{"title":"Сучасні проблеми формування та розвитку системи антикорупційних органів державної влади","authors":"Оксана Пархоменко-Куцевіл","doi":"10.31470/2786-6246-2022-2-175-190","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті обґрунтовані чотири кластери проблем формування та розвитку антикорупційних органів державної влади. По-перше, відсутність спеціально підготовлених фахівців, які реалізуватимуть антикорупційну політику, обізнані у питаннях запобігання та подолання корупції, мають відповідну кваліфікацію та досвід діяльності. По-друге, відсутність досвіду діяльності та інституційної спроможності зазначених органів, оскільки це новостворені органи, вони формують свою діяльність з урахуванням досвіду європейських та світових практик, що не завжди спрацьовує. Адже, в Україні характер корупція відрізняється від корупційних проявів в інших країнах, тому слід враховувати національні особливості прояву корупції в нашій країні. По-третє, зазначені органи повільно розпочали свою діяльність, оскільки дуже довго формувався кадровий склад таких органів. Крім того, кількісний керівник склад та система управління Національного агентства з питань запобігання корупції двічі змінювалась. Разом з тим, ефективність діяльності даного органу державної влади поки що відсутня. По-четверте, відсутня взаємодія зазначених органів, яка повинна бути врегульована у чинних нормативно-правових документах, разом з тим, антикорупційні інституції дублюють діяльність один одного, це стосується складання адміністративних протоколів, здійснення нагляду за дотримання законодавства у частині заповнення декларацій, а також конфлікту інтересів тощо.","PeriodicalId":202504,"journal":{"name":"Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"3","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6246-2022-2-175-190","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 3
Abstract
У статті обґрунтовані чотири кластери проблем формування та розвитку антикорупційних органів державної влади. По-перше, відсутність спеціально підготовлених фахівців, які реалізуватимуть антикорупційну політику, обізнані у питаннях запобігання та подолання корупції, мають відповідну кваліфікацію та досвід діяльності. По-друге, відсутність досвіду діяльності та інституційної спроможності зазначених органів, оскільки це новостворені органи, вони формують свою діяльність з урахуванням досвіду європейських та світових практик, що не завжди спрацьовує. Адже, в Україні характер корупція відрізняється від корупційних проявів в інших країнах, тому слід враховувати національні особливості прояву корупції в нашій країні. По-третє, зазначені органи повільно розпочали свою діяльність, оскільки дуже довго формувався кадровий склад таких органів. Крім того, кількісний керівник склад та система управління Національного агентства з питань запобігання корупції двічі змінювалась. Разом з тим, ефективність діяльності даного органу державної влади поки що відсутня. По-четверте, відсутня взаємодія зазначених органів, яка повинна бути врегульована у чинних нормативно-правових документах, разом з тим, антикорупційні інституції дублюють діяльність один одного, це стосується складання адміністративних протоколів, здійснення нагляду за дотримання законодавства у частині заповнення декларацій, а також конфлікту інтересів тощо.