ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО УРАЖЕННЯ СТЕГНО-ДИСТАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА – ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ

І. К. Венгер, Сергій Костів, М. П. Орлов, Б. П. Сельський, Н. І. Цюприк, І. В. Фарина
{"title":"ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО УРАЖЕННЯ СТЕГНО-ДИСТАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА – ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ","authors":"І. К. Венгер, Сергій Костів, М. П. Орлов, Б. П. Сельський, Н. І. Цюприк, І. В. Фарина","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Одним із способів вирішення проблеми хірургічного лікування хворих з багаторівневим ураженням артеріального русла нижніх кінцівок може бути застосування ендоваскулярної та гібридної технологій реваскуляризації. Ряд авторів звертають увагу на те, що ендоваскулярні технології реваскуляризації в 6–32 % спостережень сприяють розвитку тромбозу сегмента реконструкції, відсутності ефекту реваскуляризації, рестенозу сегмента оперативного втручання. Поряд із наведеним, відсутні відомості про оперативне лікування ускладнень післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів після ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Тому лікування пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним ураженням артеріального русла нижніх кінцівок залишається достатньо складною і в багатьох випадках невирішеною проблемою. \nМета – покращити результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла шляхом виявлення ускладнень післяопераційного періоду та їх оперативної корекції. \nМатеріал і методи. Під наглядом було 135 пацієнтів. З них у 74 проведено гібридну ендоваскулярну реваскуляризацію, у 61 – ендоваскулярну реваскуляризацію багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. \nЕндоваскулярну ангіопластику стегнового сегмента виконували балон-катетерами Pan Medical (PEKICO), OPTA PRO (Cordis) – 50 спостережень. Після балонної ангіопластики у 5 випадках застосовували саморозкривальні стенти Smart ControL (Cordis), у 4 спостереженнях – Carbostent (Flype), у 7 випадках – Vascular stent (BARD). \nПід час ендоваскулярного етапу гібридного оперативного втручання здійснили інтралюмінальну ангіопластику гомілкових артерій, а у 14 – субінтимальну ангіопластику із наступним стентуванням. У всіх спостереженнях застосували довгі балони (80–150 мм) Armada 35 LL виробництва Аbbott Vascular (USA) і Amphirion Deep (Medtronic) Coyote (Boston Scientific), та стенти CompleteSE (Medtronic), Smart (Cordis). Проведено 122 ендоваскулярні ангіопластики артерій гомілки. З них ангіопластику тільки однієї із гомілкових артерій здійснено у 26 (35,13 %) спостереженнях, одночасно двох судин – у 48 (64,87 %) випадках. \nРезультати. Прослідковано протягом 30-денного післяопераційного періоду безпосередні результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла у 61 пацієнта. У 5 (8,20 %) пацієнтів на 3 і 5 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано тромбоз сегмента реконструкції: у 4 з них – тромбоз підколінно-гомілкового сегмента, а у одного – тромбоз стегно-підколінного сегмента. Тромбоз сегмента реконструкції виявлено у 4 хворих, у яких під час ендоваскулярної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла здійснено ендоваскулярну ангіопластику тільки однієї із стенотично-оклюзованих гомілкових артерії. Таким чином, на 30 добу раннього післяопераційного періоду у 59 (93,44 %) пацієнтів була збережена прохідність сегмента реконструкції і збережена нижня кінцівка. \nПрослідковано протягом 36 місяців післяоперативного періоду результати гібридних реваскуляризаційних оперативних втручань у 71 пацієнта із стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах атеросклеротичного ураження артерій гомілки. У 6 (8,45 %) пацієнтів у перші 3 місяці віддаленого післяопераційного періоду діагностовано тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Таким чином встановлено, що при 36-місячному спостереженні після гібридної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла збереження нижньої кінцівки склало (65) 91,55 %, а збережена прохідність сегмента реконструкції – (63) 88,73 % спостережень. \nВисновок. Формування функціонального придатного шляху відтоку при ендоваскулярній реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла методом ендоваскулярної ангіопластики двох артерій гомілки сприяє зниженню частоти розвитку післяопераційного тромбозу сегмента реваскуляризації, збереження та прогресування післяопераційної ішемії нижньої кінцівки, появі поступового припинення функції реваскуляризованого сегмента.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

