Society Document Communication最新文献

{"title":"ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ","authors":"Людмила Шимченко, Тетяна Левченко","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-255-269","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-255-269","url":null,"abstract":"В публікації розглянуто процедуру формування доброчесності як елементу професійно-педагогічної культури в процесі підготовки майбутніх педагогів, як тої еліти, на яку покладена надія по відродженню України. Вважаючи доброчесність одною з основних цінностей сучасності, вагомим елементом професійно-педагогічної культури в формуванні майбутньої української еліти, соціального капіталу, здатного нові технології поставити на службу нації, розглянули процедуру формування доброчесності в ЗВО України. Проаналізували елемент «партнерства» в системі забезпечення якості освіти та в процесі формування доброчесності як вагомої складової професійної культури педагогічної еліти України. Розглянули процес формування доброчесності через механізм проблемного викладу матеріалу в освітньому процесі та в умовах проведення науково-дослідної роботи. Прослідковуючи процес формування культури педагога-науковця, розглянули складові: культуру мислення, культуру комунікації, текстову та стилістичну культуру, бібліографічну культуру дослідника, що забезпечують формування навичок роботи з науковим текстом, полемічних умінь, мовної культури та культури написання різних текстів. Через призму перерахованих складових культури педагога-науковця, розглянули доброчесність як фундаментуючий елемент. Звернули увагу на плагіат, як порушення принципу доброчесності в навчально-науковому процесі; прослідкували процедуру забезпечення принципу доброчесності в ЗВО України через механізм прийняття Положення, Кодексів та Декларацій про академічну доброчесність.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127148166","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"FORMATION OF A MODERN PERSONNEL MANAGEMENT ECOSYSTEM: SOCIAL CHALLENGES, COMMUNICATION TRENDS, INNOVATIVE APPROACHES","authors":"Алла Зленко, Оксана Перчук, Оксана Луцик","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-103-131","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-103-131","url":null,"abstract":"The article deals with the issues of formation of an organization's HR management ecosystem. The concepts of ecosystem, goals, objectives and key elements of the system are studied. It is substantiated that the modern ecosystem of HR management of an organization involves the formation of an organization's development strategy, HR strategy, which contains the values of the organization; enables the development of corporate culture and positioning of each employee in relation to the development of the organization; includes social responsibility, managerial and communication unity; innovative approaches to the selection of methods of training and development of personnel; new reward systems; advantages of involving different generations in cooperation: expanding the scope of the traditional «working age». It is established that the formation and development of a modern organization's HR management ecosystem is influenced by globalization and geopolitical aspects, demographic factors, staff migration and the struggle for the best candidates, the level of technology development, communication problems, the COVID-19 pandemic, and, given the Ukrainian realities, military actions. The author analyzes the trends in HR management, among which are the following: active use of artificial intelligence; development of electronic offices and electronic portfolios; introduction of blended learning and gamification methods in the management and advanced training of personnel; identification of talents and their effective use. The new management paradigm should take into account current trends in management technologies and form a system of staff motivation. This approach allows us to consider modern HR management technologies according to the main sub-functions. These include: strategic workforce planning; search and selection of personnel; training and development of personnel; performance management of personnel; motivation of personnel through recognition and rewards; career development of personnel, motivation for leadership. It is noted that the social responsibility of an organization in the field of career development and professional development of employees involves the following steps: in accordance with the corporate strategy, to determine the necessary plans for the training needs of staff; equal opportunities for all categories of staff in terms of training and professional development; formation of relevant methods and forms of staff development; identification of particularly promising employees, and development of individual development and career growth programs. Today, the concept of corporate social responsibility is gradually being developed and implemented in the corporate governance systems of leading Ukrainian organizations.