{"title":"УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ","authors":"І. І. Стеф’юк (Олещук)","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-304-317","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"За формулюванням Василя Стефаника, з душі Івана Семанюка (Марка Черемшини) «виходило два коридори» – його громадська та літературно-лірична іпостасі, які не перетиналися. Проте у руслі трактування означеної нами теми – «Українська національна ідея у творчості Марка Черемшини» – простежується виразний взаємозв`язок із громадсько-політичним осердям світогляду Івана Семанюка, доктора права, адвоката та громадського діяча. Адже значною мірою його власні бачення націєтворення лягли в основу змалювання образу державного лідера.\nМета нашого дослідження – з’ясувати, як корелювалися письменницька та громадсько-політична іпостасі Йвана Семанюка (Марка Черемшини) та проаналізувати, які з окреслених письменником націєтворчих акцентів перегукуються із сьогоденням. \nАктуальність роботи полягає в тому, що хронотопна панорама тексту Марка Черемшини чи не вперше розглядається крізь призму націєцентричних векторів. Окрім того, в умовах російсько-української війни особливої актуальності набуває не так дослідження, як предмет зображення – тобто сама художня та мемуарна спадщина Марка Черемшини, адже історія знову повторюється. Окремо характеризуються дві праці Марка Черемшини, які з ідеологічних причин або були заборонені до друку взагалі (казка-билиця «Райска птиця»), або публікувалися з фрагментами і не розглядалися серед його повноцінних творів («Йордан»).\nВарто підкреслити, що на порозі 150-літнього ювілею Марка Черемшини дослідження маловідомих граней його творчості ще раз увиразнює потребу повторного, повнішого прочитання творчої спадщини Марка Черемшини. \nТеоретико-методологічною основою цього дослідження стали здобутки українського літературознавства – знані праці І. Франка, О. Засенка, Б. Мельничука, Р. Піхманця, С. Хороба, О. Слоньовської, Р. Чопика та багатьох інших авторитетних дослідників. \nУ процесі дослідження ми послуговувалися таким методологічним інструментарієм: культурно-історичний, міфологічний, біографічний, герменевтичний метод, застосовували також окремі постулати методу екзистенційної інтерпретації тексту.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"139 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-304-317","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
За формулюванням Василя Стефаника, з душі Івана Семанюка (Марка Черемшини) «виходило два коридори» – його громадська та літературно-лірична іпостасі, які не перетиналися. Проте у руслі трактування означеної нами теми – «Українська національна ідея у творчості Марка Черемшини» – простежується виразний взаємозв`язок із громадсько-політичним осердям світогляду Івана Семанюка, доктора права, адвоката та громадського діяча. Адже значною мірою його власні бачення націєтворення лягли в основу змалювання образу державного лідера.
Мета нашого дослідження – з’ясувати, як корелювалися письменницька та громадсько-політична іпостасі Йвана Семанюка (Марка Черемшини) та проаналізувати, які з окреслених письменником націєтворчих акцентів перегукуються із сьогоденням.
Актуальність роботи полягає в тому, що хронотопна панорама тексту Марка Черемшини чи не вперше розглядається крізь призму націєцентричних векторів. Окрім того, в умовах російсько-української війни особливої актуальності набуває не так дослідження, як предмет зображення – тобто сама художня та мемуарна спадщина Марка Черемшини, адже історія знову повторюється. Окремо характеризуються дві праці Марка Черемшини, які з ідеологічних причин або були заборонені до друку взагалі (казка-билиця «Райска птиця»), або публікувалися з фрагментами і не розглядалися серед його повноцінних творів («Йордан»).
Варто підкреслити, що на порозі 150-літнього ювілею Марка Черемшини дослідження маловідомих граней його творчості ще раз увиразнює потребу повторного, повнішого прочитання творчої спадщини Марка Черемшини.
Теоретико-методологічною основою цього дослідження стали здобутки українського літературознавства – знані праці І. Франка, О. Засенка, Б. Мельничука, Р. Піхманця, С. Хороба, О. Слоньовської, Р. Чопика та багатьох інших авторитетних дослідників.
У процесі дослідження ми послуговувалися таким методологічним інструментарієм: культурно-історичний, міфологічний, біографічний, герменевтичний метод, застосовували також окремі постулати методу екзистенційної інтерпретації тексту.