РЕЗЮМЕ. Одним із способів вирішення проблеми хірургічного лікування хворих з багаторівневим ураженням артеріального русла нижніх кінцівок може бути застосування ендоваскулярної та гібридної технологій реваскуляризації. Ряд авторів звертають увагу на те, що ендоваскулярні технології реваскуляризації в 6–32 % спостережень сприяють розвитку тромбозу сегмента реконструкції, відсутності ефекту реваскуляризації, рестенозу сегмента оперативного втручання. Поряд із наведеним, відсутні відомості про оперативне лікування ускладнень післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів після ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Тому лікування пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним ураженням артеріального русла нижніх кінцівок залишається достатньо складною і в багатьох випадках невирішеною проблемою. Мета – покращити результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла шляхом виявлення ускладнень післяопераційного періоду та їх оперативної корекції. Матеріал і методи. Під наглядом було 135 пацієнтів. З них у 74 проведено гібридну ендоваскулярну реваскуляризацію, у 61 – ендоваскулярну реваскуляризацію багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Ендоваскулярну ангіопластику стегнового сегмента виконували балон-катетерами Pan Medical (PEKICO), OPTA PRO (Cordis) – 50 спостережень. Після балонної ангіопластики у 5 випадках застосовували саморозкривальні стенти Smart ControL (Cordis), у 4 спостереженнях – Carbostent (Flype), у 7 випадках – Vascular stent (BARD). Під час ендоваскулярного етапу гібридного оперативного втручання здійснили інтралюмінальну ангіопластику гомілкових артерій, а у 14 – субінтимальну ангіопластику із наступним стентуванням. У всіх спостереженнях застосували довгі балони (80–150 мм) Armada 35 LL виробництва Аbbott Vascular (USA) і Amphirion Deep (Medtronic) Coyote (Boston Scientific), та стенти CompleteSE (Medtronic), Smart (Cordis). Проведено 122 ендоваскулярні ангіопластики артерій гомілки. З них ангіопластику тільки однієї із гомілкових артерій здійснено у 26 (35,13 %) спостереженнях, одночасно двох судин – у 48 (64,87 %) випадках. Результати. Прослідковано протягом 30-денного післяопераційного періоду безпосередні результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла у 61 пацієнта. У 5 (8,20 %) пацієнтів на 3 і 5 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано тромбоз сегмента реконструкції: у 4 з них – тромбоз підколінно-гомілкового сегмента, а у одного – тромбоз стегно-підколінного сегмента. Тромбоз сегмента реконструкції виявлено у 4 хворих, у яких під час ендоваскулярної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла здійснено ендоваскулярну ангіопластику тільки однієї із стенотично-оклюзованих гомілкових артерії. Таким чином, на 30 добу раннього післяопераційного періоду у 59 (93,44 %) пацієнтів була збережена прохідність сегмента реконструкції і збережена нижня кінцівка. Прослідковано протягом 36 місяців післяоперативного періоду результати гібридних реваскуляризаційних оперативних втручань у 71 пацієнта із стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах атеросклеротичного ураження артерій гомілки. У 6 (8,45 %) пацієнтів у перші 3 місяці віддаленого післяопераційного періоду діагностовано тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Таким чином встановлено, що при 36-місячному спостереженні після гібридної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла збереження нижньої кінцівки склало (65) 91,55 %, а збережена прохідність сегмента реконструкції – (63) 88,73 % спостережень. Висновок. Формування функціонального придатного шляху відтоку при ендоваскулярній реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла методом ендоваскулярної ангіопластики двох артерій гомілки сприяє зниженню частоти розвитку післяопераційного тромбозу сегмента реваскуляризації, збереження та прогресування післяопераційної ішемії нижньої кінцівки, появі поступового припинення функції реваскуляризованого сегмента.
