок з гіпертензивними розладами та ризиком розвитку гестаційної гіпертонії на тлі вегетативної дисфункції та порушень психосоматичного стану. Методи. В стаціонарних умовах міського клінічного перинатального центру і Галицької районної лікарні обстежено 172 вагітних із гіпертензивними розладами з коморбідною вегетативною дисфункцією та порушеннями психоемоційного стану. Вагітні жінки були розділені на дві групи: першу (1 і 11) і чотири підгрупи (1А і 11А, 1Б і 11Б). До 1-ої групи були віднесені вагітні з гіпертензивними розладами легкого та середнього ступенів. Жінки з тяжким ступенем АГ не були включені в дослідження із-за недостатньої кількості обстежуваних (n=6). Другу групу склали вагітні жінки з наявністю ризиків розвитку гестаційної гіпертензії. В підгрупи 1А і 11А віднесені вагітні жінки, яким до стандартної терапії додатково призначався лікувально-профілактичний комплекс, в склад якого входили медикаментозні препарати, засоби психокорекції та фізичної терапії. Вагітні жінки 1Б і 11Б підгруп отримували стандартну терапію. Контрольна група нараховувала 35 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Для вирішення завдань дослідження використовували вимірювання офісного АТ і ДМАТ. Результати. Встановлено, що на 30 день застосування лікувально-профілактичного комплексу в підгрупі 1Б добовий профіль сАТ нормалізувався у 58 (84,05%) вагітних, що на 32,73% перевищувало відповідні дані у підгрупі 1А. У вагітних жінок підгрупи 11Б спостерігали зниження середньодобового сАТ на 11,6% до (115,3±3,3) мм рт. ст. (р<0,05) і середньодобового дАТ – на 4,83% до (76,68±3,2) мм рт. ст. (р>0,05), водночас у вагітних підгруп 1А і 11А, які знаходилися під рутинним спостереженням і лікуванням згідно наказу МОЗ України № 151 від 24.01.2022 року «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», не відбулося вірогідного зниження показників середньодобового сАТ і дАТ (p>0,05 для обох підгруп). Подібну тенденцію до зниження показників АТ нами відмічено по відношенню до середньоденного сАТ, середньоденного дАТ, середньонічного сАТ і середньонічного дАТ. При порівнянні показників інших профілів ДМАТ встановлено, що між порівнюваними підгрупами вагітних жінок спостерігались відмінності більшості параметрів АТ. Так, рівні індексу часу сАТ в день у жінок 1Б підгрупи склали (16,30±4,2)%, що на 38,44% менше, ніж вихідні дані, індекс часу сАТ в ночі – (14,60±4,4)%, що також менше на 26,44% від попередніх показників, у пацієнток 11Б групи – (14,20± 6,2)% і (12,20±6,4)% відповідно, що вказувало на нормалізацію добового індексу і відповідало нормальному циркадному ритму (dippers). На час закінчення лікування в підгрупі 1Б кількість «гіпер-діперів» зменшилась на 39,13%, «нон-діперів» – на 6,9%, натомість, частка «діперів» збільшилась на 49,27%. В результаті проведеного лікування в підгрупі 1Б добовий профіль сАТ нормалізувався у 58 (84,05%) вагітних, що на 15,7% перевищувало відповідні дані у групі 1А. Це відбулось за рахунок зменшення у групі 1Б частки «гіпер-діперів» на 57,2% та «нон-діперів» на 19,0%, р<0,05. У пацієнток підгрупи 11Б індекс часу сАТ в день зменшився на 24,38% до (24,20±6)%, індекс часу сАТ в ночі зменшився на 28,73% до (32,20±6,4)%, що значимо відрізняло дані у групі 11А і вказувало на відсутність позитивної динаміки в нормалізації пресорного впливу АТ. При цьому середні показники ДІ сАТ на час закінчення лікування становили (15,6±2,1)%, а для дАТ – (15,6±2,1)%. Проте у пацієнток 1Б підгрупи відзначалася підвищена варіабельність сАТ у денний період – на 27,8% до (13,3±0,52) мм рт. ст., у вагітних 11Б підгрупи – на 19,80% до (12,1±0,5) мм рт. ст. (р<0,05 для обох груп), що свідчить про можливий ризик виникнення серцево-судинних подій, а також прееклампсії, що в подальшому потребує для даної категорії вагітних диспансерного нагляду, корекції способу життя, медикаментозного лікування та контролю АТ на період вагітності, пологів і в післяпологовому періоді. Висновки. Застосування розробленого та впровадженого лікувально-профілактичного комплексу достовірно покращує добовий ритм сАТ, збільшує частку вагітних із добовою кривою «dipper»», що вказує на ефективність запропонованого комплексу у вагітних із гіпертензивними розладами або вагітних з ризиком розвитку гестаційної гіпертонії. Вивчення показників ДМАТ у вагітних має як діагностичне, так і прогностичне значення, і його дослідження є доцільним у зазначеної категорії вагітних.