Феномен гетерогенності в умовах єдиного освітнього простору

Abstract

Стаття присвячена визначенню сутності феномену гетерогенності в освітній площині та гетерогенності як психолого-педагогічної проблеми в контексті нової української школи. Здійснено ретельний аналіз феномену гетерогенність в філософській, психологічній, педагогічній та соціологічній літературі.Гетерогенність розглянуто як основу, що складається з різних за своєю природою або походженням феномен. Термін «гетерогенний» означає інший або відмінний, складений з неоднорідних елементів. Феномен гетерогенності в освітній площині розглядається як відмінності, які існують між людьми щодо статі, віку, соціального статусу, етнонаціональної приналежності, релігії, здоров’я або інвалідності, специфічних рис особистості тощо.Сучасне розуміння гетерогенності в освітньому просторі характеризує суб’єктів освітнього процесу на основі критеріїв: етнічна приналежність та обумовлена нею мова, національні традиції, культура, ментальність та ін.; релігійні вірування (традиційні або нетрадиційні релігійні погляди та переконання); стан здоров’я, психофізичні особливості; соціальний статус учня та його родини; інтелектуальний та творчий потенціал; соціально-емоційні характеристики; субкультурні установки та виділено в гетерогенні групи учнів, серед яких: діти мігрантів, біженців та переселенців; діти з сімей представників різних релігійних конфесій; діти з інвалідністю або діти з особливостями психофізичного розвитку; діти з сімей із різним статусом соціального неблагополуччя; діти, обдаровані в інтелектуальній та творчій сферах діяльності; діти з соціально-емоційною винятковістю, які мають труднощі в навчанні; підлітки та молодь, що належать до різної молодіжної субкультури.Дослідження феномену гетерогенності в освітній площині розширює спектр підготовки майбутніх педагогів в контексті Нової української школи, що включає, по-перше, діагностику та облік індивідуальних особливостей учнів за критеріями гетерогенності, по-друге, створення умов для розвитку цих особливостей і, по-третє, адаптацію усіх учасників освітнього процесу, незалежно від їх можливостей та взаємодії в соціумі на рівних умовах.