ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ

Петро Шихов
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Петро Шихов","doi":"10.31470/2518-7600-2022-15-226-246","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті зроблено спробу узагальнити теоретичні основи досліджень міграційних процесів у розвідках радянських дослідників другої половини ХХ ст. \nВизначено, що поняття «міграція населення» має багато визначень. З’ясовано, що причиною різноманітності трактувань даного терміну є наукова спеціалізація конкретного дослідника, адже дослідженням міграції населення займалися фахівці з різних наук. Встановлено, що напрацювання за даного напрямку проводили дослідники з таких наук, як географія, економіка, соціологія, демографія. \nЗ’ясовано, що розвідки зазначеного періоду умовно поділяються на три періоди. Перший період – це період відновлення, коли після сталінських часів було знято заборону на дослідження, і характеризується початком формування теоретичної бази за допомогою набутого досвіду у 1920-1930-х рр. Другий період (1960-1970-ті рр.) стосується емпіричних методів шляхом спостережень, щоб на основі отриманих даних покращити теоретичну основу майбутніх досліджень. Третій період (1970-1990-ті рр.) – час формування окремої науки «міграціології» та узагальнення в ній усього набутого практичного досвіду. \nВиокремлено, що період відновлення досліджень з області міграції припадає на кінець 1950-х рр. Початок поновлення вивчення міграційних процесів відбувається у Сибірському відділенні АН СРСР. Визначено чому саме Сибір став базою для практичних розвідок в області міграції. \nЗазначено низку науковців, які займалися формуванням теоретичної, а згодом і практичної бази досліджень. Описано сферу їх інтересів у цій царині. Визначено вклад, який зробили науковці задля формування єдиного теоретичного апарату, що потім трансформувався у окрему науку. З’ясовано, що вчені у своїх розвідках спираються лише на радянський досвід і формування теоретичної основи досліджень відбувається в ізоляції від міжнародного досвіду з даної галузі. Зауважено і про математичні спроби опису міграційних процесів на основі статистичних даних. Визначено мету досліджень з даної проблеми, адже вивчення міграції дозволяло ефективніше розробляти державну політику міграції населення, а також покращити промислову та містобудівну політику.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society Document Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-15-226-246","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2

Abstract

У статті зроблено спробу узагальнити теоретичні основи досліджень міграційних процесів у розвідках радянських дослідників другої половини ХХ ст. Визначено, що поняття «міграція населення» має багато визначень. З’ясовано, що причиною різноманітності трактувань даного терміну є наукова спеціалізація конкретного дослідника, адже дослідженням міграції населення займалися фахівці з різних наук. Встановлено, що напрацювання за даного напрямку проводили дослідники з таких наук, як географія, економіка, соціологія, демографія. З’ясовано, що розвідки зазначеного періоду умовно поділяються на три періоди. Перший період – це період відновлення, коли після сталінських часів було знято заборону на дослідження, і характеризується початком формування теоретичної бази за допомогою набутого досвіду у 1920-1930-х рр. Другий період (1960-1970-ті рр.) стосується емпіричних методів шляхом спостережень, щоб на основі отриманих даних покращити теоретичну основу майбутніх досліджень. Третій період (1970-1990-ті рр.) – час формування окремої науки «міграціології» та узагальнення в ній усього набутого практичного досвіду. Виокремлено, що період відновлення досліджень з області міграції припадає на кінець 1950-х рр. Початок поновлення вивчення міграційних процесів відбувається у Сибірському відділенні АН СРСР. Визначено чому саме Сибір став базою для практичних розвідок в області міграції. Зазначено низку науковців, які займалися формуванням теоретичної, а згодом і практичної бази досліджень. Описано сферу їх інтересів у цій царині. Визначено вклад, який зробили науковці задля формування єдиного теоретичного апарату, що потім трансформувався у окрему науку. З’ясовано, що вчені у своїх розвідках спираються лише на радянський досвід і формування теоретичної основи досліджень відбувається в ізоляції від міжнародного досвіду з даної галузі. Зауважено і про математичні спроби опису міграційних процесів на основі статистичних даних. Визначено мету досліджень з даної проблеми, адже вивчення міграції дозволяло ефективніше розробляти державну політику міграції населення, а також покращити промислову та містобудівну політику.
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
文章试图总结二十世纪下半叶苏联研究人员著作中有关人口迁移过程研究的理论基础。 文章认为,"人口迁移 "这一概念有多种定义。研究发现,对这一术语的解释多种多样的原因在于特定研究人员的科学专长,因为不同科学领域的专家都从事过人口迁移研究。地理学、经济学、社会学和人口学等科学领域的研究人员都在这一领域取得了进展。研究发现,这一时期的研究有条件地分为三个时期。第一个时期是斯大林时代后研究禁令解除的恢复时期,其特点是在 20 世纪二三十年代取得的经验基础上开始形成理论框架。 第二个时期(20 世纪 60 年代至 70 年代)涉及通过观察进行实证研究的方法,以便利用获得的数据完善未来研究的理论基础。第三阶段(20 世纪 70-90 年代)是 "移民研究 "这门独立科学的形成时期,也是对在这一时期获得的所有实践经验进行归纳总结的时期。作者强调,移民领域研究的复兴时期可以追溯到 20 世纪 50 年代末。作者确定了西伯利亚成为移民领域实际研究基础的原因。确定了一些参与形成研究的理论基础和后来的实践基础的学者。介绍了他们在这一领域的兴趣范围。确定了科学家对形成单一理论框架(后来转变为一门独立的科学)所做的贡献。研究发现,科学家们在研究中只依赖苏联的经验,研究理论基础的形成与该领域的国际经验相脱节。作者还注意到根据统计数据描述移民过程的数学尝试。对这一问题的研究目的进行了界定,因为对移民的研究有助于更有效地制定国家人口迁移政 策,以及改进工业和城市规划政策。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
期刊最新文献
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ, КЛЮЧОВІ ІНІЦІАТИВИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА УСТАНОВ (2019–2022 РОКИ) ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДДІЛІВ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ РУХОМІ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ FORMATION OF A MODERN PERSONNEL MANAGEMENT ECOSYSTEM: SOCIAL CHALLENGES, COMMUNICATION TRENDS, INNOVATIVE APPROACHES
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1