{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ СЕЛФІ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ","authors":"Валентина Купчишина","doi":"10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.12","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті презентовано результати аналізу наукової джерельної бази щодо історії виникнення феномену селфі та його змісту, наукові підходи до його вивчення. Підкреслено, що зазначений феномен не одноразово був обраний предметом вивчення як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Під поняттям «селфі» науковці розуміють зроблений суб’єктом фотознімок самого себе, спільно з певною особою (або твариною) або групою осіб за допомогою фотокамери, на відстані витянутої руки (або через дзеркало), як правило, в момент емоційно-значущої події або ситуації, і представлені на огляд в умовах інтернет-простору з метою самопрезентації та самопізнання, за допомогою отримання соціальної думки (оцінки) про себе. Зазначено, що поширення феномену селфі набуває стрімких обертів і причин для цього є достатньо (візуальні комунікації; нескінчена еволюція нарцисизму; людина як медіа; прагнення до саморедагування; гуманізація техології тощо). Діагностичним інструментарієм дослідження зазначеного явища слугують такі методики як: багатовимірний опитувальник дослідження самоставлення (С. Пантілєєв); тест-опитувальник для визначення рівня самооцінки (С. Ковальов); тест оцінки нарцисизму (F.-W. Deneke і B. Hilgenstock, адаптована Н. Залуцкою, А. Вукс); методики «Діагностика особистісного егоцентризму» (Н. Фетіскін, Г. Мануйлов, В. Козлов) та ін. Автором представлено погляди наукової спільноти до феномену селфі та його вплив на психічне здоров’я особистості. Визначено, що поряд з позитивними моментами (отримання приємних спогадів, додаткової уваги з боку інших людей, позитивне сприйняття себе та креативність у передачі інформації, саморозвитком, самопрезентацією, розширенням кола спілкування), дослідники виділяють цілу низку негативних моментів (відхід від реального світу, поверхневе сприйняття реальності, втеча від самотності тощо). Нажаль, констатують вчені, за останній час набули широкого поширення такі негативні явища як селфі-залежність, кібербулінг, лайкінг, але при цьому вони зауважують, що помірне використання селфі може дати шанс людині в її розвитку як особистості, фахівця, а надмірне захоплення може стати причиною багатьох проблем зі здоров’ям.","PeriodicalId":409630,"journal":{"name":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.12","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті презентовано результати аналізу наукової джерельної бази щодо історії виникнення феномену селфі та його змісту, наукові підходи до його вивчення. Підкреслено, що зазначений феномен не одноразово був обраний предметом вивчення як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Під поняттям «селфі» науковці розуміють зроблений суб’єктом фотознімок самого себе, спільно з певною особою (або твариною) або групою осіб за допомогою фотокамери, на відстані витянутої руки (або через дзеркало), як правило, в момент емоційно-значущої події або ситуації, і представлені на огляд в умовах інтернет-простору з метою самопрезентації та самопізнання, за допомогою отримання соціальної думки (оцінки) про себе. Зазначено, що поширення феномену селфі набуває стрімких обертів і причин для цього є достатньо (візуальні комунікації; нескінчена еволюція нарцисизму; людина як медіа; прагнення до саморедагування; гуманізація техології тощо). Діагностичним інструментарієм дослідження зазначеного явища слугують такі методики як: багатовимірний опитувальник дослідження самоставлення (С. Пантілєєв); тест-опитувальник для визначення рівня самооцінки (С. Ковальов); тест оцінки нарцисизму (F.-W. Deneke і B. Hilgenstock, адаптована Н. Залуцкою, А. Вукс); методики «Діагностика особистісного егоцентризму» (Н. Фетіскін, Г. Мануйлов, В. Козлов) та ін. Автором представлено погляди наукової спільноти до феномену селфі та його вплив на психічне здоров’я особистості. Визначено, що поряд з позитивними моментами (отримання приємних спогадів, додаткової уваги з боку інших людей, позитивне сприйняття себе та креативність у передачі інформації, саморозвитком, самопрезентацією, розширенням кола спілкування), дослідники виділяють цілу низку негативних моментів (відхід від реального світу, поверхневе сприйняття реальності, втеча від самотності тощо). Нажаль, констатують вчені, за останній час набули широкого поширення такі негативні явища як селфі-залежність, кібербулінг, лайкінг, але при цьому вони зауважують, що помірне використання селфі може дати шанс людині в її розвитку як особистості, фахівця, а надмірне захоплення може стати причиною багатьох проблем зі здоров’ям.