Сутність та значення публічних механізмів розвитку інноваційної екосистеми України

Abstract

Розглянуто визначення термінів екосистема, інновації, національна інноваційна екосистема, механізмів публічного управління та наведено характеристики інноваційної екосистеми, структуру та частини механізмів публічного управління. Проаналізовано складники механізмів державного управління показують ключові чинники, що дають змогу ефективно працювати на користь суспільства. З'ясовано, що механізми державного управління реалізуються за допомогою її елементів – органів виконавчої влади і сукупності нормативно-правових норм, які затверджують організаційні структури органів виконавчої влади, а також правила реалізації їх функціональних повноважень. Зазначено, що інноваційна екосистема – це сукупність суб'єктів, проєктів та інших елементів інноваційної діяльності, що формують економічні та соціальні зв'язки, та, які взаємодіють на підставі встановлених правових норм, та, які використовують організаційно-інформаційні і фінансові інструменти та ресурси, а їх інноваційна діяльність спрямована на підтримку інноваційного розвитку, створення нових технологій, конкурентоспроможності продукції й розвиток інноваційної діяльності. Встановлено, що публічні механізми розвитку інноваційної екосистеми полягають у множині взаємопов'язаних елементів, які об'єднані та забезпечують практичну реалізацію публічного адміністрування зі створення інновацій, нових технологій, конкурентоспроможної продукції й розвитку інноваційної діяльності шляхом формування економічних і соціальних зв'язків, встановлення юридичних механізмів, організаційно-інформаційних і фінансових інструментів та ресурсів. Охарактеризовано цикл розвитку інновацій на прикладі Національного університету "Львівська політехніка". Визначено елементи, які задіяні у створенні нового інноваційного продукту від початкової фази після появи та обговорення самої ідеї, до моменту виходу на ринок виготовленого на підставі такої ідеї інноваційного продукту.