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125190548","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДДІЛІВ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА","authors":"Ірина Березанська, Павло Дрок, Людмила Шимченко","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-37-59","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-37-59","url":null,"abstract":"У статті досліджено проблему впровадження систем електронного документообігу для ефективної роботи інформаційних відділів державних установ. Сучасний електронний документообіг включає в себе використання передових технологій та інструментів для автоматизації та оптимізації процесу обробки документів. Основними складовими процесу електронного документообігу є: створення документів, яке може бути виконано за допомогою текстових процесорів, електронних таблиць, презентаційних програм, спеціалізованих програм. Збереження електронних документів є важливим для безпеки та доступності інформації завдяки здійсненню резервного копіювання, яке включає регулярне створення копій даних і зберігання їх на різних носіях, таких як зовнішні жорсткі диски, хмарні сховища або інші засоби зберігання. Розкрито сучасні системи електронного документообігу, які використовуються в державних установах: Атлас ДОК, Мегаполіс, ДОК ПРОФ, АСКОД, FossDoc, що супроводжують всі цикли життєдіяльності документа: від створення до забезпечення архівного зберігання. Ці системи дозволяють ефективно управляти документами, забезпечують контроль їхнього обслуговування і сприяють забезпеченню прозорості та ефективності роботи державних установ. Впровадження систем електронного документообігу в роботу інформаційних відділів державних установ має такі переваги: ефективність та швидкість передачі документів, контроль роботи з документами, зменшення витрат на канцелярські товари та передачу документів, єдину базу, ефективну систему пошуку. До недоліків електронного документообігу можна віднести: витрати на технічне обладнання та його підтримку, забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, небажання працівників переходити на нові технології. Основними складовими системи електронного документообігу в Україні є кваліфікований електронний підпис (КЕП), електронні документи та електронний обмін, системи управління документами (СУД), інформаційні бази та реєстри, електронний архів. Кваліфікований електронний підпис використовується при підписанні будь-яких електронних документів, сприяє організації електронного документообігу. Визначено нормативно-правову базу електронного документообігу в Україні, яка включає ряд законодавчих актів, які регулюють використання електронних документів, електронний підпис та інші аспекти електронного документообігу. Державне регулювання електронного документообігу спрямоване на впровадження єдиної державної політики щодо електронного документообігу; захист прав та інтересів суб'єктів електронного документообігу; нормативно-правове регулювання технології обробки, створення, передачі, збереження, використання та знищення електронних документів. Досліджено етапи переходу від паперового до електронного документообігу: початковий етап, який характеризується запровадженням автоматизованої системи документообігу (АСД), що включає первинну обробку документа, створення електронної реєстраційної картки документа; розширений етап - під час якого відбуваєтьс","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116344462","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В АСПЕКТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"Тетяна Юріївна Шинкар, Тетяна Левченко, Василь Дудар","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-270-286","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-270-286","url":null,"abstract":"У статті розглянуто, як маніпулятивні елементи можуть впливати на сприйняття та поведінку людей у сфері комунікаційних технологій, зокрема через засоби масової інформації (ЗМІ), де маніпулятивні елементи можуть бути присутні в змісті новин, рекламі та інших програмах; через соціальні мережі (фейкові новини, спекуляції, маніпуляція з контентом або використання психологічних технік, щоб залучити увагу або змінити думку користувачів); через рекламу, зокрема через використання емоційного маніпулювання, прихованих повідомлень або маніпулятивних технік, щоб викликати в споживача бажання придбати товар або сприяти отриманню недостатньої інформації про реальні наслідки покупки; через політику (маніпуляція інформацією, розповсюдження фейкових новин або використання психологічних технік для впливу на голосування або громадську думку), через онлайн-торгівлю. Визначено, що існують різні техніки, які можуть бути застосовані для психологічного маніпулювання: емоційне маніпулювання, маніпуляція інформацією, соціальна норма і вплив оточення, маніпуляція відчуттям необхідності або дефіциту, маніпуляція авторитетом або статусом.  