Новітні підходи до забезпечення конкурентоспроможності через організаційний механізм регулювання сільського та рибного господарства в умовах надзвичайних викликів

Abstract

У статті запропоновано напрямки вирішення питання удосконалення рівня галузевої конкурентоспроможності організаційно-економічного механізму регулювання аквакультури як перспективного сектору національної економіки на основі нормативно-адміністративного методу регулювання. Для успішного здійснення аквакультурного виробництва запропоновано внести доповнення до Закону України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 № 5293-VI. Обґрунтовано пропозиції до розроблення проекту Державної програми розвитку аквакультури України на період 2020-2025 рр., що значною мірою становитимуть низку переважно організаційних заходів з урахуванням дієвих механізмів регулювання розвитку аквакультури. Запропоновано передбачити як забезпечення процесів розвитку традиційних об’єктів аквакультури, так і розвиток за напрямом урізноманітнення об’єктів та поширення відносно нетрадиційних технологій аквакультури. Вказане стосується рециркулярних аквакультурних систем (РАС), а також виробництва достатньої кількості рибопосадкового матеріалу як для товарного виробництва, так і з метою зариблення водойм для здійснення «рекреаційного рибальства» або випасного вирощування. Серед основних аспектів запровадження організаційного механізму регулювання з урахуванням основних складових блоків визначено запровадження дієвого зв’язку між державою і виробником у формі ліцензування аквакультурної діяльності, ураховуючи досвід застосування усіх країн Європи так і майже по всьому світу або іншій прийнятній формі; створення та налагодження статистичної звітності відповідно до прийнятих у ЄС та рекомендованих ФАО форм з визначенням відповідальності за ненадання інформації; опрацювання земельного та водного законодавства з урахуванням потреб і вимог аквакультури як товарної, зокрема виробництва харчової рибної продукції, вирощування рибопосадкового матеріалу. Викладено результати заходів регулювання сільського господарства при одночасному поглибленому опрацюванні чинного законодавства та внесення до нього змін, які сприятимуть розвитку аквакультури на європейських засадах, відповідальної, дружньої до довкілля та людини.