{"title":"ЕВОЛЮЦІЯ ВІДНОСИН США З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПАРТНЕРАМИ ЗА ПРЕЗИДЕНСТВА ДЖ. БАЙДЕНА ПІД ВПЛИВОМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ","authors":"Тетяна Сидорук, Вікторія Віценко","doi":"10.29038/2524-2679-2023-02-179-196","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджено вплив повномасштабної війни Росії проти України на трансатлантичні відносини (під цим поняттям маються на увазі відносини між США та їхніми європейськими союзниками в межах Північноатлантичного альянсу, а також відносини США з Європейським Союзом). У роботі висвітлено стан відносин між США і європейськими державами після обрання Дж. Байдена президентом; виокремлено основні моменти, які на цьому етапі вносили напругу в ці взаємини. Відзначено наявність змін у сприйнятті Сполученими Штатами Америки стратегічної важливості європейського регіону та пожвавлення відносин після 24 люто- го 2022 р. Акцентовано, що поведінка рф спровокувала не ослаблення НАТО, як сподівався кремль, а навпаки – нарощення обороноздатності Альянсу, збільшення його військової присутності на східному кордоні та рух у напрямі прийняття нових членів – Швеції й Фінляндії.
 У статті розглянуто вплив війни на ставлення США і європейських країн до ідеї стратегічної автономії ЄС. Визначено, які з європейських країн продовжують наполягати на важливості цієї концепції, а які, відкидаючи цю ідею, прагнуть ще більшої й тіснішої співпраці у сфері безпеки зі США та не можуть уявити захищеність Європи без залучення до цього США. Пояснюється, чому на цей час і в найближчому майбутньому Європейський Союз не зможе покладатись у сфері оборони лише на власні сили. Водночас автори відзначають, які заходи могли б посилити Європу в оборонному вимірі вже в найближчій перспективі та надали б європейцям більшої впевненості, що теперішня чи наступна влада в США не ставитиме під сумнів внесок Європи в НАТО. Проаналізовано також певні суперечності в економічних відносинах, які простежено як на рівні риторики, так і в практичних діях США й країн-членів Європейського Союзу.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-02-179-196","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджено вплив повномасштабної війни Росії проти України на трансатлантичні відносини (під цим поняттям маються на увазі відносини між США та їхніми європейськими союзниками в межах Північноатлантичного альянсу, а також відносини США з Європейським Союзом). У роботі висвітлено стан відносин між США і європейськими державами після обрання Дж. Байдена президентом; виокремлено основні моменти, які на цьому етапі вносили напругу в ці взаємини. Відзначено наявність змін у сприйнятті Сполученими Штатами Америки стратегічної важливості європейського регіону та пожвавлення відносин після 24 люто- го 2022 р. Акцентовано, що поведінка рф спровокувала не ослаблення НАТО, як сподівався кремль, а навпаки – нарощення обороноздатності Альянсу, збільшення його військової присутності на східному кордоні та рух у напрямі прийняття нових членів – Швеції й Фінляндії.
У статті розглянуто вплив війни на ставлення США і європейських країн до ідеї стратегічної автономії ЄС. Визначено, які з європейських країн продовжують наполягати на важливості цієї концепції, а які, відкидаючи цю ідею, прагнуть ще більшої й тіснішої співпраці у сфері безпеки зі США та не можуть уявити захищеність Європи без залучення до цього США. Пояснюється, чому на цей час і в найближчому майбутньому Європейський Союз не зможе покладатись у сфері оборони лише на власні сили. Водночас автори відзначають, які заходи могли б посилити Європу в оборонному вимірі вже в найближчій перспективі та надали б європейцям більшої впевненості, що теперішня чи наступна влада в США не ставитиме під сумнів внесок Європи в НАТО. Проаналізовано також певні суперечності в економічних відносинах, які простежено як на рівні риторики, так і в практичних діях США й країн-членів Європейського Союзу.