Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.21
Владислава Швець
У статті розглянуто питання важливості взаємодії педагогів-предметників з метою якісного обстеження психічного стану молоді та виявлення психічних захворювань, які перебувають у латентній фазі.Метою статті є актуалізація необхідності використання інтерактивних інтегративних форм роботи на уроках у якості комплексної діагностики психоемоційного стану молоді. Оскільки чисельність молоді з ознаками травм розвитку, ПТСР, депресивних розладів в умовах воєнного стану стрімко збільшується, а рівень навченості знижується, то виникає потреба у адаптації підходу до впровадження освітньої програми та зниження рівня інвалідації молоді. Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань: теоретично дослідити та узагальнити провідний науковий досвід щодо особливостей проведення комплексного обстеження здобувача освіти; визначити основні вимоги до особистості педагога та його професійної підготовки у розрізі діагностичної роботи; запропонувати напрямки удосконалення професійної підготовки педагогів з проведення основних етапів патопсихологічного обстеження, адаптованих до освітнього процесу; аргументувати важливість комплексної взаємодії батьківсько-педагогічного колективу у питаннях збереження ментального здоров’я молоді. Дослідження було проведено з використанням методів теоретичного, емпіричного дослідження та загальних методів наукового дослідження.У висновках узагальнено врахування необхідних педагогічних навиків взаємодії індивіда в соціумі, форм встановлення контакту, рівня навиків емпатії та розвитку культурного спектру, що сприяє визначенню причин можливих розладів, акцентуацій, здатності до корекції поведінки молоді.Новизна дослідження полягає у плануванні моделі комплексної взаємодії педагогів з метою виявлення та мінімізації впливу емоційно-нестійких розладів молоді, створення комплексного підходу з відновлення психо-емоційного благополуччя здобувачів освіти з числа молоді.
{"title":"Використання педагогами елементів нейродіагностики та патопсихологічного обстеження під час педагогічної діяльності","authors":"Владислава Швець","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.21","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання важливості взаємодії педагогів-предметників з метою якісного обстеження психічного стану молоді та виявлення психічних захворювань, які перебувають у латентній фазі.Метою статті є актуалізація необхідності використання інтерактивних інтегративних форм роботи на уроках у якості комплексної діагностики психоемоційного стану молоді. Оскільки чисельність молоді з ознаками травм розвитку, ПТСР, депресивних розладів в умовах воєнного стану стрімко збільшується, а рівень навченості знижується, то виникає потреба у адаптації підходу до впровадження освітньої програми та зниження рівня інвалідації молоді. Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань: теоретично дослідити та узагальнити провідний науковий досвід щодо особливостей проведення комплексного обстеження здобувача освіти; визначити основні вимоги до особистості педагога та його професійної підготовки у розрізі діагностичної роботи; запропонувати напрямки удосконалення професійної підготовки педагогів з проведення основних етапів патопсихологічного обстеження, адаптованих до освітнього процесу; аргументувати важливість комплексної взаємодії батьківсько-педагогічного колективу у питаннях збереження ментального здоров’я молоді. Дослідження було проведено з використанням методів теоретичного, емпіричного дослідження та загальних методів наукового дослідження.У висновках узагальнено врахування необхідних педагогічних навиків взаємодії індивіда в соціумі, форм встановлення контакту, рівня навиків емпатії та розвитку культурного спектру, що сприяє визначенню причин можливих розладів, акцентуацій, здатності до корекції поведінки молоді.Новизна дослідження полягає у плануванні моделі комплексної взаємодії педагогів з метою виявлення та мінімізації впливу емоційно-нестійких розладів молоді, створення комплексного підходу з відновлення психо-емоційного благополуччя здобувачів освіти з числа молоді.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"56 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139003218","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.22
Галина Шелепко
У статті наведено результати кластерного аналізу за допомогою методу – тестування вихователів приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» у Google Формі, за яким більшістю опитуваних визначено поняття «художньо-конструкторські (дизайнерські) уміння дітей старшого дошкільного віку» як здатності на основі вже сформованих художніх знань та уявлень здійснювати проєктування структури об’єкта, створювати художній образ та моделювати предметне середовище красиво та гармонійно. Прослідковано найбільш характерні дизайнерські уміння на думку вихователів. Встановлено якими методами та прийомами формують у закладі дошкільної освіти основи художньо-конструкторських умінь у дітей дошкільного віку. Здійснено порівняльний аналіз формування компонентів основ дизайнерських умінь старших дошкільників: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального творчо-практичного компонентів з орієнтаційним, творчо-перетворювальним, особистісно-креативним компонентами. Запропоновано для вихователів методичні напрями щодо формування компонентів художньо-конструкторських умінь засобом ландшафтного дизайну, зокрема: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального, творчо-практичного компонентів. З’ясовано, що стимулювати емоційно-чуттєву сферу дитини старшого дошкільного віку можна завдяки глибокому зануренню у мистецтво ландшафтного дизайну добором наочних прикладів малих архітектурних форм, геопластики, засобів декоративного озеленення, візуальної комунікації та декоративного покриття й можливостями їх поєднання з рослинністю, рельєфом місцевості, водою. Виявлено, що емоційне естетичне пізнання природи викликає у дитини старшого дошкільного віку ціннісно-пізнавальне ставлення до навколишнього середовища, розуміння його краси, гармонії, та себе в природі як вагомої частини її світу. Підтверджено, що творчо-практичний компонент стимулює маленьких дослідників до художньо-конструкторської діяльності для проєтування ландшафтних композицій у поєднанні природніх та штучних елементів.
