ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ У ВЕТЕРАНІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ЛЕГКОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Порушення функціонування в різних сферах життя є дуже частими у ветеранів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), черепно-мозковою травмою (ЧМТ) та поєднанням цих хворобливих станів. Вони значно утруднюють процес реадаптації та ресоціалізації, тому мають бути мішенями втручання, в тому числі транскраніальної електростимуляції та психотерапії. Мета – дослідити особливості функціонування у всіх сферах життя у пацієнтів із ПСТР, легкою черепно-мозковою травмою (ЛЧМТ) та поєднанням ПТСР та ЛЧМТ для розробки диференційного підходу до комплексного медичного втручання. Матеріал і методи. Нами було обстежено 329 комбатантів, в тому числі осіб з ПТСР (n=109), з легкою ЧМТ (n=112) та з коморбідністю ПТСР і ЧМТ (n=108). За шкалою WHODAS 2.0 було визначено рівень функціонування за шістьма доменами: когніції (CW); мобільність (MW); догляд за собою (SW); взаємини (RW); денна активність (LW); соціальна активність (PW); загальний рівень функціонування (WHO). Також була визначена рангова кореляція між окремими критеріями шкали CAPS-5 та доменами тесту WHODAS 2.0. Результати. Стан пацієнтів з ПТСР характеризувався значно більш вираженими порушеннями усіх сфер життєдіяльності, порівняно з пацієнтами з легкою ЧМТ. Найвираженішими в усіх групах були порушення когнітивної сфери, сфери взаємин, соціальної та денної активності. Разом з цим, найбільш виражений загальний рівень порушень функціонування було виявлено у пацієнтів з коморбідними станами в групі (КЧМТ). Порушення окремих доменів функціонування за тестом WHODAS 2.0 корелювало з виразністю окремих критеріїв та симптомів шкалою CAPS-5, що дозволило в подальшому визначити диференційовані мішені для транскраніальної електричної стимуляції постійним струмом (tDCS) та психотерапевтичного втручання для пацієнтів кожної клінічної групи (ПТСР, ЧМТ та КЧМТ). Висновки. Порушення функціонування у осіб з ПТСР, ЧМТ та поєднанням цих хворобливих станів тісно пов’язано з наявністю та виразністю симптомів ПТСР, що дає можливість для диференційованої таргетної терапії окремих клінічних груп пацієнтів.