{"title":"РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ ПРО ПЕРФЕКЦІОНІЗМ У ПЛОЩИНІ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ","authors":"Hanna Leonidivna Chepurna","doi":"10.25140/2412-1185-2019-1(13)-79-86","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність теми дослідження. В умовах трансформації українського суспільства перфекціонізм стає важливою характеристикою сучасної людини, сприяє розвитку відповідальності, конкурентоспроможності та професіоналізму. Разом з тим надмірно виражене, неадекватне реальній ситуації прагнення до ідеалу може порушувати міжособистісні зв’язки та викликати труднощі в процесі життєздійснення особистості. Постановка проблеми. Незважаючи на велику кількість досліджень в психологічній науці залишається необхідність інтеграції та систематизації знань щодо феномену перфекціонізму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прихильники різних концепцій перфекціонізму (Г. Іванчеко, О. Соколова, І. Гуляс, Т. Юдєєва), тією чи іншою мірою торкаються аспекту соціокультурної детермінованості цього феномену. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В психологічній науці не існує узгодженості у трактуванні сутності, структури, чинників розвитку, критеріїв адаптивності перфекціонізму. Постановка завдання. Завданням нашого дослідження є здійснення теоретичного аналізу розвитку уявлень про перфекціонізм в площині соціогуманітарного знання. Виклад основного матеріалу. Розкрито уявлення про перфекціонізм в етичному та культурологічному вимірі. Акцентовано на важливості історико-філософського аспекту\nпроблеми перфекціонізму. Розкрито динаміку змін змісту і форм філософських концепцій вдосконалення людини у естетичній, релігійний, онтологічний площинах. Естетичний підхід є характерний для філософських систем Античності де досконалість пов’язувалась перш за все з гармонією Космосу, та філософії епохи Ренесансу, що передбачає тісний зв’язок досконалості і творчості. Онтологічний підхід згідно якому вдосконалення людини здійснюються на основі цінностей соціуму, бере свій початок з філософських студій Нового часу. Проаналізовано тогочасні філософські студії Німеччини, в центрі вивчення яких стала теорія морально-етичного перфекціонізму. Релігійне розуміння прагнення людини до досконалості постійно трансформується разом зі змінам в історичному поступі людства. Висновки. Визначено, що в основу перфекціоністських уявлень сьогодення покладено ідеї філософії прагматизму. Саме ідея перфекціонізму виступає у філософії прагматизму не тільки як світоглядна позиція, але і як певна діяльнісна настанова. Історично сформовані на підґрунті протестантизму цінності зовнішнього успіху та прагнення індивідуальних\nдосягнень, стали істотними цінностями сучасної європейської цивілізації Теоретичним підґрунтям для розвитку проблеми перфекціонізму в психології визначено роботи представників психодинамічного напрямку А. Адлера та К. Хорні.","PeriodicalId":153552,"journal":{"name":"SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-79-86","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Актуальність теми дослідження. В умовах трансформації українського суспільства перфекціонізм стає важливою характеристикою сучасної людини, сприяє розвитку відповідальності, конкурентоспроможності та професіоналізму. Разом з тим надмірно виражене, неадекватне реальній ситуації прагнення до ідеалу може порушувати міжособистісні зв’язки та викликати труднощі в процесі життєздійснення особистості. Постановка проблеми. Незважаючи на велику кількість досліджень в психологічній науці залишається необхідність інтеграції та систематизації знань щодо феномену перфекціонізму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прихильники різних концепцій перфекціонізму (Г. Іванчеко, О. Соколова, І. Гуляс, Т. Юдєєва), тією чи іншою мірою торкаються аспекту соціокультурної детермінованості цього феномену. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В психологічній науці не існує узгодженості у трактуванні сутності, структури, чинників розвитку, критеріїв адаптивності перфекціонізму. Постановка завдання. Завданням нашого дослідження є здійснення теоретичного аналізу розвитку уявлень про перфекціонізм в площині соціогуманітарного знання. Виклад основного матеріалу. Розкрито уявлення про перфекціонізм в етичному та культурологічному вимірі. Акцентовано на важливості історико-філософського аспекту
проблеми перфекціонізму. Розкрито динаміку змін змісту і форм філософських концепцій вдосконалення людини у естетичній, релігійний, онтологічний площинах. Естетичний підхід є характерний для філософських систем Античності де досконалість пов’язувалась перш за все з гармонією Космосу, та філософії епохи Ренесансу, що передбачає тісний зв’язок досконалості і творчості. Онтологічний підхід згідно якому вдосконалення людини здійснюються на основі цінностей соціуму, бере свій початок з філософських студій Нового часу. Проаналізовано тогочасні філософські студії Німеччини, в центрі вивчення яких стала теорія морально-етичного перфекціонізму. Релігійне розуміння прагнення людини до досконалості постійно трансформується разом зі змінам в історичному поступі людства. Висновки. Визначено, що в основу перфекціоністських уявлень сьогодення покладено ідеї філософії прагматизму. Саме ідея перфекціонізму виступає у філософії прагматизму не тільки як світоглядна позиція, але і як певна діяльнісна настанова. Історично сформовані на підґрунті протестантизму цінності зовнішнього успіху та прагнення індивідуальних
досягнень, стали істотними цінностями сучасної європейської цивілізації Теоретичним підґрунтям для розвитку проблеми перфекціонізму в психології визначено роботи представників психодинамічного напрямку А. Адлера та К. Хорні.