{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Петро Шихов","doi":"10.31470/2518-7600-2022-15-226-246","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті зроблено спробу узагальнити теоретичні основи досліджень міграційних процесів у розвідках радянських дослідників другої половини ХХ ст. \nВизначено, що поняття «міграція населення» має багато визначень. З’ясовано, що причиною різноманітності трактувань даного терміну є наукова спеціалізація конкретного дослідника, адже дослідженням міграції населення займалися фахівці з різних наук. Встановлено, що напрацювання за даного напрямку проводили дослідники з таких наук, як географія, економіка, соціологія, демографія. \nЗ’ясовано, що розвідки зазначеного періоду умовно поділяються на три періоди. Перший період – це період відновлення, коли після сталінських часів було знято заборону на дослідження, і характеризується початком формування теоретичної бази за допомогою набутого досвіду у 1920-1930-х рр. Другий період (1960-1970-ті рр.) стосується емпіричних методів шляхом спостережень, щоб на основі отриманих даних покращити теоретичну основу майбутніх досліджень. Третій період (1970-1990-ті рр.) – час формування окремої науки «міграціології» та узагальнення в ній усього набутого практичного досвіду. \nВиокремлено, що період відновлення досліджень з області міграції припадає на кінець 1950-х рр. Початок поновлення вивчення міграційних процесів відбувається у Сибірському відділенні АН СРСР. Визначено чому саме Сибір став базою для практичних розвідок в області міграції. \nЗазначено низку науковців, які займалися формуванням теоретичної, а згодом і практичної бази досліджень. Описано сферу їх інтересів у цій царині. Визначено вклад, який зробили науковці задля формування єдиного теоретичного апарату, що потім трансформувався у окрему науку. З’ясовано, що вчені у своїх розвідках спираються лише на радянський досвід і формування теоретичної основи досліджень відбувається в ізоляції від міжнародного досвіду з даної галузі. Зауважено і про математичні спроби опису міграційних процесів на основі статистичних даних. Визначено мету досліджень з даної проблеми, адже вивчення міграції дозволяло ефективніше розробляти державну політику міграції населення, а також покращити промислову та містобудівну політику.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society Document Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-15-226-246","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
Abstract
У статті зроблено спробу узагальнити теоретичні основи досліджень міграційних процесів у розвідках радянських дослідників другої половини ХХ ст.
Визначено, що поняття «міграція населення» має багато визначень. З’ясовано, що причиною різноманітності трактувань даного терміну є наукова спеціалізація конкретного дослідника, адже дослідженням міграції населення займалися фахівці з різних наук. Встановлено, що напрацювання за даного напрямку проводили дослідники з таких наук, як географія, економіка, соціологія, демографія.
З’ясовано, що розвідки зазначеного періоду умовно поділяються на три періоди. Перший період – це період відновлення, коли після сталінських часів було знято заборону на дослідження, і характеризується початком формування теоретичної бази за допомогою набутого досвіду у 1920-1930-х рр. Другий період (1960-1970-ті рр.) стосується емпіричних методів шляхом спостережень, щоб на основі отриманих даних покращити теоретичну основу майбутніх досліджень. Третій період (1970-1990-ті рр.) – час формування окремої науки «міграціології» та узагальнення в ній усього набутого практичного досвіду.
Виокремлено, що період відновлення досліджень з області міграції припадає на кінець 1950-х рр. Початок поновлення вивчення міграційних процесів відбувається у Сибірському відділенні АН СРСР. Визначено чому саме Сибір став базою для практичних розвідок в області міграції.
Зазначено низку науковців, які займалися формуванням теоретичної, а згодом і практичної бази досліджень. Описано сферу їх інтересів у цій царині. Визначено вклад, який зробили науковці задля формування єдиного теоретичного апарату, що потім трансформувався у окрему науку. З’ясовано, що вчені у своїх розвідках спираються лише на радянський досвід і формування теоретичної основи досліджень відбувається в ізоляції від міжнародного досвіду з даної галузі. Зауважено і про математичні спроби опису міграційних процесів на основі статистичних даних. Визначено мету досліджень з даної проблеми, адже вивчення міграції дозволяло ефективніше розробляти державну політику міграції населення, а також покращити промислову та містобудівну політику.