{"title":"Формування основ художньо-конструкторських умінь у дітей старшого дошкільного віку засобом ландшафтного дизайну: кластерний аналіз","authors":"Галина Шелепко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.22","url":null,"abstract":"У статті наведено результати кластерного аналізу за допомогою методу – тестування вихователів приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» у Google Формі, за яким більшістю опитуваних визначено поняття «художньо-конструкторські (дизайнерські) уміння дітей старшого дошкільного віку» як здатності на основі вже сформованих художніх знань та уявлень здійснювати проєктування структури об’єкта, створювати художній образ та моделювати предметне середовище красиво та гармонійно. Прослідковано найбільш характерні дизайнерські уміння на думку вихователів. Встановлено якими методами та прийомами формують у закладі дошкільної освіти основи художньо-конструкторських умінь у дітей дошкільного віку. Здійснено порівняльний аналіз формування компонентів основ дизайнерських умінь старших дошкільників: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального творчо-практичного компонентів з орієнтаційним, творчо-перетворювальним, особистісно-креативним компонентами. Запропоновано для вихователів методичні напрями щодо формування компонентів художньо-конструкторських умінь засобом ландшафтного дизайну, зокрема: емоційно-чуттєвого, ціннісно-пізнавального, творчо-практичного компонентів. З’ясовано, що стимулювати емоційно-чуттєву сферу дитини старшого дошкільного віку можна завдяки глибокому зануренню у мистецтво ландшафтного дизайну добором наочних прикладів малих архітектурних форм, геопластики, засобів декоративного озеленення, візуальної комунікації та декоративного покриття й можливостями їх поєднання з рослинністю, рельєфом місцевості, водою. Виявлено, що емоційне естетичне пізнання природи викликає у дитини старшого дошкільного віку ціннісно-пізнавальне ставлення до навколишнього середовища, розуміння його краси, гармонії, та себе в природі як вагомої частини її світу. Підтверджено, що творчо-практичний компонент стимулює маленьких дослідників до художньо-конструкторської діяльності для проєтування ландшафтних композицій у поєднанні природніх та штучних елементів.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"41 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005065","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.02
Наталія Андрущенко
У дослiдженнi проаналiзовано особливостi впровадження у виховання дiтей здоров'язбережувальних технологiй, розглянуто аспекти та методи їх формування в умовах воєнного стану. Слiд зазначити, що останнiми роками в Українi спостерiгається загальне стрiмке погiршення фiзичного та психiчного розвитку пiдростаючого поколiння, що перешкоджає формуванню здорової особистостi. Вiдповiдно, вихователi мають бути добре пiдготовленими й активно впроваджувати здоров'язбережувальнi технологiї. Оскiльки, саме вони, повиннi у воєнний стан не лише орiєнтуватись на формування навичок пiдтримки здоров'я у дiтей дошкiльного вiку, а й нести розумiння основних складових, якi його покращують та зменшують вiдчуття страху, стресу, розгубленостi та iнших.Визначено, що майбутнi вихователi повиннi бути компетентними спецiалiстами з вiдповiдною пiдготовкою. Доведено, що воєнний стан ускладнює умови освiтнього процесу, пiд час якого дiти засвоюють основнi знання та навички, тому виникає необхiднiсть його трансформацiї, змiни форм i методiв викладання та виховання, з урахуванням того, що у дiтей погiршується емоцiйне та фiзичне здоров'я, виникають нестабiльнi емоцiї, стреси, страхи, дратiвливiсть та iн. З'ясовано, що пiдготовка майбутнiх вихователiв надзвичайно важлива, бо формування культури здоров'я у дiтей та застосуваннi її у освiтньому вимiрi — це складний процес. У статтi дається визначення поняття «здоров'язбережувальнi технологiї». А також висвiтлено особливостi використання цих технологiй у дошкiльних освiтнiх закладах, зокрема, для розв'язання проблеми змiцнення здоров'я дiтей, забезпечення всебiчної спрямованостi освiтньої дiяльностi, формування мотивацiйно-цiннiсного ставлення до здоров'я та здорового способу життя. Особлива увага придiляється формам роботи майбутнiми вихователями з використання здоров'язбережувальних технологiй. Проведено теоретичний аналiз особливостей формування готовностi майбутнiх вихователiв до формування вiдповiдних навичок та знань у дiтей та представлено результати. У висновках подано важливiсть формування «здоров'язбережувальних технологiй» у дiтей, а особливо в сучасних воєнних умовах.
