І. К. Венгер, Сергій Костів, М. П. Орлов, Б. П. Сельський, Н. І. Цюприк, І. В. Фарина
{"title":"ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО УРАЖЕННЯ СТЕГНО-ДИСТАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА – ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ","authors":"І. К. Венгер, Сергій Костів, М. П. Орлов, Б. П. Сельський, Н. І. Цюприк, І. В. Фарина","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Одним із способів вирішення проблеми хірургічного лікування хворих з багаторівневим ураженням артеріального русла нижніх кінцівок може бути застосування ендоваскулярної та гібридної технологій реваскуляризації. Ряд авторів звертають увагу на те, що ендоваскулярні технології реваскуляризації в 6–32 % спостережень сприяють розвитку тромбозу сегмента реконструкції, відсутності ефекту реваскуляризації, рестенозу сегмента оперативного втручання. Поряд із наведеним, відсутні відомості про оперативне лікування ускладнень післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів після ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Тому лікування пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним ураженням артеріального русла нижніх кінцівок залишається достатньо складною і в багатьох випадках невирішеною проблемою. \nМета – покращити результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла шляхом виявлення ускладнень післяопераційного періоду та їх оперативної корекції. \nМатеріал і методи. Під наглядом було 135 пацієнтів. З них у 74 проведено гібридну ендоваскулярну реваскуляризацію, у 61 – ендоваскулярну реваскуляризацію багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. \nЕндоваскулярну ангіопластику стегнового сегмента виконували балон-катетерами Pan Medical (PEKICO), OPTA PRO (Cordis) – 50 спостережень. Після балонної ангіопластики у 5 випадках застосовували саморозкривальні стенти Smart ControL (Cordis), у 4 спостереженнях – Carbostent (Flype), у 7 випадках – Vascular stent (BARD). \nПід час ендоваскулярного етапу гібридного оперативного втручання здійснили інтралюмінальну ангіопластику гомілкових артерій, а у 14 – субінтимальну ангіопластику із наступним стентуванням. У всіх спостереженнях застосували довгі балони (80–150 мм) Armada 35 LL виробництва Аbbott Vascular (USA) і Amphirion Deep (Medtronic) Coyote (Boston Scientific), та стенти CompleteSE (Medtronic), Smart (Cordis). Проведено 122 ендоваскулярні ангіопластики артерій гомілки. З них ангіопластику тільки однієї із гомілкових артерій здійснено у 26 (35,13 %) спостереженнях, одночасно двох судин – у 48 (64,87 %) випадках. \nРезультати. Прослідковано протягом 30-денного післяопераційного періоду безпосередні результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла у 61 пацієнта. У 5 (8,20 %) пацієнтів на 3 і 5 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано тромбоз сегмента реконструкції: у 4 з них – тромбоз підколінно-гомілкового сегмента, а у одного – тромбоз стегно-підколінного сегмента. Тромбоз сегмента реконструкції виявлено у 4 хворих, у яких під час ендоваскулярної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла здійснено ендоваскулярну ангіопластику тільки однієї із стенотично-оклюзованих гомілкових артерії. Таким чином, на 30 добу раннього післяопераційного періоду у 59 (93,44 %) пацієнтів була збережена прохідність сегмента реконструкції і збережена нижня кінцівка. \nПрослідковано протягом 36 місяців післяоперативного періоду результати гібридних реваскуляризаційних оперативних втручань у 71 пацієнта із стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах атеросклеротичного ураження артерій гомілки. У 6 (8,45 %) пацієнтів у перші 3 місяці віддаленого післяопераційного періоду діагностовано тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Таким чином встановлено, що при 36-місячному спостереженні після гібридної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла збереження нижньої кінцівки склало (65) 91,55 %, а збережена прохідність сегмента реконструкції – (63) 88,73 % спостережень. \nВисновок. Формування функціонального придатного шляху відтоку при ендоваскулярній реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла методом ендоваскулярної ангіопластики двох артерій гомілки сприяє зниженню частоти розвитку післяопераційного тромбозу сегмента реваскуляризації, збереження та прогресування післяопераційної ішемії нижньої кінцівки, появі поступового припинення функції реваскуляризованого сегмента.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. Одним із способів вирішення проблеми хірургічного лікування хворих з багаторівневим ураженням артеріального русла нижніх кінцівок може бути застосування ендоваскулярної та гібридної технологій реваскуляризації. Ряд авторів звертають увагу на те, що ендоваскулярні технології реваскуляризації в 6–32 % спостережень сприяють розвитку тромбозу сегмента реконструкції, відсутності ефекту реваскуляризації, рестенозу сегмента оперативного втручання. Поряд із наведеним, відсутні відомості про оперативне лікування ускладнень післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів після ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Тому лікування пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним ураженням артеріального русла нижніх кінцівок залишається достатньо складною і в багатьох випадках невирішеною проблемою.