З’ясовано, що важливим завданням сучасного суспільства є боротьба з маніпулятивними технологіями, що актуально в епоху швидкого розвитку технологій та соціальних мереж, де поширюються фейкові новини, дезінформація та інші форми маніпуляцій з метою впливу на громадську думку. Маніпуляції є елементом соціально-політичного управління та боротьби за владу в соціумі.  Зроблено висновки, що важливо розвивати медійну грамотність та критичне мислення, щоб розпізнавати маніпулятивні техніки та захищати себе від них. Боротьба з маніпулятивними технологіями вимагає комплексного підходу та залучення різних сфер суспільства. Визначено шляхи боротьби з маніпулятивними технологіями: медійна грамотність та освіта, розвиток правового регулювання, залучення соціальних медіа та підтримка незалежних ЗМІ, громадянська освіта та активна участь у житті суспільства, міжнародне співробітництво та розробка технологічних рішень.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134138458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ, КЛЮЧОВІ ІНІЦІАТИВИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА УСТАНОВ (2019–2022 РОКИ)","authors":"Леся Халецька","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-213-254","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-213-254","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються роль, ініціативи та стратегічні напрями діяльності Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (далі – ІФЛА) у 2019–2022 рр. Встановлено, що зазначений період став новим етапом у діяльності організації, яка в цей час провела низку важливих заходів та прийняла стратегічні програмні документи. Так, у 2019 р. на Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі в Афінах була прийнята  «Стратегія ІФЛА на 2019–2024 роки», в якій були сформульовані  чотири стратегічні напрями діяльності: зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні; розвиток та вдосконалення професійної практики; об’єднання та зміцнення професійної галузі; оптимізація організації ІФЛА. У 2020 р. був прийнятий важливий документ – «Заява про бібліотеки та відкрите та ефективне управління», яка підкреслює роль бібліотек у прийнятті ефективних державних рішень. Здійснено спробу проаналізувати діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ з реалізації головних напрямів «Стратегії ІФЛА на 2019–2024 роки». Протягом 2020–2022 рр. зусилля ІФЛА концентрувалися на проведенні самостійно чи у співпраці з міжнародними партнерами заходів, спрямованих на виконання Цілей сталого розвитку ООН, розвиток адвокації, розширення своєї присутності у роботі міжнародних організацій і на засіданнях міжнародного рівня (партнерство з ЮНЕСКО, участь у засіданнях ООН, сесіях Всесвітнього форуму міст тощо). Спостерігалося активне використання інтернет-платформ і ресурсів, розширена присутність Федерації в соціальних мережах (Instagram, LinkedIn), у 2021 р. запущений новий вебсайт. Значне місце у здійсненні комунікацій ІФЛА зі своїми членами належало проведенню вебінарів, телеконференцій, повідомленням новин на вебсайті, електронному листуванню. Головною інформаційною платформою для підтримки бібліотечного руху, ознайомлення з досвідом бібліотек світу залишається портал «Бібліотечна мапа світу», яка постійно поповнюється новими історіями. 17–19 серпня 2021 р. вперше  у режимі онлайн був проведений Всесвітній бібліотечний та інформаційний конгрес, який розглянув хід виконання «Стратегії ІФЛА на 2019–2024 роки» та актуальність її принципів. Значна увага приділялася перегляду і створенню стандартів: перегляд маніфестів публічних і шкільних бібліотек, 2020; затвердження «Рекомендацій ІФЛА для освітніх програм з бібліотечної справи та інформології», 2022 р. Протягом 2020–2021 рр. відбулася реорганізація системи управління ІФЛА, спрямована на збільшення прозорості її діяльності, підвищення ефективності та розвитку партнерських зв’язків; розширення регіонального представництва; підвищення фінансової та організаційної стійкості; створення більш різноманітних можливостей для участі; посилення підтримки волонтерів. Основною комунікаційною платформою залишився Всесвітній інформаційний бібліотечний конгрес, щорічне проведення якого відновилося у 2021 р. (у 2020 р. внаслідок пандемії COVID-19 не відбувся). Під час його роботи у 2021 та 2022 рр. були представлені щорічн","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115815685","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМИ ГАЛУЗЕВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В СТРУКТУРІ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ","authors":"Юрій Палеха, Катерина Алєксєєнко","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-132-173","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-132-173","url":null,"abstract":"Диференціація систем документації відповідно до функцій управління та галузевої його належності дозволяє здійснити поділ систем службової документації на дві основні складові: інфраструктурну та галузеву, які відображають функціонування суб’єкта господарювання як на рівні організації, так і на рівні галузі в інформаційному просторі. Дослідженням зазначених систем документації опікується спеціальне документознавство, місце якого, незважаючи на відмінність концепцій провідних науковців, в структурі науки про документ чітко визначено.  