АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ СИРОВИНИ

А. Ю. ЛИСИХ, С. М. КОБ'ЯКОВ
{"title":"АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ СИРОВИНИ","authors":"А. Ю. ЛИСИХ, С. М. КОБ'ЯКОВ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Виробництво однотипного волокна передбачає переробку лляної сировини з метою видалення з неї волокна з максимальним очищенням його від багаття та інших неволокнистих домішок при мінімальних ушкодженнях. У статті проведено аналіз теоретичних передумов отримання однотипного волокна з застосуванням різних агрегатів під час механічної обробки стебел матеріалу. Для покращення умов обробки стебел у м'яльній частині агрегату, сировину попередньо необхідно паралелізувати з розташуванням елементів шару в осьовому напрямку агрегату. Паралелізація стебел досягається витяжкою шару оброблюваного матеріалу за рахунок різниці лінійних швидкостей м'яльних пар; при цьому швидкість руху матеріалу в кожній подальшій м'яльній парі більша, ніж у попередній. Попередньо пром'ятий у м'яльній частині агрегату шар матеріалу надходить до тріпальної частини. З останньої м'яльної пари шар надходить до вузла живлення, що подає матеріал до тріпального барабана. Робочими органами тріпального барабана є радіально розташовані бильні планки та гребені. При обертанні тріпального барабана з великою швидкістю бильні планки і гребені почергово впливають на шар матеріалу, що обробляється, і за рахунок зміни напрямку відносної швидкості відбувається зміна абсолютної швидкості елементів шару при дії планки і гребенів. При збільшенні глибини заходження рифлів підвищується тиск на шар матеріалу, що обробляється. При використанні рифлених вальців стебла проходять шлях ламаної лінії. При обробці волокна на трясильних машинах з верхнім гребеневим полем і голчастим транспортером, швидкість руху матеріалу в трясильній частині його визначається кутом випередження, величини заходження трясильних голок між голками транспортера та швидкістю транспортера. Встановлено, що для посилення процесу м'яття верхні вальці приводяться в обертання від нижніх вальців завдяки зчепленню рифлів через шар оброблюваного матеріалу, а не за допомогою шестерень. Ефективність роботи трясильних машин залежить від ряду факторів, до яких належать швидкість просування матеріалу в гребеневому полі, кількість хитань голок гребеневих валиків за одиницю часу, щільність завантаження матеріалу, кут випередження, розмах голок та положення решітки щодо кінчиків голок. Обґрунтовано доцільність використання у процесі отримання однотипного волокна льону м'яльних вальців планчастого типу з поступовим збільшенням їх окружної швидкості у напрямку руху матеріалу, що забезпечує ковзання матеріалу щодо кромки рифля вальця, та забезпечує інтенсифікацію процесу руйнування зв'язку між волокном та деревиною стебла.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"47 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Виробництво однотипного волокна передбачає переробку лляної сировини з метою видалення з неї волокна з максимальним очищенням його від багаття та інших неволокнистих домішок при мінімальних ушкодженнях. У статті проведено аналіз теоретичних передумов отримання однотипного волокна з застосуванням різних агрегатів під час механічної обробки стебел матеріалу. Для покращення умов обробки стебел у м'яльній частині агрегату, сировину попередньо необхідно паралелізувати з розташуванням елементів шару в осьовому напрямку агрегату. Паралелізація стебел досягається витяжкою шару оброблюваного матеріалу за рахунок різниці лінійних швидкостей м'яльних пар; при цьому швидкість руху матеріалу в кожній подальшій м'яльній парі більша, ніж у попередній. Попередньо пром'ятий у м'яльній частині агрегату шар матеріалу надходить до тріпальної частини. З останньої м'яльної пари шар надходить до вузла живлення, що подає матеріал до тріпального барабана. Робочими органами тріпального барабана є радіально розташовані бильні планки та гребені. При обертанні тріпального барабана з великою швидкістю бильні планки і гребені почергово впливають на шар матеріалу, що обробляється, і за рахунок зміни напрямку відносної швидкості відбувається зміна абсолютної швидкості елементів шару при дії планки і гребенів. При збільшенні глибини заходження рифлів підвищується тиск на шар матеріалу, що обробляється. При використанні рифлених вальців стебла проходять шлях ламаної лінії. При обробці волокна на трясильних машинах з верхнім гребеневим полем і голчастим транспортером, швидкість руху матеріалу в трясильній частині його визначається кутом випередження, величини заходження трясильних голок між голками транспортера та швидкістю транспортера. Встановлено, що для посилення процесу м'яття верхні вальці приводяться в обертання від нижніх вальців завдяки зчепленню рифлів через шар оброблюваного матеріалу, а не за допомогою шестерень. Ефективність роботи трясильних машин залежить від ряду факторів, до яких належать швидкість просування матеріалу в гребеневому полі, кількість хитань голок гребеневих валиків за одиницю часу, щільність завантаження матеріалу, кут випередження, розмах голок та положення решітки щодо кінчиків голок. Обґрунтовано доцільність використання у процесі отримання однотипного волокна льону м'яльних вальців планчастого типу з поступовим збільшенням їх окружної швидкості у напрямку руху матеріалу, що забезпечує ковзання матеріалу щодо кромки рифля вальця, та забезпечує інтенсифікацію процесу руйнування зв'язку між волокном та деревиною стебла.
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
分析在获取纺织原料过程中使用机械加工设备的情况
均质纤维的生产涉及到亚麻原料的加工,以最大限度地去除纤维中的韧皮部和其他非纤维杂质,同时将损害降到最低。文章分析了在对原料茎秆进行机械加工的过程中,使用不同的聚合体获得同种纤维的理论前提条件。为了改善设备磨粉部分的茎秆加工条件,首先必须将原料与设备轴向的层元件排列平行。茎秆的平行化是通过拉伸被加工材料层来实现的,拉伸的原因是铣削对的线速度不同;每对后续铣削对中的材料移动速度要大于前一个。在机器的铣削部分预铣削的材料层被送入撕裂部分。在最后一对铣削中,材料层被送入进料装置,进料装置将材料送入滚筒。撕裂滚筒的工作元件是径向排列的打浆棒和打浆脊。当撕裂滚筒高速旋转时,打浆条和打浆脊交替作用于待处理的料层,通过改变相对速度的方向,料层元件在打浆条和打浆脊作用下的绝对速度也随之改变。随着凹槽深度的增加,材料层所承受的压力也随之增加。使用沟纹辊时,辊茎会沿着断线轨迹移动。在带有上脊场和输针装置的摇床上加工纤维时,物料在摇床摇动部分的速度取决于前进角度、摇针在输针之间的穿透量和输针装置的速度。现已确定,为了加强破碎过程,上辊由下辊驱动,这是由于凹槽穿过被加工材料层的附着力,而不是由齿轮驱动。振动机的效率取决于多种因素,包括物料在齿场内的前进速度、齿辊针在单位时间内的摆动次数、物料装载密度、前进角度、针的跨度以及光栅相对于针尖的位置。使用平面型亚麻碾磨辊的便利性已得到证实,这种辊子的圆周速度在材料移动方向上逐渐增加,确保了材料在辊子膛线边缘的滑动,并加强了纤维与茎木之间粘合力的破坏过程。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
10
审稿时长
12 weeks
期刊最新文献
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТИМУЛІВ У ПОСТКОНФЛІКТНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОБУСІВ НА АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ОГЛЯД НАЯВНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМ ЗАХИСТУ СЕРВІСІВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕБДОДАТКУ В ЕКОСИСТЕМІ ФРЕЙМВОРКУ REACT
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1