Мета – покращити результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла шляхом виявлення ускладнень післяопераційного періоду та їх оперативної корекції.
Матеріал і методи. Під наглядом було 135 пацієнтів. З них у 74 проведено гібридну ендоваскулярну реваскуляризацію, у 61 – ендоваскулярну реваскуляризацію багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла.
Ендоваскулярну ангіопластику стегнового сегмента виконували балон-катетерами Pan Medical (PEKICO), OPTA PRO (Cordis) – 50 спостережень. Після балонної ангіопластики у 5 випадках застосовували саморозкривальні стенти Smart ControL (Cordis), у 4 спостереженнях – Carbostent (Flype), у 7 випадках – Vascular stent (BARD).
Під час ендоваскулярного етапу гібридного оперативного втручання здійснили інтралюмінальну ангіопластику гомілкових артерій, а у 14 – субінтимальну ангіопластику із наступним стентуванням. У всіх спостереженнях застосували довгі балони (80–150 мм) Armada 35 LL виробництва Аbbott Vascular (USA) і Amphirion Deep (Medtronic) Coyote (Boston Scientific), та стенти CompleteSE (Medtronic), Smart (Cordis). Проведено 122 ендоваскулярні ангіопластики артерій гомілки. З них ангіопластику тільки однієї із гомілкових артерій здійснено у 26 (35,13 %) спостереженнях, одночасно двох судин – у 48 (64,87 %) випадках.
Результати. Прослідковано протягом 30-денного післяопераційного періоду безпосередні результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла у 61 пацієнта. У 5 (8,20 %) пацієнтів на 3 і 5 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано тромбоз сегмента реконструкції: у 4 з них – тромбоз підколінно-гомілкового сегмента, а у одного – тромбоз стегно-підколінного сегмента. Тромбоз сегмента реконструкції виявлено у 4 хворих, у яких під час ендоваскулярної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла здійснено ендоваскулярну ангіопластику тільки однієї із стенотично-оклюзованих гомілкових артерії. Таким чином, на 30 добу раннього післяопераційного періоду у 59 (93,44 %) пацієнтів була збережена прохідність сегмента реконструкції і збережена нижня кінцівка.
Прослідковано протягом 36 місяців післяоперативного періоду результати гібридних реваскуляризаційних оперативних втручань у 71 пацієнта із стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах атеросклеротичного ураження артерій гомілки. У 6 (8,45 %) пацієнтів у перші 3 місяці віддаленого післяопераційного періоду діагностовано тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Таким чином встановлено, що при 36-місячному спостереженні після гібридної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла збереження нижньої кінцівки склало (65) 91,55 %, а збережена прохідність сегмента реконструкції – (63) 88,73 % спостережень.
Висновок. Формування функціонального придатного шляху відтоку при ендоваскулярній реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла методом ендоваскулярної ангіопластики двох артерій гомілки сприяє зниженню частоти розвитку післяопераційного тромбозу сегмента реваскуляризації, збереження та прогресування післяопераційної ішемії нижньої кінцівки, появі поступового припинення функції реваскуляризованого сегмента.