{"title":"ВПЛИВ ЦИТРАТУ ВАНАДІЮ ТА ХРОМУ НА МОРФОЛОГІЧНИЙ СТАН ЕКЗОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ З АЛОКСАНОВИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ","authors":"Р. Я. Іскра","doi":"10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13725","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет – це метаболічний розлад, що характеризується гіперглікемією, яка виникає внаслідок абсолютної або відносної недостатності інсуліну, необхідного для нормального функціонування багатьох клітин організму. \nМета – вивчити вплив цитратів ванадію та хрому на морфологічний стан екзокринної частини підшлункової залози із змодельованим алоксановим цукровим діабетом. \nМатеріал і методи. Експеримент проведено на 30 лабораторних щурах, які поділені на чотири групи: І група – контрольна; ІІ – група тварин із експериментальним цукровим діабетом без корекції, ІІІ та ІV – групи тварин з цукровим діабетом із корекцією. Матеріал дослідження – тканина підшлункової залози. Моделювання експерименту, забір матеріалу та виготовлення препаратів здійснено згідно з загальноприйнятими методиками. \nРезультати. Підшлункова залоза білих лабораторних щурів І експериментальної групи мала типову будову. У ІІ експериментальній групі міжчасточкова сполучна тканина зазнавала помірного набряку, визначалися структурні зміни елементів кровоносного русла. Секреторні відділи були змінені, панкреатоцити втрачали полярну диференціацію, мали нечіткі контури плазмолеми. Ядра гіпертрофовані, з великою кількістю гетерохроматину. Просвіти більшості вивідних проток розширені, із скупченням секрету, поодиноко зустрічалося відшарування епітеліоцитів. \nУ ІІІ та ІV експериментальних групах тварин, що вживали питну воду з додаванням розчину цитрату ванадію 0,5 мкг V/мл води та розчину хрому 0,1 мкг Cr/мл води, зміни були виражені менше, порівняно з ІІ експериментальною групою. Зменшувався набряк строми, зберігалася часточкова будова залози. Просвіти судин були менш кровонаповнені, без ознак порушення будови їх стінки. Екзокриноцити мали чіткі форми та контури, їх цитоплазма характеризувалась інтенсивною базофілією базальної частини та оксифілією апікальної частини. Ядра з незначною кількістю гетерохроматину. Внутрішньочасточкові та міжчасточкові протоки мали незначно розширені просвіти з невеликою кількістю секрету. \nВисновки. У тварин ІІ групи з експериментальним діабетом виявлені значні порушення компонентів екзокринної частини підшлункової залози, а у тварин ІІІ та ІV груп, які споживали розчини цитрату ванадію та цитрату хрому, спостерігалася нормалізація структури судин, вивідних проток та ацинусів.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13725","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет – це метаболічний розлад, що характеризується гіперглікемією, яка виникає внаслідок абсолютної або відносної недостатності інсуліну, необхідного для нормального функціонування багатьох клітин організму.
Мета – вивчити вплив цитратів ванадію та хрому на морфологічний стан екзокринної частини підшлункової залози із змодельованим алоксановим цукровим діабетом.
Матеріал і методи. Експеримент проведено на 30 лабораторних щурах, які поділені на чотири групи: І група – контрольна; ІІ – група тварин із експериментальним цукровим діабетом без корекції, ІІІ та ІV – групи тварин з цукровим діабетом із корекцією. Матеріал дослідження – тканина підшлункової залози. Моделювання експерименту, забір матеріалу та виготовлення препаратів здійснено згідно з загальноприйнятими методиками.
Результати. Підшлункова залоза білих лабораторних щурів І експериментальної групи мала типову будову. У ІІ експериментальній групі міжчасточкова сполучна тканина зазнавала помірного набряку, визначалися структурні зміни елементів кровоносного русла. Секреторні відділи були змінені, панкреатоцити втрачали полярну диференціацію, мали нечіткі контури плазмолеми. Ядра гіпертрофовані, з великою кількістю гетерохроматину. Просвіти більшості вивідних проток розширені, із скупченням секрету, поодиноко зустрічалося відшарування епітеліоцитів.
У ІІІ та ІV експериментальних групах тварин, що вживали питну воду з додаванням розчину цитрату ванадію 0,5 мкг V/мл води та розчину хрому 0,1 мкг Cr/мл води, зміни були виражені менше, порівняно з ІІ експериментальною групою. Зменшувався набряк строми, зберігалася часточкова будова залози. Просвіти судин були менш кровонаповнені, без ознак порушення будови їх стінки. Екзокриноцити мали чіткі форми та контури, їх цитоплазма характеризувалась інтенсивною базофілією базальної частини та оксифілією апікальної частини. Ядра з незначною кількістю гетерохроматину. Внутрішньочасточкові та міжчасточкові протоки мали незначно розширені просвіти з невеликою кількістю секрету.
Висновки. У тварин ІІ групи з експериментальним діабетом виявлені значні порушення компонентів екзокринної частини підшлункової залози, а у тварин ІІІ та ІV груп, які споживали розчини цитрату ванадію та цитрату хрому, спостерігалася нормалізація структури судин, вивідних проток та ацинусів.