{"title":"Застосування здоров'язбережувальних технологiй майбутнiми вихователями у роботi з дiтьми в умовах воєнного стану","authors":"Наталія Андрущенко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.02","url":null,"abstract":"У дослiдженнi проаналiзовано особливостi впровадження у виховання дiтей здоров'язбережувальних технологiй, розглянуто аспекти та методи їх формування в умовах воєнного стану. Слiд зазначити, що останнiми роками в Українi спостерiгається загальне стрiмке погiршення фiзичного та психiчного розвитку пiдростаючого поколiння, що перешкоджає формуванню здорової особистостi. Вiдповiдно, вихователi мають бути добре пiдготовленими й активно впроваджувати здоров'язбережувальнi технологiї. Оскiльки, саме вони, повиннi у воєнний стан не лише орiєнтуватись на формування навичок пiдтримки здоров'я у дiтей дошкiльного вiку, а й нести розумiння основних складових, якi його покращують та зменшують вiдчуття страху, стресу, розгубленостi та iнших.Визначено, що майбутнi вихователi повиннi бути компетентними спецiалiстами з вiдповiдною пiдготовкою. Доведено, що воєнний стан ускладнює умови освiтнього процесу, пiд час якого дiти засвоюють основнi знання та навички, тому виникає необхiднiсть його трансформацiї, змiни форм i методiв викладання та виховання, з урахуванням того, що у дiтей погiршується емоцiйне та фiзичне здоров'я, виникають нестабiльнi емоцiї, стреси, страхи, дратiвливiсть та iн. З'ясовано, що пiдготовка майбутнiх вихователiв надзвичайно важлива, бо формування культури здоров'я у дiтей та застосуваннi її у освiтньому вимiрi — це складний процес. У статтi дається визначення поняття «здоров'язбережувальнi технологiї». А також висвiтлено особливостi використання цих технологiй у дошкiльних освiтнiх закладах, зокрема, для розв'язання проблеми змiцнення здоров'я дiтей, забезпечення всебiчної спрямованостi освiтньої дiяльностi, формування мотивацiйно-цiннiсного ставлення до здоров'я та здорового способу життя. Особлива увага придiляється формам роботи майбутнiми вихователями з використання здоров'язбережувальних технологiй. Проведено теоретичний аналiз особливостей формування готовностi майбутнiх вихователiв до формування вiдповiдних навичок та знань у дiтей та представлено результати. У висновках подано важливiсть формування «здоров'язбережувальних технологiй» у дiтей, а особливо в сучасних воєнних умовах.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"24 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138976512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.19
Ганна Цвєткова
На основі синтезу підходів до визначення критичного мислення зроблено висновок, що критичне мислення – універсальна навичка людини ХХІ століття, здатність, готовність та спроможність володіти мисленнєвими операціями та технологіями обробки інформації на високому рівні, завдяки чому досягається автономність, усвідомленість, свобода думки, сміливість у відстоюванні своїх поглядів, систематичне подолання когнітивних викривлень особистості, незалежність, що характеризує розвинену, сучасну, гармонійну особистість педагога, яка цілеспрямовано оцінює та визначає шляхи свого подальшого професійного розвитку та становлення, впливаючи тим самим на світ навколо: батьків, дітей та колег.Доведено, що акцент у вищій школі при формуванні критичного мислення майбутніх педагогів, треба робити на інтеракції, інтерактивних методах та прийомах, що використовується під час освітнього процесу для навчання здобувачів спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта», що передбачає формування наступних компетентностей у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів: здатність бачити проблему; спроможність добирати прийнятні відповідні й несуперечливі аргументи, знаходити контраргументи, здатність та готовність обґрунтовувати, оцінювати, спростовувати, узагальнювати, будувати гіпотези, робити висновки.Зроблено аналіз щодо віддзеркалення складових критичного мислення з реаліями педагогічної дійсності для уточнення практичної складової та врахування специфіки викладання презентованого феномену.Співвідносено властивості критичного мислення з педагогічним інтерактивним інструментарієм. Схарактеризовано основні закономірності формування критичного мислення у майбутніх педагогів: активна пізнавальна діяльність студента, мотивація до оволодіння компетентностями критичного мислення; поступовість та систематичність введення інтерактивних методів та прийомів в освітній процес ЗВО; принцип актуальності знань, проблем; партнерство, співпраця зі студентською аудиторією. Подальшого вивчення потребують питання навчання викладачів навичкам критичного мислення, ефективне впровадження методів керованої дискусії, проєктів в освітній процес ЗВО.
