КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ І ТИПОЛОГІЗАЦІЇ

Abstract

У статті вивчено декілька підходів до визначення категорії «креативні індустрії» провідними міжнародними організаціями, що підтримують розвиток креативних індустрій, виокремлено відмінності між цими визначеннями, базуючись на інформації з першоджерел. Запропоновано авторську модель типологізації креативних індустрій з чотирьох рівнів на основі визначення UNESCO. Надано стислий опис етапів розвитку практик та нормативного регулювання у сфері креативних індустрій в Україні в період 2014-2022 років. Як результат узагальнення визначень авторитетних міжнародних організацій і норм вітчизняного законодавства запропонований авторський підхід до розуміння «креативних індустрій як об’єкту публічного управління»: комплекс видів економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць на певній території чи у громаді через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію творчого змісту, що має нематеріальний та культурний характер, як правило, захищений авторським правом і може мати форму товару або послуги. За результатами дослідження стану культури та креативних індустрій під час війни встановлено, що: креативні індустрії мають шанс стати двигуном відновлення України після війни; до пріоритетних заходів від держави і донорів, які можуть допомогти креативним індустріям вижити під час війни та відновитися після неї належать «гранти на проєкти», розроблення Державної стратегії розвитку креативних індустрій, промоція українського креативного продукту за кордоном; пріоритетність сектору культури має бути наряду з повоєнним відновленням міст та інфраструктури. Викладені у статті матеріали є основою для подальших досліджень щодо формування комплексу методико-технологічного забезпечення процесів розвитку креативних індустрій на регіональному та локальному рівнях.