СТАН ПАРАМЕТРІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА

Abstract

РЕЗЮМЕ. У статті проаналізовано стан автономної нервової системи у пацієнтів з ХП, зокрема за показниками варіабельності серцевого ритму, в залежності від індексу маси тіла. Мета – дослідити параметри варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з ХП та оцінити їх взаємозв’язок із предикторами тяжкості захворювання. Матеріали та методи. Було обстежено 100 пацієнтів з діагнозом ХП, які проходили лікування в амбулаторних умовах в закладах м. Тернополя. Визначали індекс маси тіла, а також аналізували стан автономної нервової системи: вихідний вегетативний тонус – на основі індексу напруження (ІН) індексу Кердо (ІК), вегетативне забезпечення – за допомогою активної кліноортостатичної проби. Оцінювали наступні показники варіабельності серцевого ритму (ВСР): варіаційний розкид, амплітуда моди, індексу напруження, показник адекватності процесів регуляції, вегетативний показник ритму. Здійснено кореляційний аналіз отриманих параметрів ВСР із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази, ІК. Результати. Згідно із індексом Кердо серед пацієнтів з ХП переважав нормотонічний вихідний вегетативний тонус – у 46,0 % (n=46), середнє значення ІК (-8,7±1,8) також відповідало нормотонії. ІК в підгрупі пацієнтів з підвищеною масою склав (-17,77±2,52), що відповідає помірній парасимпатикотонії, в осіб з нормальним ІМТ знаходився в межах нормотонії (-6,0±2,43), в пацієнтів зі зниженою масою тіла, для яких характерний найбільш тривалий перебіг ХП серед підгруп, спостерігали тенденцію до симпатикотонії зі значенням індексу 0,26±4,49. В обстежених з ХП переважали патологічні реакції гемодинаміки на проведення КОП, найбільш чисельним був асимпатикотонічний варіант, що вказує на виснаження компенсаторних механізмів регуляції вегетативного тонусу. Проаналізувавши ВСР осіб з ХП, виявили серед них схильність до симпатикотонії, що супроводжувалось достовірним зростанням відносно групи контролю амплітуди моди, індексу напруження, показника адекватності процесів регуляції, вегетативного показника ритму та зменшенням варіаційного розмаху. Між рівнем вихідного тонусу АНС за ІК та ІН встановлено достовірний прямий кореляційний зв'язок помірної сили (r=0,361, p<0,01). Провівши кореляційний аналіз статистичних параметрів ВСР та індексів для оцінки адаптації серцево-судинної системи до стресових факторів, встановили наявність їх статистично достовірних взаємозв’язків із тривалістю ХП, віком пацієнтів, рівнем фекальної α-еластази. Висновки. Було доведено, що для пацієнтів з ХП характерні порушення зі сторони АНС – констатували, що початкове переважання ватотонії зі збільшенням тривалості захворювання та із поглибленням зовнішньосекреторної недостатності змінюється компенсаторною активацією симпатичного відділу АНС. Отримані дані мотивують до включення вегетотропних засобів до комплексної терапії пацієнтів із хронічним панкреатитом.