В статті наведено авторський погляд на блокову структуру систем галузевої документації з врахуванням останніх публікацій науковців. Деталізовано призначення тієї чи іншої системи галузевої документації, кількість яких обумовлена кількістю напрямів суспільної діяльності, виникненням нових її напрямів, що супроводжується появою нових видів документації. Запропоновано поділ блоків систем галузевої документації на підблоки, системи та підсистеми документації. На підставі розробленої автором кваліфікаційної схеми блоків систем галузевої документації здійснено кількісний та якісний аналіз захищених дисертацій документознавчого спрямування на здобуття відповідного наукового ступеня. З метою консолідації зусиль науковців в напрямі ефективного розвитку галузевого документознавства, раціонального вибору та подальшої розробки дисертаційних тем за фахом, запропонована необхідність впорядкування й активізації процесів підготовки та захисту актуальних дисертацій з систем галузевої документації","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"155 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127200415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ В СИСТЕМІ РОБОТИ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕК: ЕФЕКТИВНІСТЬ, БЕЗПЕКА ТА ІННОВАЦІЇ","authors":"Оксана Плужник, Павло Дрок","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-198-212","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-198-212","url":null,"abstract":"У статті підкреслюється актуальність досліджень у галузі електронного документообігу в бібліотеках у зв’язку зі швидким розвитком технологій та зростанням вимог до захисту даних. Визначається роль бібліотек як мультифункціональних центрів, що пропонують широкий спектр послуг, та необхідність адаптації до нових технологій для забезпечення актуальності та конкурентоспроможності. Основний акцент статті зроблений на електронному документообігу, який спрощує обробку та забезпечує швидкість та ефективність управління документами. Використання хмарних технологій, електронних систем обміну даними та систем керування документами, а також застосування штучного інтелекту та автоматизації дозволяють бібліотекам полегшити доступ до ресурсів, сприяти співпраці з іншими установами та підвищувати продуктивність. У статті розглядаються переваги електронного документообігу в сучасних бібліотеках, такі як: автоматизація рутинних процесів, зручний доступ до інформації, покращення комунікації, аналітика та звітність, а також забезпечення безпеки та конфіденційності документів. Описуються різні системи захисту інформації, які використовуються в бібліотеках, такі як: шифрування даних, аутентифікація користувачів, контроль доступу, моніторинг та аудит, а також фізична безпека. Застосування цих систем допомагає забезпечити безпеку та конфіденційність документів у бібліотеках. Піднімаються питання покращення захисту інформації в сучасних бібліотеках. Для поліпшення безпеки інформації запропоновано декілька заходів, включаючи регулярне навчання співробітників щодо кібербезпеки, використання багаторівневої аутентифікації, захист мережі та даних, оновлення програмного забезпечення, впровадження принципу найменшого привилегію, проведення аудиту безпеки та партнерства зі спеціалізованими постачальниками.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125624979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РУХОМІ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Віта Бойко, Сергій Кулешов","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-60-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-60-80","url":null,"abstract":"У статті здійснено порівняльний аналіз розділів Державного реєстру національного культурного надбання, що містять рухомі пам’ятки історії і культури, та визначено проблеми їх формування. Порівняльний аналіз засвідчив найкращий стан щодо внесення до ДРНКН і відображення у ньому унікальних документів НАФ, зокрема їх описування та представлення оцифрованих копій. Існують певні проблеми цієї роботи, зокрема, пов’язані з уточненням поняття «унікальний документ Національного архівного фонду» з точки зору правової визначеності, внесення унікальних сукупностей документів (справ, фондів, колекцій) до ДРНКН, необхідність вилучення зі складу унікальних документів НАФ представників російської культури. Іншим прикладом рухомих пам’яток історії та культури, що містить ДРНКН, є унікальні предмети Музейного фонду України. Більшість описів унікальних предметів Музейного фонду України малоінформативні. Рухомі пам’ятки, такі як привисні печатки та монети, взагалі не представлено. Наявний у цій частині ДРНКН перелік