Олександр Георгійович Романовський, Світлана Миколаївна Резнік
{"title":"СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТАМИ МОДЕЛІ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС» У НАВЧАННІ ВИКЛАДАЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА","authors":"Олександр Георгійович Романовський, Світлана Миколаївна Резнік","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5335","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті визначено позитивне сприйняття майбутніми фахівцями освітніх, педагогічних наук впровадження моделі змішаного навчання у процес формування у них викладацького лідерства. На основі теоретичного аналізу було визначено чинники задоволеності студентів змішаним навчанням та умови й структуру його ефективного застосування, що використовувались нами при впровадженні моделі змішаного навчання «перевернутий клас» у процес формування викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»). У роботі використано анкетне опитування та кореляційний аналіз, загальна кількість респондентів – 52 особи. Анкетне опитування показало, що більше ніж дві третини респондентів висловили задоволеність моделлю «перевернутий клас» (якістю та змістом матеріалів, розподілом видів роботи, міжособистісною взаємодією та інтерактивністю, індивідуальною роботою з електронними ресурсами, загальною організацією змішаного навчання). Переважна більшість студентів також позитивно оцінила результати свого професійного розвитку (теоретичні знання, нові практичні вміння, намір використати отримані результати в майбутній професійній діяльності та можливості для підвищення якості викладацької діяльності в майбутньому). Було встановлено позитивний кореляційний зв’язок між змінними задоволеності та змінними самооцінки респондентами результатів свого навчання. Позитивна кореляція між задоволеністю студентів та їх академічною успішністю дозволяє рекомендувати впровадження моделі змішаного навчання «перевернутий клас», на основі запропонованої структури, у процес підготовки майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук та проведення періодичного оцінювання ставлення студентів до моделі. Удосконалення освітнього процесу потребує постійного моніторингу особливостей сприйняття студентами методик навчання, визначення чинників їх задоволеності та забезпечення позитивного ставлення студентів до навчання.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"57 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5335","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті визначено позитивне сприйняття майбутніми фахівцями освітніх, педагогічних наук впровадження моделі змішаного навчання у процес формування у них викладацького лідерства. На основі теоретичного аналізу було визначено чинники задоволеності студентів змішаним навчанням та умови й структуру його ефективного застосування, що використовувались нами при впровадженні моделі змішаного навчання «перевернутий клас» у процес формування викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»). У роботі використано анкетне опитування та кореляційний аналіз, загальна кількість респондентів – 52 особи. Анкетне опитування показало, що більше ніж дві третини респондентів висловили задоволеність моделлю «перевернутий клас» (якістю та змістом матеріалів, розподілом видів роботи, міжособистісною взаємодією та інтерактивністю, індивідуальною роботою з електронними ресурсами, загальною організацією змішаного навчання). Переважна більшість студентів також позитивно оцінила результати свого професійного розвитку (теоретичні знання, нові практичні вміння, намір використати отримані результати в майбутній професійній діяльності та можливості для підвищення якості викладацької діяльності в майбутньому). Було встановлено позитивний кореляційний зв’язок між змінними задоволеності та змінними самооцінки респондентами результатів свого навчання. Позитивна кореляція між задоволеністю студентів та їх академічною успішністю дозволяє рекомендувати впровадження моделі змішаного навчання «перевернутий клас», на основі запропонованої структури, у процес підготовки майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук та проведення періодичного оцінювання ставлення студентів до моделі. Удосконалення освітнього процесу потребує постійного моніторингу особливостей сприйняття студентами методик навчання, визначення чинників їх задоволеності та забезпечення позитивного ставлення студентів до навчання.