ПАРАДИГМА ФОРМ ДІЄСЛОВА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ ТЕМПОРАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ

Abstract

У статті представлено парадигму німецького дієслова з огляду на концепт темпоральної конструкції. Відповідно до цієї концепції не часова форма виражає часову інтерпретацію речень, а радше темпоральна конструкція. Стаття обґрунтовує суворе розмежування між часовою формою та темпоральною конструкцією на основі аналогії часової інтерпретації підрядних фінітних та підрядних інфінітних речень. Ця аналогія свідчить, що часова форма дієслова не має вирішального значення для часової інтерпретації речень. Таким чином, парадигма німецького дієслова включає лише фінітні форми, які мають ознаки часу та способу, і форми, які не мають цих ознак, а мають ознаку статусу. Представлена парадигма із загальною кількістю 29 дієслівних форм містить меншу кількість дієслівних форм порівняно з традиційними дієслівними парадигмами. Однак нова система є зрозумілою, якщо часову форму дієслова розглядати лише як формальну ознаку, а не як ознаку зі значенням. У статті також наведено флексійні морфеми, які містять дієслівні форми. Ці морфеми включають флективні префікси та флективні суфікси.