{"title":"Критичне мислення як провідна компетентність фахівців спеціальності дошкільна освіта та початкова освіта","authors":"Ганна Цвєткова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.19","url":null,"abstract":"На основі синтезу підходів до визначення критичного мислення зроблено висновок, що критичне мислення – універсальна навичка людини ХХІ століття, здатність, готовність та спроможність володіти мисленнєвими операціями та технологіями обробки інформації на високому рівні, завдяки чому досягається автономність, усвідомленість, свобода думки, сміливість у відстоюванні своїх поглядів, систематичне подолання когнітивних викривлень особистості, незалежність, що характеризує розвинену, сучасну, гармонійну особистість педагога, яка цілеспрямовано оцінює та визначає шляхи свого подальшого професійного розвитку та становлення, впливаючи тим самим на світ навколо: батьків, дітей та колег.Доведено, що акцент у вищій школі при формуванні критичного мислення майбутніх педагогів, треба робити на інтеракції, інтерактивних методах та прийомах, що використовується під час освітнього процесу для навчання здобувачів спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта», що передбачає формування наступних компетентностей у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів: здатність бачити проблему; спроможність добирати прийнятні відповідні й несуперечливі аргументи, знаходити контраргументи, здатність та готовність обґрунтовувати, оцінювати, спростовувати, узагальнювати, будувати гіпотези, робити висновки.Зроблено аналіз щодо віддзеркалення складових критичного мислення з реаліями педагогічної дійсності для уточнення практичної складової та врахування специфіки викладання презентованого феномену.Співвідносено властивості критичного мислення з педагогічним інтерактивним інструментарієм. Схарактеризовано основні закономірності формування критичного мислення у майбутніх педагогів: активна пізнавальна діяльність студента, мотивація до оволодіння компетентностями критичного мислення; поступовість та систематичність введення інтерактивних методів та прийомів в освітній процес ЗВО; принцип актуальності знань, проблем; партнерство, співпраця зі студентською аудиторією. Подальшого вивчення потребують питання навчання викладачів навичкам критичного мислення, ефективне впровадження методів керованої дискусії, проєктів в освітній процес ЗВО.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"13 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.24
Раїса Шулигіна, Анастасія Ковальова
У статті розкрито сутність проблеми формування ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку. На основі проведеного аналізу різних підходів учених до тлумачення концептів «формування», «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення» сформульовано та представлено дефініцію поняттю «ціннісне ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку» як складної багатоаспектної індивідуально-психологічної характеристики дитини старшого дошкільного віку, що полягає в інтеграції сукупності теоретичних знань, ціннісних орієнтацій, індивідуально-особистісних якостей, практичних умінь та навичок дитини у сфері екології та передбачає наявність внутрішніх переконань щодо важливості збереження природи, усвідомлених прагнень ощадливого використання її ресурсів, емоційно-позитивного сприйняття дитиною природи, її краси, багатств та розуміння ролі природи в житті людини.Керуючись положеннями нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти та вивчивши сучасні наукові джерела та концепції українських та зарубіжних учених, визначено та схарактеризовано структурно-функціональну модель процесу формування ціннісного ставлення до природи у дитини старшого дошкільного віку, що включає в себе емоційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний компоненти. Запропоновано розглядати природу як загальнолюдську цінність.Визначено особливості формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку як невід’ємної компоненти їх природничо-екологічної компетентності. На аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що процес формування ціннісного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку обумовлюється процесом формування структурних компонентів її особистості (потреби, емоційна готовність, мотиви та особистий досвід дитини). Схарактеризовано основні педагогічні умови ефективного формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в умовах функціонування закладів дошкільної освіти, серед яких особлива роль належить екологізації освітнього середовища.Окреслено перспективи проведення подальших наукових розвідок з порушеної проблеми.
{"title":"Формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в руслі екологізації освітнього середовища","authors":"Раїса Шулигіна, Анастасія Ковальова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.24","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність проблеми формування ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку. На основі проведеного аналізу різних підходів учених до тлумачення концептів «формування», «цінність», «ставлення», «ціннісне ставлення» сформульовано та представлено дефініцію поняттю «ціннісне ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку» як складної багатоаспектної індивідуально-психологічної характеристики дитини старшого дошкільного віку, що полягає в інтеграції сукупності теоретичних знань, ціннісних орієнтацій, індивідуально-особистісних якостей, практичних умінь та навичок дитини у сфері екології та передбачає наявність внутрішніх переконань щодо важливості збереження природи, усвідомлених прагнень ощадливого використання її ресурсів, емоційно-позитивного сприйняття дитиною природи, її краси, багатств та розуміння ролі природи в житті людини.Керуючись положеннями нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти та вивчивши сучасні наукові джерела та концепції українських та зарубіжних учених, визначено та схарактеризовано структурно-функціональну модель процесу формування ціннісного ставлення до природи у дитини старшого дошкільного віку, що включає в себе емоційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний компоненти. Запропоновано розглядати природу як загальнолюдську цінність.Визначено особливості формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку як невід’ємної компоненти їх природничо-екологічної компетентності. На аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що процес формування ціннісного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку обумовлюється процесом формування структурних компонентів її особистості (потреби, емоційна готовність, мотиви та особистий досвід дитини). Схарактеризовано основні педагогічні умови ефективного формування ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку в умовах функціонування закладів дошкільної освіти, серед яких особлива роль належить екологізації освітнього середовища.Окреслено перспективи проведення подальших наукових розвідок з порушеної проблеми.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"66 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138976419","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.08
Софія Довбня, Юлія Степаненко
У статтi здiйснено психолого-педагогiчний аналiз понять «дослiдницька компетентнiсть», «пошукова дiяльнiсть», «експериментально-дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницькi вмiння», «дослiдницькi здiбностi», «дослiдницька поведiнка». Сутнiсть поняття «дослiдницька компетентнiсть», розглянуто як «...здатнiсть дитини застосовувати власну сенсорну систему в процесi логiко-математичної i дослiдницької активностi». Означено особливостi формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Визначено поняття STREAM-освiти як новiтньої технологiї, схарактеризовано її напрями («Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»). Пiдiбрано дiагностуючий iнструментарiй дослiдження рiвня сформованостi дослiдницько компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Висвiтлено алгоритм методики формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку засобом STREAM-освiти, який визначає п'ять суголосних фаз: пiдготовчу – визначення теми (освiтньої ситуацiї, iнтегрованого заняття, проєкту тощо); врахування вiкової категорiї дiтей; формулювання мети; визначення тривалостi; конструкторську – добiр програмно-методичних ресурсiв; прогнозування очiкуваних результатiв, якi отримають дiти пiд час пiзнавальної і дослiдницької дiяльностi; пiдготовка, обладнання i матерiалiв для експериментальної, дослiдницькоїдiяльностi, засобiв для iнших видiв дiяльностi; встановлення активних форми взаємодiї з дiтьми, їх родинами; мотивацiйну – створення iнтриги (зацiкавлення дiтей темою здивуванням / проблемно-пошуковим запитанням чи обговоренням); технологiчну – проведення взаємодiї з дiтьми на основi напрямiв STREAM-освiти: дослiди в освiтньому напрямi «Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»; заключну (рефлексiйну) – врахування проблемних запитань, якi стосуються вражень дитини та наведенi приклади дослiдiв у кожному напрямi для формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку за допомогою засобiв STREAM-освiти.
