Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.16
Тетяна Марчук, Елла Мінцис
Стаття присвячена аналізу лінгвопоетики та тематики англомовної пісенної лірики. Методологічною базою дослідження слугують теоретичні напрацювання зі стилістики англійської мови В. Жуковської та Л. Єфімова; інтерпретації тексту В. Кухаренко; лексичних та стилістичних особливостей україномовної та англомовної пісенної лірики О. Клєщової та М. Стерлiкової; дослідження англомовного пісенного дискурсу у контексті лінгвокультурології М. Кузнецової та А. Ходус. Спроби вчених у напрямі поліаспектного дослідження та ресурсного використання англомовної пісенної лірики активізували проблему її переосмислення. Проте досі достеменно не виcвітлено проблему стилістичної образності цього жанру. Запропоноване дослідження виокремлює твірні компоненти, які формують цілісність співаної поезії та об’єднують пісенну лірику і ліричний вірш. Слід зазначити, що істотним складником співаного тексту є стилістичні засоби, завдяки яким реалізується його експресивність, виразність та образність, а кожна пісня має власне стилістичне оформлення, що відображає інтенції та художній задум автора та виконавця. У статті розглянуто найбільш актуалізовані стилістичні фігури у пісенних текстах Емі Макдональд та доведено, що функціонування метафори у творчості співачки спрямоване на посилення образної атрактивності пісенного тексту. Окрім метафоричних рефлексій, пісенним текстам Емі Макдональд властиві й порівняння для висвітлення зовнішньої подібності порівнюваних об’єктів, а також широке використання ідіоматичних одиниць та часті звернення до алюзій. Оскільки авторка часто згадує відомих акторів, музикантів та ін., її пісні можна вважати своєрідною енциклопедією сучасної масової культури. Змістовними є і назви пісень виконавиці, які є цікавими з огляду на граматичну структуру та лексичні і стилістичні особливості.
文章专门分析了英语歌词的语言诗学和主题。研究的方法论基础是 V. Zhukovska 和 L. Yefimov 的英语文体学理论发展；V. Kukharenko 的文本解读；O. Kleshchova 和 M. Sterlikova 的乌克兰语和英语歌词的词汇和文体特征；M. Kuznetsova 和 A. Khodus 的语言文化研究背景下的英语歌曲话语研究。科学家们在英语歌词的多学科研究和资源利用方面的尝试加剧了对其重新思考的问题。然而，这一体裁的文体意象问题尚未得到全面研究。拟议的研究确定了构成歌唱诗歌完整性并将歌词和抒情诗统一起来的创作成分。需要指出的是，歌唱文本的一个重要组成部分是通过文体手段来实现其表现力、表现力和意象，每首歌都有自己的文体设计，反映了作者和表演者的意图和艺术意向。文章研究了艾米-麦克唐纳歌曲文本中最相关的文体形象，证明隐喻在歌手作品中的运作旨在增强歌曲文本的具象魅力。除了隐喻性反映，艾米-麦克唐纳的歌词还具有通过比较来突出被比较对象外部相似性的特点，以及广泛使用成语单位和频繁引用典故的特点。由于作者经常提到著名演员、音乐家等，她的歌曲可被视为当代大众文化的百科全书。歌手歌曲的标题也很有意义，在语法结构、词汇和风格特征方面都很有趣。
{"title":"ЛІНГВОПОЕТИКА ТА ТЕМАТИКА АНГЛОМОВНОЇ ПІСЕННОЇ ЛІРИКИ","authors":"Тетяна Марчук, Елла Мінцис","doi":"10.32782/folium/2023.3.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.16","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу лінгвопоетики та тематики англомовної пісенної лірики. Методологічною базою дослідження слугують теоретичні напрацювання зі стилістики англійської мови В. Жуковської та Л. Єфімова; інтерпретації тексту В. Кухаренко; лексичних та стилістичних особливостей україномовної та англомовної пісенної лірики О. Клєщової та М. Стерлiкової; дослідження англомовного пісенного дискурсу у контексті лінгвокультурології М. Кузнецової та А. Ходус. Спроби вчених у напрямі поліаспектного дослідження та ресурсного використання англомовної пісенної лірики активізували проблему її переосмислення. Проте досі достеменно не виcвітлено проблему стилістичної образності цього жанру. Запропоноване дослідження виокремлює твірні