Санкційна політика Європейського Союзу проти Ірану у ХХІ ст.

Abstract

Початок постбіполярного періоду фактично завершив період «холодної війни» та ідеологічного протистояння у світі. Однак, у реаліях життя це протистояння нікуди не ділося, лише дещо «замаскувалося». Ми й надалі спостерігаємо зростанням чисельності та частоти міжнародних конфліктів, посягання на території інших країн, протистояння національних інтересів провідних акторів міжнародної арени, що призводить до появи нових більш небезпечних викликів міжнародній безпеці. Сьогодні гостро постають проблеми поширення ядерної зброї, міжнародний тероризм, політичний та релігійний екстремізм, неконтрольовані локальні конфлікти, які можуть призвести до руйнації основ світової стабільності. З метою протидії цим дестабілізуючим міжнародну арену небезпек та вдосконалення принципів і механізмів підтримки міжнародного порядку представники міжнародного співтовариства, серед яких безпосередньо Європейський Союз, вдалися до застосування інструменту санкцій, які стали ключовим елементом сучасних міжнародних відносин. Серед таких країн, до яких ЄС був вимушений застосувати санкції став Іран, який будучи потужним близькосхідним гравцем та експортером ідеології революційного ісламу, впливає не лише на дестабілізацію рівноваги на Близькому Сході, але й завдає значного удару по міжнародній безпековій системі. Постачання Іраном Росії своїх безпілотників, що завдали ударів по Україні сприяли ухваленню ЄС у жовтні 2022 р. нового пакету санкцій щодо Ірану. Тому, у даній статті автор розгляне ключові аспекти санкційної політики ЄС щодо цієї країни.