{"title":"Формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку засобом STREAM-освiти: змiстовно-методичний контекст","authors":"Софія Довбня, Юлія Степаненко","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.08","url":null,"abstract":"У статтi здiйснено психолого-педагогiчний аналiз понять «дослiдницька компетентнiсть», «пошукова дiяльнiсть», «експериментально-дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницька дiяльнiсть», «дослiдницькi вмiння», «дослiдницькi здiбностi», «дослiдницька поведiнка». Сутнiсть поняття «дослiдницька компетентнiсть», розглянуто як «...здатнiсть дитини застосовувати власну сенсорну систему в процесi логiко-математичної i дослiдницької активностi». Означено особливостi формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Визначено поняття STREAM-освiти як новiтньої технологiї, схарактеризовано її напрями («Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»). Пiдiбрано дiагностуючий iнструментарiй дослiдження рiвня сформованостi дослiдницько компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку. Висвiтлено алгоритм методики формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку засобом STREAM-освiти, який визначає п'ять суголосних фаз: пiдготовчу – визначення теми (освiтньої ситуацiї, iнтегрованого заняття, проєкту тощо); врахування вiкової категорiї дiтей; формулювання мети; визначення тривалостi; конструкторську – добiр програмно-методичних ресурсiв; прогнозування очiкуваних результатiв, якi отримають дiти пiд час пiзнавальної і дослiдницької дiяльностi; пiдготовка, обладнання i матерiалiв для експериментальної, дослiдницькоїдiяльностi, засобiв для iнших видiв дiяльностi; встановлення активних форми взаємодiї з дiтьми, їх родинами; мотивацiйну – створення iнтриги (зацiкавлення дiтей темою здивуванням / проблемно-пошуковим запитанням чи обговоренням); технологiчну – проведення взаємодiї з дiтьми на основi напрямiв STREAM-освiти: дослiди в освiтньому напрямi «Природничий», «Технологiчний», «Грамота», «Iнжинiринг», «Мистецтво», «Логiка»; заключну (рефлексiйну) – врахування проблемних запитань, якi стосуються вражень дитини та наведенi приклади дослiдiв у кожному напрямi для формування дослiдницької компетентностi у дiтей старшого дошкiльного вiку за допомогою засобiв STREAM-освiти.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"77 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004007","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.07
Тетяна Васютiна, Вікторія Михайлівна Коваль
Актуальнiсть статтi зумовлена потребою модернiзацii пiдходiв до формування громадянської компетентностi у майбутнiх учителiв у процесi фахової пiдготовки, адже вiд рiвня її сформованостi та вiд здатностi формувати основи означеної компетентностi в молодших школярiв, залежить формування майбутнього громадянина пiд час вiйни та у повоєнному вiдновленнi.Висвiтлено результати студiювання вiтчизняного й зарубiжного досвiду з формування громадянської компетентностi у здобувачiв вищоi освiти, який згруповано за напрямами: основи демократичного громадянства й права людини, методичнi орiєнтири iз iх формування в учнiв i студентської молодi; пiдготовка майбутнiх учителiв початкової ланки освiти до рiзних аспектiв реалiзацiї громадянської освiти – нацiонально-патрiотичного, естетичного й правового; формування окремих складникiв громадянської компетентностi в студентiв, а також iх пiдготовка до формування основ цiєї компетентностi в молодших школярiв. Цi напрацювання стали важливим джерелом використання їхнiх позитивних iдей i поєднались з Європейськими пiдходами та iз нацiональними особливостями фахової пiдготовки майбутнiх учителiв початкової школи пiд час роботи в мiжнародних проєктах: Швейцарсько-Украiнському DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Украiнi», «Впровадження демократичних цiнностей в процес пiдготовки вчителя початкової школи в Украiнi та Норвегii».На прикладi дисциплiн природничого спрямування та вiдповiдної фахової методики проiлюстровано формування складникiв громадянської компетентностi (знання та їх критичне розумiння, ставлення, цiнностi, умiння й навички) у студентiв спецiальностi 013 «Початкова освiта» за iнструментарiєм мiжнародних партнерiв, в основi якої покладено iнтерактивну взаємодiю. На конкретних вправах доведено доцiльнiсть використання у фаховiй пiдготовцi таких технологiй навчання як: «наскрiзне навчання», «навчання через участь», «занурення, проживання зсередини», що було iнновацiйною iдеєю мiжнародних проєктiв.Детальний опис роботи в проєктах та досвiд проведення таких занять оприлюднено за покликанням https://youtu.be/lDdjhcqCSig.