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
股胫动脉床多层次狭窄闭塞病变血管内再通术的术后并发症 - 手术治疗
摘要:解决下肢动脉床多层次病变患者手术治疗问题的方法之一可能是使用血管内和混合血管再通技术。一些作者指出,在6%-32%的观察中,血管内再通技术会导致重建段血栓形成、血管再通效果不佳以及手术段再狭窄。除上述情况外,目前还没有关于术后并发症手术治疗的资料,尤其是股桡动脉床多层次狭窄闭塞病变血管内再通术后患者。因此,对下肢多层动脉粥样硬化病变患者的治疗仍然是一个相当复杂的问题,而且在很多情况下仍未得到解决。我们的目的是通过确定术后并发症及其手术矫正方法,改善股桡动脉床多层次狭窄闭塞病变血管内再通的效果。材料与方法。共观察 135 例患者。其中,74例接受了混合血管内再通术,61例接受了股桡动脉床多层次狭窄闭塞病变血管内再通术。股动脉段的血管内成形术是通过球囊导管Pan Medical(PEKICO)、OPTA PRO(Cordis)进行的--观察50次。球囊血管成形术后,5 例使用了自膨胀支架 Smart ControlL(Cordis),4 例使用了 Carbostent(Flype),7 例使用了血管支架(BARD)。在杂交手术的血管内阶段,对小腿动脉进行了腔内血管成形术,14 例患者进行了内膜下血管成形术,随后进行了支架植入术。在所有观察中,均使用了美国雅培血管公司生产的长球囊(80-150 毫米)Armada 35 LL 和美敦力公司生产的 Amphirion Deep、波士顿科学公司生产的 Coyote 以及美敦力公司生产的 CompleteSE 和 Cordis 公司生产的 Smart 支架。共进行了 122 例小腿动脉血管内成形术。其中,仅对其中一条胫骨动脉进行血管成形术的有 26 例(35.13%),同时对两条血管进行血管成形术的有 48 例(64.87%)。结果在术后30天内,对61名患者股胫动脉床多层次狭窄闭塞过程的血管内再通效果进行了监测。术后早期第3天和第5天,5名患者(8.20%)被诊断出重建段血栓形成:其中4人腘动脉段血栓形成,1人股-腘动脉段血栓形成。4 名患者接受了股-腘动脉床血管内再通术,仅对其中一条狭窄闭塞的胫动脉进行了血管内成形术,结果发现重建段血栓形成。因此,在术后早期的第 30 天,59 名患者(93.44%)的重建部分保持了通畅,下肢得以保留。在术后 36 个月期间,对 71 名小腿动脉粥样硬化病变的腹股沟下动脉床狭窄闭塞患者进行了混合血管再造手术干预,并对结果进行了跟踪。有 6 名患者(8.45%)在术后长期的头 3 个月被诊断出腘段血栓形成。因此,在对股腘动脉床进行杂交血管再通术后 36 个月的随访中发现,下肢的保留率为(65)91.55%,重建段的保留通畅率为(63)88.73%。结论通过对两条小腿动脉进行血管内成形术,对股桡动脉床的多层次狭窄闭塞病变进行血管内成形术时,形成一条功能合适的流出通路,有助于降低血管再造段术后血栓形成的发生率、术后下肢缺血的保留和进展,以及血管再造段功能逐渐丧失的现象。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
期刊最新文献
ВИКОРИСТАННЯ КОНТРОЛЬНИХ НОРМАТИВІВ У ДОСЛІДЖЕННІ ГНУЧКОСТІ ТА РУХЛИВОСТІ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ У ПОСТАНОВЦІ ЦІЛЕЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ МІСЦЕ ІНГІБІТОРІВ SGLT2 ТА L-КАРНІТИНУ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ІЗ ГКС (STEMI) НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З БОЛЕМ У НИЖНІЙ ЧАСТИНІ СПИНИ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУСТАМАРУ І ТЕНОКСИКАМУ ЗМІНИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ СТАРШИХ КУРСІВ ПРОТЯГОМ РОКУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1