{"title":"ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЗАСАДАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ","authors":"Роман Власюк","doi":"10.31891/pcs.2022.3-4.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ефективна підготовка майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту повинна опиратись на цілісну систему спеціальних знань, які є важливою складовою компетентності вчителя. Саме теоретичні знання, є важливим компонентом цієї підготовки. \nМетою нашого дослідження було покращити рівень теоретичної підготовки студентів зі спортивно-педагогічних дисциплін через впровадження у навчальний процес диференційованого навчання.\nВ ході дослідження нами були поставлені такі завдання: розробити критерії оцінки сформованості пізнавального компоненту та визначити початковий рівень теоретичної підготовки студентів зі спортивно-педагогічних дисциплін. Експериментально перевірити ефективність запропонованої програми навчання.\nВ ході дослідження, шляхом проведення опитування отримано статистично достовірні дані, які свідчать про низький рівень знань студентів, що вступили на факультет фізичного виховання. Для прикладу результати теоретичного тестування виявили, що на питання, які стосуються історичних аспектів фізичної культури 50% студентів не змогли дати правильної відповіді, схожі результати ми спостерігаємо у питаннях гімнастичної термінології де лише 6% студентів відповідають середньому рівню знань. На нашу думку такий рівень знань свідчить про те, що вчителі фізичної культури в ході вивчення різних модулів шкільної програми мало приділяють увагу формуванню в учнів системи знань.\n Розроблена нами програма передбачала використання диференційованого підходу під час вивчення теоретичного матеріалу. Завдання для вивчення і контролю було розділено за рівнями складності, що дало змогу студентам виконувати їх відповідно до своїх можливостей і таким чином рухатись від простіших завдань до складних.\nЗа результатами експерименту відбулось достовірне покращення рівня теоретичної підготовки у двох групах. Більшими зміни були у експериментальній групі. Зважаючи на результати дослідження ми можем констатувати, що використання диференційованого підходу у навчальному процесі сприяє покращенню рівня теоретичної підготовки студентів.\n ","PeriodicalId":421700,"journal":{"name":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Physical Culture and Sport: Scientific Perspective","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31891/pcs.2022.3-4.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Ефективна підготовка майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту повинна опиратись на цілісну систему спеціальних знань, які є важливою складовою компетентності вчителя. Саме теоретичні знання, є важливим компонентом цієї підготовки.
Метою нашого дослідження було покращити рівень теоретичної підготовки студентів зі спортивно-педагогічних дисциплін через впровадження у навчальний процес диференційованого навчання.
В ході дослідження нами були поставлені такі завдання: розробити критерії оцінки сформованості пізнавального компоненту та визначити початковий рівень теоретичної підготовки студентів зі спортивно-педагогічних дисциплін. Експериментально перевірити ефективність запропонованої програми навчання.
В ході дослідження, шляхом проведення опитування отримано статистично достовірні дані, які свідчать про низький рівень знань студентів, що вступили на факультет фізичного виховання. Для прикладу результати теоретичного тестування виявили, що на питання, які стосуються історичних аспектів фізичної культури 50% студентів не змогли дати правильної відповіді, схожі результати ми спостерігаємо у питаннях гімнастичної термінології де лише 6% студентів відповідають середньому рівню знань. На нашу думку такий рівень знань свідчить про те, що вчителі фізичної культури в ході вивчення різних модулів шкільної програми мало приділяють увагу формуванню в учнів системи знань.
Розроблена нами програма передбачала використання диференційованого підходу під час вивчення теоретичного матеріалу. Завдання для вивчення і контролю було розділено за рівнями складності, що дало змогу студентам виконувати їх відповідно до своїх можливостей і таким чином рухатись від простіших завдань до складних.
За результатами експерименту відбулось достовірне покращення рівня теоретичної підготовки у двох групах. Більшими зміни були у експериментальній групі. Зважаючи на результати дослідження ми можем констатувати, що використання диференційованого підходу у навчальному процесі сприяє покращенню рівня теоретичної підготовки студентів.