МЕТОДИКА РОБОТИ З УМОВНО-ГРАФІЧНОЮ НАОЧНІСТЮ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Abstract

У статті показано актуальні аспекти методики роботи з умовно-графічною наочністю та можливості її застосування на уроках історії. Адже повна загальна середня освіта включає компонент навчання історії, що формує різнобічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою. Акцентовано увагу на засвоєнні історичного матеріалу за допомогою двох компонентів – теорії та історичних фактів. Більше того, засвоєння теоретичного і фактичного історичного матеріалу з 6 по 11 класи  відбувається за допомогою теоретичного й емпіричного рівнів пізнання. Водночас у сучасному світі чільне місце посідають інноваційні технології, які допомагають розкрити творчий потенціал учня та збільшити його самостійність. Зокрема, відзначено презентаційний та наочний матеріал, який допомагає полегшено сприймати та засвоювати тему уроку, особливо під час дистанційного навчання. За допомогою наочності на уроках історії в учнів розвивається образне мислення, уява, пам’ять, формується поняття про історичне минуле, кількісні та якісні зміни історичного процесу, причинно-наслідкові зв’язки. Увагу акцентовано на графічній та умовно-графічній наочності. До умовно-графічних засобів наочності віднесено таблиці, карти, схеми, діаграми, графіки, які допомагають систематизувати й узагальнити матеріал, працювати з підручником, визначити рівень знань учнів. Відзначено негативний момент такого навчання, а саме – зловживання шляхом виконання завдань з умовно-графічного циклу в самостійній роботі учня. Рекомендовано вчителям пройти курси підвищення кваліфікації щодо роботи з комп’ютерними технологіями та програмами з навчання історії України і всесвітньої історії, особливо у старших класах з використанням умовно-графічної наочності.