компоненти, які формують цілісність співаної поезії та об’єднують пісенну лірику і ліричний вірш. Слід зазначити, що істотним складником співаного тексту є стилістичні засоби, завдяки яким реалізується його експресивність, виразність та образність, а кожна пісня має власне стилістичне оформлення, що відображає інтенції та художній задум автора та виконавця. У статті розглянуто найбільш актуалізовані стилістичні фігури у пісенних текстах Емі Макдональд та доведено, що функціонування метафори у творчості співачки спрямоване на посилення образної атрактивності пісенного тексту. Окрім метафоричних рефлексій, пісенним текстам Емі Макдональд властиві й порівняння для висвітлення зовнішньої подібності порівнюваних об’єктів, а також широке використання ідіоматичних одиниць та часті звернення до алюзій. Оскільки авторка часто згадує відомих акторів, музикантів та ін., її пісні можна вважати своєрідною енциклопедією сучасної масової культури. Змістовними є і назви пісень виконавиці, які є цікавими з огляду на граматичну структуру та лексичні і стилістичні особливості.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 51","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.19
Наталія Пилячик, Тетяна Козлівська
Сучасні соціальні мережі є основним засобом спілкування у сучасному світі, для яких властива своєрідність у мовному оформленні: здебільшого люди використовують мінімальну кількість тексту, послуговуючись іншими семіотичними знаками типу емотиконів чи зображень. Користувачі соціальної мережі Twitter активно виражають свої думки та почуття у соціальній мережі через різні мультимодальні засоби. Із початком військового вторгнення Росії в Україну тема російсько-української війни стала основною у дописах у соціальних мережах. У Twitter, підкреслюючи свою національну ідентичність, нескореність та незламність, люди почали поширювати твіти із семіотичними знаками: мовними, звуковими та візуальними. Такі твіти стали коротким, але багатокомпонентним – мультимодальним текстом, який апелює до різних рецепторів одержувача, щоб він міг повноцінно сприйняти текст і зрозуміти його зміст та мету. Таким чином, мультимодальні тексти у соціальних мережах стали новим актуальним полем дослідження. Саме це зумовлює необхідність аналізу мультимодальних семіотичних засобів для репрезентації російсько-української війни у соціальній мережі Twitter. У статті проаналізовано мультимодальні особливості російсько-української війни у соціальній мережі Twitter, які реалізуються через використання різноманітних семіотичних знаків. Досліджено та наведено зразки часткової та повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Визначено місце та значення мультимодальних метафор у твітах про російсько-українську війну. Висвітлено приклади семіотичних зображень російсько-української війни. Проаналізовано приклади твітів, які демонструють зразок повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Соціальна мережа Twitter з огляду на події, що відбуваються в країні, перетворилась на справжнє комунікативне «поле бою». Досліджені твіти відображають особливості взаємодії семіотичних знаків, серед яких трапляються і хештеги, і емоджі, і покликання на першоджерела, і музичні вставки. Всі ці мультимодальні елементи не просто існують у твіті, а пов’язані один з одним, формуючи такий твіт як єдиний і багатокомпонентний текст, який впливає на суспільну свідомість.
