Підхід до вибору технології дистанційного навчання

Abstract

Вибір типу дистанційного навчання пропонується розглядати як оптимізаційну задачу з використанням системи економічних, педагогічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників [1, 2]. До економічних показників системи навчання можна віднести такі витрати на навчання:а) в навчальному закладі, в тому числі:капітальні затрати на створення умов навчання;поточні витрати на підтримання приміщень і прилеглої території в потрібному стані;оплата викладачів і допоміжного персоналу;оплата розробки навчальних дисциплін;телекомунікаційні витрати.б) безпосередні затрати студента (учня, курсанта), в тому числі:оплата навчання;оплата проживання;транспортні витрати;оплата на придбання навчальних засобів;оплата поточних витрат на підтримання навчальних засобів в робочому стані;витрати на підтримання здоров’я в належному стані.Інженерно-психологічні показники характеризують процес навчання, сприйняття та засвоєння необхідної інформації і вироблення потрібних навичок, в тому числі:напруженість;логічна складність;період безперервної роботи.Ергономічні показники характеризують комфортність процесу навчання, в тому числі:антропометричний;гігієнічний;фізіологічний.Велика номенклатура показників системи навчання визначається необхідністю якомога більшої інформативності при виборі типу дистанційного навчання, поскільки навчальне середовище має надзвичайно складну структуру. Така велика кількість і різноплановість показників вимагають використання різних методів при оцінці того чи іншого показника ефективності. Наприклад, для групи показників “Здоров’я” необхідно враховувати не тільки безпосередні витрати на лікування під час навчання, а також шкідливий вплив інформаційних технологій на здоров’я людини [3]. Навіть для антропометричного показника, який, на перший погляд, потрібно оцінювати за допомогою тільки інструментального методу, зробити це дуже важко в зв’язку з великою розбіжністю в обладнанні навчальних місць в різних аудиторіях, не кажучи вже про домашні умови. Якість процесу навчання характеризується наступними показниками ефективності:рівень успішності по дисципліні, яка вивчається;рівень успішності по дисциплінам, які базуються на оцінюваній дисципліні;вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.Серед факторів впливу, в першу чергу, можна виділити наступні:базова підготовка студента;вміння працювати самостійно (готовність до прийняття рішень);оперативне мислення;наявність мотивації до навчання;пам’ять.Показники системи навчання, якість навчання і фактори впливу можна оцінювати або одним з трьох методів, або їх комбінацією [1]:інструментальний метод, при якому значення показника визначається безпосередньо з допомогою вимірювальних засобів;аналітичний метод, при якому значення показника визначається з допомогою математичних операцій над сукупністю вихідних значень;експертний метод, при якому значення показника визначається на основі професіонально-суб'єктивних оцінок експертів.Оцінка економічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників може бути здійснена з використанням відомих аналітичних та експертно-аналітичних методів. Однією з найбільших проблем є прогнозування якості процесу навчання в залежності від факторів, які на цю якість навчання впливають. Оцінити ці фактори на етапі проектування надзвичайно важко. Тому пропонується використання функціонально-структурної теорії ерготехнічних систем [1], яка використовує процесний підхід до навчання. При використанні цієї теорії процес навчання буде моделюватись сукупністю навчальних та контрольних процедур, кожна з яких буде оцінюватись по впливу на ефективність навчання.Таким чином, при виборі типу дистанційного навчання пропонується підхід, що полягає в генерації, оцінюванні та вибору варіантів навчального процесу згідно з обраними критеріями.