{"title":"«THINK TANKS» ЯК СУЧАСНІ АКТОРИ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ: БОРОТЬБА В ПРОСТОРІ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ","authors":"Дмитро Коротков","doi":"10.29038/2524-2679-2023-01-17-30","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті аналізується зміст аналітичних центрів США та Китаю та їх вплив на процес прийняття політичних рішень керівництвом країни. Зазначено, що Think Tank існують у державах з різними типами політичних режимів (як у демократичних, так і у авторитарних), тим самим засвідчують свою суспільну значущість, а також здатність до адаптації до різних умов функціонування. Констатовано, що Think Tank в демократичних країнах уже давно відіграють провідну роль у формуванні політики, пропонуючи експертні оцінки найрізноманітніших ситуацій ‑ від боротьби з глобальною економічною кризою до аналізу бойових дій.
 Аналітичні центри авторитарного простору мають свої особливості. У рамках діючих китайських аналітичних центрів не існує значного розмаїття думок і позицій, які відрізняють аналогічні західні «мозкові центри». Інша відмінність полягає в їхній близькості до уряду, що дає можливість більшого впливу на посадовців, які ухвалюють рішення в країні з боку аналітичних центрів ніж у більшості американських чи європейських «колег». У китайських державних діячів є невеликий вибір у можливості професійного консультування у сфері міжнародних відносин, а також мало стимулів шукати подібні консультації за межами традиційних інститутів. Вплив аналітичних центрів на процес прийняття рішень у сфері зовнішньої політики, значною мірою залежить від особистих зв'язків керівників цих центрів у політичній еліті китайської держави. З 2019-2021 рр., опинившись перед викликом створення антикитайського альянсу (AUKUS), влада КНР зажадала від аналітичних центрів не тільки експертно-аналітичної роботи, а й розроблення проектів рішень із найважливіших питань зовнішнього та внутрішнього розвитку.
","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-01-17-30","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті аналізується зміст аналітичних центрів США та Китаю та їх вплив на процес прийняття політичних рішень керівництвом країни. Зазначено, що Think Tank існують у державах з різними типами політичних режимів (як у демократичних, так і у авторитарних), тим самим засвідчують свою суспільну значущість, а також здатність до адаптації до різних умов функціонування. Констатовано, що Think Tank в демократичних країнах уже давно відіграють провідну роль у формуванні політики, пропонуючи експертні оцінки найрізноманітніших ситуацій ‑ від боротьби з глобальною економічною кризою до аналізу бойових дій.
Аналітичні центри авторитарного простору мають свої особливості. У рамках діючих китайських аналітичних центрів не існує значного розмаїття думок і позицій, які відрізняють аналогічні західні «мозкові центри». Інша відмінність полягає в їхній близькості до уряду, що дає можливість більшого впливу на посадовців, які ухвалюють рішення в країні з боку аналітичних центрів ніж у більшості американських чи європейських «колег». У китайських державних діячів є невеликий вибір у можливості професійного консультування у сфері міжнародних відносин, а також мало стимулів шукати подібні консультації за межами традиційних інститутів. Вплив аналітичних центрів на процес прийняття рішень у сфері зовнішньої політики, значною мірою залежить від особистих зв'язків керівників цих центрів у політичній еліті китайської держави. З 2019-2021 рр., опинившись перед викликом створення антикитайського альянсу (AUKUS), влада КНР зажадала від аналітичних центрів не тільки експертно-аналітичної роботи, а й розроблення проектів рішень із найважливіших питань зовнішнього та внутрішнього розвитку.