{"title":"Формування складникiв громадянської компетентностi у здобувачiв вищої освiти: з досвiду роботи в мiжнародних проєктах","authors":"Тетяна Васютiна, Вікторія Михайлівна Коваль","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.07","url":null,"abstract":"Актуальнiсть статтi зумовлена потребою модернiзацii пiдходiв до формування громадянської компетентностi у майбутнiх учителiв у процесi фахової пiдготовки, адже вiд рiвня її сформованостi та вiд здатностi формувати основи означеної компетентностi в молодших школярiв, залежить формування майбутнього громадянина пiд час вiйни та у повоєнному вiдновленнi.Висвiтлено результати студiювання вiтчизняного й зарубiжного досвiду з формування громадянської компетентностi у здобувачiв вищоi освiти, який згруповано за напрямами: основи демократичного громадянства й права людини, методичнi орiєнтири iз iх формування в учнiв i студентської молодi; пiдготовка майбутнiх учителiв початкової ланки освiти до рiзних аспектiв реалiзацiї громадянської освiти – нацiонально-патрiотичного, естетичного й правового; формування окремих складникiв громадянської компетентностi в студентiв, а також iх пiдготовка до формування основ цiєї компетентностi в молодших школярiв. Цi напрацювання стали важливим джерелом використання їхнiх позитивних iдей i поєднались з Європейськими пiдходами та iз нацiональними особливостями фахової пiдготовки майбутнiх учителiв початкової школи пiд час роботи в мiжнародних проєктах: Швейцарсько-Украiнському DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Украiнi», «Впровадження демократичних цiнностей в процес пiдготовки вчителя початкової школи в Украiнi та Норвегii».На прикладi дисциплiн природничого спрямування та вiдповiдної фахової методики проiлюстровано формування складникiв громадянської компетентностi (знання та їх критичне розумiння, ставлення, цiнностi, умiння й навички) у студентiв спецiальностi 013 «Початкова освiта» за iнструментарiєм мiжнародних партнерiв, в основi якої покладено iнтерактивну взаємодiю. На конкретних вправах доведено доцiльнiсть використання у фаховiй пiдготовцi таких технологiй навчання як: «наскрiзне навчання», «навчання через участь», «занурення, проживання зсередини», що було iнновацiйною iдеєю мiжнародних проєктiв.Детальний опис роботи в проєктах та досвiд проведення таких занять оприлюднено за покликанням https://youtu.be/lDdjhcqCSig.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"24 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.20
Валентина Чайченко, Надія Ляшова
Тема та зміст статті зумовлені сучасними вимогами щодо якості українських освітніх матеріалів, зокрема підручників Нової української школи. Аналіз сучасних підручників математики для початкових класів показав порушення принципу системності і послідовності викладення геометричного матеріалу.Наголошено на основних завданнях вивчення геометричного матеріалу в початкових класах – формування чітких уявлень про первинні, найпростіші геометричні об’єкти. При цьому система вправ і завдань геометричного змісту і методика роботи з ними повинні сприяти розвитку просторових уявлень у молодших школярів, вмінь спостерігати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки, аналізувати. Особливу увагу зосереджено на формуванні в учнів практичних вмінь виконувати вимірювальні дії, будувати геометричні фігури за допомогою інструментів для креслення та без інструментів, формуванні перших початкових уявлень про точність побудови і вимірювання. Такі дії є пропедевтичними для усвідомлення в подальшому властивостей геометричних фігур. Усе це потребує чіткої системної роботи, чіткого дотримання дидактичних принципів і вимог. Проаналізовано підходи до представлення геометричного матеріалу в підручниках і методики його викладання у початковій школі у публікаціях українських і зарубіжних науковців. Висвітлено основні вихідні позиції в системі вивчення геометричного матеріалу в курсі математики початкової школи, зокрема, з точки зору посилення ролі властивостей геометричних фігур в усвідомлені змісту геометричних понять та їх взаємозв’язку. Вказано на недоліки в методиці навчання геометричним поняттям, які пов’язані із безсистемністю у змісті навчальних посібників для початкової школи та недостатністю навчальних завдань для формування в учнів просторових і площинних уявлень. Звернено увагу на те, що навчання здійснюється у послідовності, відповідної методичному розвитку науки (від «геометрії вимірювань» до «геометрії форми»), в той час, як розвиток геометричних операцій у молодших школярів прямує у протилежному напрямку, тобто перші геометричні операції в учнів є якісними, а не кількісними. Замало уваги приділяється чисто геометричному змісту фігур (побудові, розкладанню на частини) як основи для вивчення геометричного матеріалу в наступних ланках освіти.У статті запропоновано шляхи виправлення методичних недоліків, які мають місце у змісті викладу геометричного матеріалу в сучасних підручниках Нової української школи.