об’єктів є лише незначною частиною унікальних предметів вітчизняних музеїв. Бажано представити в ДРНКН унікальні предмети, що зберігаються в Одеському археологічному музеї НАН України, Художньому музеї імені Богдана та Варвари Ханенків, Національному художньому музеї України, приватному Музеї Шереметьєвих. Наведено приклади предметів, які б могли бути внесені до ДРНКН. Незважаючи на значну роботу великих бібліотек України, зокрема НБУВ, щодо підготовки матеріалів для внесення особливо цінних та рідкісних книжкових пам’яток до ДРНКН, цей розділ відсутній. Основною перешкодою для створення реєстру книжкових пам’яток, на нашу думку, є надмірна кількість об’єктів, що підлягають унесенню до ДРНКН. Автори статті пропонують визначити поетапність у часі формування цього розділу ДРНКН та суттєво обмежити кількість унесених об’єктів із наданням їм статусу «унікальної книжкової пам’ятки».","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124778477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ФОТОГРАФІЇ В УКРАЇНІ У ХХ СТ. ТА ЇЇ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ЯК АРХІВНОГО ДОКУМЕНТА","authors":"Ігор Довжук","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-81-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-81-102","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання розвитку фотографії, фотосправи та хіміко-фотографічної промисловості в Україні у ХХ ст., а також інституалізація фотографії як архівного документа. Уже з початку ХХ ст. можемо говорити про високий рівень розвитку в Україні фотосправи, сформованість її інфраструктури, швидке розширення напрямів розвитку в багатьох українських регіонах. Розширення функціонально-інструментальних характеристик фотографії, розвиток фотомеханічних процесів друку стали передумовами й каталізаторами становлення професійного фотомистецтва, фотожурналістики, формування і збагачення системи її жанрів, розширення кола фахівців фотосправи. Змінюється рівень сприйняття фотографії і фотодіяльності, з’являється потреба узагальнення і наукового її осмислення, створення теорії фотосправи. Так, з 1914 р. у Києві було вже чимало фотографів-митців і професіоналів-науковців. Активна фотодіяльність викликала до життя і виникнення спеціалізованих періодичних видань. За короткий час розвитку фотогуртків у Харкові засновуються профільні журнали. Зазначено, що на початку 1930 р. з ініціативи професора Олекси Балицького і лікаря Степана Дмоховського було створене Українське Фотографічне Товариство у Львові (з філіями у Станіславі, Тернополі й Рогатині). Товариство мало понад 200 членів, власне приміщення і бібліотеку. У 1960-1980-х рр. виникла мережа спеціалізованих архівів кінофотофонодокументів, що включала архіви союзного рівня та архіви союзних республік, у т.ч. України. У державних архівах створюються спеціальні архівні фонди для передачі, зберігання і дослідження фотодокументів, відбувається їхня інституалізація, яка отримала новий розвиток з початку 1990-х рр.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129304539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Вікторія Барабаш, Людмила Глєбова, Олена Коломієць","doi":"10.31470/2518-7600-2023-19-10-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-19-10-36","url":null,"abstract":"У статті розглянуто процеси еволюції діяльності бібліотек закладів вищої освіти під впливом інноваційних трансформацій сьогодення. Формування в бібліотеках ЗВО відкритого інформаційного простору, надання широкого доступу до різноманітної інформації, комплексне поєднання її типів і видів має сприяти створенню гнучкої інфраструктури інформаційного забезпечення діяльності закладу вищої освіти, задоволенню інформаційних потреб науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти, активізації сучасного спектру сервісів і послуг бібліотеки як культурно-освітнього центру.Представлено сучасні автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС), які використовують у своїй діяльності бібліотечні установи закладів вищої освіти України. Визначено їх роль як надійного інструмента  створення електронних ресурсів самих бібліотек, а також ефективного засобу підтримки навчальної та наукової діяльності ЗВО. Проаналізовано бібліотечно-інформаційні ресурси бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету. Акцентовано увагу на запровадженні в університетській бібліотеці ЦНТУ автоматичної бібліотечної системи відкритого доступу, призначеної для підтримки традиційних бібліотечних технологічних процесів. Визначено функціональні можливості цієї системи, її переваги та недоліки, проблеми адаптації та впровадження. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інформування користувачів бібліотеки в умовах функціонування автоматизованих інформаційно-пошукових систем, а також окреслено перспективи розвитку бібліотеки в умовах подальшої інформатизації суспільства.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116830721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}