{"title":"Особливості вивчення властивостей геометричних фігур у початкових класах","authors":"Валентина Чайченко, Надія Ляшова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.20","url":null,"abstract":"Тема та зміст статті зумовлені сучасними вимогами щодо якості українських освітніх матеріалів, зокрема підручників Нової української школи. Аналіз сучасних підручників математики для початкових класів показав порушення принципу системності і послідовності викладення геометричного матеріалу.Наголошено на основних завданнях вивчення геометричного матеріалу в початкових класах – формування чітких уявлень про первинні, найпростіші геометричні об’єкти. При цьому система вправ і завдань геометричного змісту і методика роботи з ними повинні сприяти розвитку просторових уявлень у молодших школярів, вмінь спостерігати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки, аналізувати. Особливу увагу зосереджено на формуванні в учнів практичних вмінь виконувати вимірювальні дії, будувати геометричні фігури за допомогою інструментів для креслення та без інструментів, формуванні перших початкових уявлень про точність побудови і вимірювання. Такі дії є пропедевтичними для усвідомлення в подальшому властивостей геометричних фігур. Усе це потребує чіткої системної роботи, чіткого дотримання дидактичних принципів і вимог. Проаналізовано підходи до представлення геометричного матеріалу в підручниках і методики його викладання у початковій школі у публікаціях українських і зарубіжних науковців. Висвітлено основні вихідні позиції в системі вивчення геометричного матеріалу в курсі математики початкової школи, зокрема, з точки зору посилення ролі властивостей геометричних фігур в усвідомлені змісту геометричних понять та їх взаємозв’язку. Вказано на недоліки в методиці навчання геометричним поняттям, які пов’язані із безсистемністю у змісті навчальних посібників для початкової школи та недостатністю навчальних завдань для формування в учнів просторових і площинних уявлень. Звернено увагу на те, що навчання здійснюється у послідовності, відповідної методичному розвитку науки (від «геометрії вимірювань» до «геометрії форми»), в той час, як розвиток геометричних операцій у молодших школярів прямує у протилежному напрямку, тобто перші геометричні операції в учнів є якісними, а не кількісними. Замало уваги приділяється чисто геометричному змісту фігур (побудові, розкладанню на частини) як основи для вивчення геометричного матеріалу в наступних ланках освіти.У статті запропоновано шляхи виправлення методичних недоліків, які мають місце у змісті викладу геометричного матеріалу в сучасних підручниках Нової української школи.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"51 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139005550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.01
Вікторія Агiляр Туклер, Ірина Товкач
У статтi здiйснено теоретичний аналiз проблеми розвитку пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Уточнено дефiнiцiї понять: «активнiсть», «пiзнавальна активнiсть» тощо. Проаналiзовано низку особливостей розвитку пiзнавально· активностi дiтей старшого дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Здiйснено емпiричне дослiдження проявiв пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. У статтi подано результати опитування студентiв третього курсу, освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання Укра·нського державного унiверситету iменi Михайла Драгоманова спецiальностi «Дошкiльна освiта», що висвiтлюють сучасний погляд студентiв на ключовi поняття, види дитячої дiяльностi, в яких пiзнавальна активнiсть проявляється, методiв та прийомiв активiзацiї пiзнавальної активностi, створення сприятливого для пiзнавального розвитку середовища. Проаналiзовано вплив комп'ютерних iгор на формування особистостi в дошкiльному дитинствi. Виявлено, що студенти третього курсу освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання надiляють вагомого значення питанню розвитку пiзнавальної активностi, визначають поняття «активнiсть» та «дiяльнiсть» схожими, тотожними. Прояви пiзнавальної активностi спостерiгаються в дiяльностi: iгровiй, творчiй, пошуково-дослiдницькiй, мовленнєвiй. З'ясовано, що осередки розвивального середовища такi, як дослiдницький, творчий, сенсорний ефективнi для пiзнавального розвитку дiтей. Визначенi дiєвi методи та прийоми пiзнавального розвитку дiтей дошкiльного вiку: проведення iгор-вiкторин, використання проблемно-пошукових ситуацiй, придумування загадок, казок, вирiшування iгрових завдань, запитання тощо.Автори статтi пiдводять до думки, що на сучасному етапi розвитку дошкiльної освiти пiзнавальний розвиток набув особливої потреби для формування успiшної особистостi дошкiльника. Пiзнавальна активнiсть має прояв у видах дитячої дiяльностi та формується завдяки використанню ефективних методiв та прийомiв, органiзацiї сприятливого розвивального середовища в умовах сучасного закладу дошкiльної освiти.
{"title":"Прояви пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi","authors":"Вікторія Агiляр Туклер, Ірина Товкач","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.01","url":null,"abstract":"У статтi здiйснено теоретичний аналiз проблеми розвитку пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Уточнено дефiнiцiї понять: «активнiсть», «пiзнавальна активнiсть» тощо. Проаналiзовано низку особливостей розвитку пiзнавально· активностi дiтей старшого дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. Здiйснено емпiричне дослiдження проявiв пiзнавальної активностi дiтей дошкiльного вiку в рiзних видах дiяльностi. У статтi подано результати опитування студентiв третього курсу, освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання Укра·нського державного унiверситету iменi Михайла Драгоманова спецiальностi «Дошкiльна освiта», що висвiтлюють сучасний погляд студентiв на ключовi поняття, види дитячої дiяльностi, в яких пiзнавальна активнiсть проявляється, методiв та прийомiв активiзацiї пiзнавальної активностi, створення сприятливого для пiзнавального розвитку середовища. Проаналiзовано вплив комп'ютерних iгор на формування особистостi в дошкiльному дитинствi. Виявлено, що студенти третього курсу освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «бакалавр», заочної форми навчання надiляють вагомого значення питанню розвитку пiзнавальної активностi, визначають поняття «активнiсть» та «дiяльнiсть» схожими, тотожними. Прояви пiзнавальної активностi спостерiгаються в дiяльностi: iгровiй, творчiй, пошуково-дослiдницькiй, мовленнєвiй. З'ясовано, що осередки розвивального середовища такi, як дослiдницький, творчий, сенсорний ефективнi для пiзнавального розвитку дiтей. Визначенi дiєвi методи та прийоми пiзнавального розвитку дiтей дошкiльного вiку: проведення iгор-вiкторин, використання проблемно-пошукових ситуацiй, придумування загадок, казок, вирiшування iгрових завдань, запитання тощо.Автори статтi пiдводять до думки, що на сучасному етапi розвитку дошкiльної освiти пiзнавальний розвиток набув особливої потреби для формування успiшної особистостi дошкiльника. Пiзнавальна активнiсть має прояв у видах дитячої дiяльностi та формується завдяки використанню ефективних методiв та прийомiв, органiзацiї сприятливого розвивального середовища в умовах сучасного закладу дошкiльної освiти.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"77 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-13DOI: 10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.17
Ірина Віталіївна Тарасова
Проблема готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни стає дедалі актуальнішою в Україні, і світі. Кількість постраждалих людей внаслідок війни постійно збільшується.Метою даного дослідження є вивчення теоретичних основ проблеми готовності психологів до корекційно-відновлювальної роботи, вивчення сутності таких понять як: «готовність», «психологічна готовність», «корекційно-відновлювальна робота». Завданнями дослідження є аналіз існуючих підходів до визначення сутності готовності до професійної діяльності, узагальнення напрацювань дослідників щодо розуміння поняття готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи. У статті розглянуто сутність понять «готовність», як багатогранного конструкту, що включає в себе аспекти якостей особистості (мотивація, вольові та емоційні характеристики), аспекти психологічного стану, аспекти спрямованості на дію. Встановлено взаємозв’язок між готовністю та результативністю. Розглянуто підходи щодо змісту поняття «готовність до професійної діяльності», окреслено специфіку готовності до професійної діяльності психолога. Запропоновано авторське бачення сутності поняття «готовність до виконання професійної діяльності». Охарактеризовано готовність до професійної діяльності психолога у розрізі корекційно-відновлювальної роботи, як таку, де компонента спрямованості психолога на роботу відіграє ключову роль. Звернено увагу, на методи, які можуть використовуватися у процесі корекційно-відновлювальної роботи. Розглянуто особливості корекційно-відновлювальної роботи з людьми, що постраждали від війни.Зауважено, що особливості корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни вимагають спеціалізованого підходу. Окреслено різні рівні завдань корекційно-відновлювальної роботи: корекційний (виправлення відхилень), проактивний (попередження відхилень) та розвиваючий (стимулювання розвитку та збагачення сенсу життя). Зазначено, що спрямована корекційно-відновлювальна робота може включати в себе терапію, консультацію, психологічні тренування та інші методи, направлені на відновлення психічного здоров’я та поліпшення якості життя. Проаналізовано підходи до визначення ефективності корекційно-відновлювальної роботи, встановлено параметри виміру такої ефективності: задоволеності клієнта, позитивні зміни у предметах корекції.
{"title":"Стан дослідження проблеми готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими внаслідок війни","authors":"Ірина Віталіївна Тарасова","doi":"10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.17","url":null,"abstract":"Проблема готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни стає дедалі актуальнішою в Україні, і світі. Кількість постраждалих людей внаслідок війни постійно збільшується.Метою даного дослідження є вивчення теоретичних основ проблеми готовності психологів до корекційно-відновлювальної роботи, вивчення сутності таких понять як: «готовність», «психологічна готовність», «корекційно-відновлювальна робота». Завданнями дослідження є аналіз існуючих підходів до визначення сутності готовності до професійної діяльності, узагальнення напрацювань дослідників щодо розуміння поняття готовності психолога до корекційно-відновлювальної роботи. У статті розглянуто сутність понять «готовність», як багатогранного конструкту, що включає в себе аспекти якостей особистості (мотивація, вольові та емоційні характеристики), аспекти психологічного стану, аспекти спрямованості на дію. Встановлено взаємозв’язок між готовністю та результативністю. Розглянуто підходи щодо змісту поняття «готовність до професійної діяльності», окреслено специфіку готовності до професійної діяльності психолога. Запропоновано авторське бачення сутності поняття «готовність до виконання професійної діяльності». Охарактеризовано готовність до професійної діяльності психолога у розрізі корекційно-відновлювальної роботи, як таку, де компонента спрямованості психолога на роботу відіграє ключову роль. Звернено увагу, на методи, які можуть використовуватися у процесі корекційно-відновлювальної роботи. Розглянуто особливості корекційно-відновлювальної роботи з людьми, що постраждали від війни.Зауважено, що особливості корекційно-відновлювальної роботи з постраждалими від війни вимагають спеціалізованого підходу. Окреслено різні рівні завдань корекційно-відновлювальної роботи: корекційний (виправлення відхилень), проактивний (попередження відхилень) та розвиваючий (стимулювання розвитку та збагачення сенсу життя). Зазначено, що спрямована корекційно-відновлювальна робота може включати в себе терапію, консультацію, психологічні тренування та інші методи, направлені на відновлення психічного здоров’я та поліпшення якості життя. Проаналізовано підходи до визначення ефективності корекційно-відновлювальної роботи, встановлено параметри виміру такої ефективності: задоволеності клієнта, позитивні зміни у предметах корекції.","PeriodicalId":311500,"journal":{"name":"ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139004027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}