{"title":"МУЛЬТИМОДАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВІТІВ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ В СУЧАСНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ TWITTER","authors":"Наталія Пилячик, Тетяна Козлівська","doi":"10.32782/folium/2023.3.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.19","url":null,"abstract":"Сучасні соціальні мережі є основним засобом спілкування у сучасному світі, для яких властива своєрідність у мовному оформленні: здебільшого люди використовують мінімальну кількість тексту, послуговуючись іншими семіотичними знаками типу емотиконів чи зображень. Користувачі соціальної мережі Twitter активно виражають свої думки та почуття у соціальній мережі через різні мультимодальні засоби. Із початком військового вторгнення Росії в Україну тема російсько-української війни стала основною у дописах у соціальних мережах. У Twitter, підкреслюючи свою національну ідентичність, нескореність та незламність, люди почали поширювати твіти із семіотичними знаками: мовними, звуковими та візуальними. Такі твіти стали коротким, але багатокомпонентним – мультимодальним текстом, який апелює до різних рецепторів одержувача, щоб він міг повноцінно сприйняти текст і зрозуміти його зміст та мету. Таким чином, мультимодальні тексти у соціальних мережах стали новим актуальним полем дослідження. Саме це зумовлює необхідність аналізу мультимодальних семіотичних засобів для репрезентації російсько-української війни у соціальній мережі Twitter. У статті проаналізовано мультимодальні особливості російсько-української війни у соціальній мережі Twitter, які реалізуються через використання різноманітних семіотичних знаків. Досліджено та наведено зразки часткової та повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Визначено місце та значення мультимодальних метафор у твітах про російсько-українську війну. Висвітлено приклади семіотичних зображень російсько-української війни. Проаналізовано приклади твітів, які демонструють зразок повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Соціальна мережа Twitter з огляду на події, що відбуваються в країні, перетворилась на справжнє комунікативне «поле бою». Досліджені твіти відображають особливості взаємодії семіотичних знаків, серед яких трапляються і хештеги, і емоджі, і покликання на першоджерела, і музичні вставки. Всі ці мультимодальні елементи не просто існують у твіті, а пов’язані один з одним, формуючи такий твіт як єдиний і багатокомпонентний текст, який впливає на суспільну свідомість.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"124 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.20
Анастасія Скічко
Статтю присвячено емоційному аналізу мотиваційних промов як важливого підтипу публічного дискурсу, який характеризується емоційною спрямованістю та наявністю стратегічних мовних засобів, котрі впливають на залучення та мотивацію аудиторії. У цьому дослідженні особлива увага приділяється розкриттю складних аспектів виразності емоцій, які проявляються через низку лексичних одиниць та граматичних структур, що корелюють у різних галузях, таких як політика, освіта та бізнес. Для систематичної обробки та аналізу даних у ході роботи використовуються передові програми комп’ютерного забезпечення – UAM Corpus Tool (O’Donnell, 2008), котра містить вбудовані схеми для ручної анотації, та AntConc (Anthony, 2005), котра має вбудований метод аналізу KWIC (Key-Word-In-Context). Це дослідження ефективно ідентифікує та виокремлює повний спектр емоційних виразів у мотиваційних виступах за допомогою взаємодії корпусного підходу, що тісно пов’язаний із теоретичними засадами Теорії оцінки, вибудованої на основі системно-функціональної лінгвістики (SFL). Теорія оцінки на основі SFL слугує як найбільш ефективний метод розкриття багатогранного емоційного пласту, використаного у мотиваційних виступах. Вона має багатошарову будову та складається із низки категорій, таких як Affect, Attitude, Engagement, and Graduation. Зокрема, у ході роботи було виявлено, що слово “feel” є найбільш активним та поширеним серед усіх елементів категорії Affect і найчастіше вступає у лінгвістичні варіації з прикметниками, іменниками та іншими частинами мови. Також результати свідчать про те, що саме ці мовні конструкції впливають на виразність мовлення та інтерпретацію емоцій у мотиваційних промовах. Відповідно, отримані дані поглиблюють розуміння особливостей стратегій переконання у публічному дискурсі.
{"title":"ТЕОРІЯ ОЦІНКИ НА ОСНОВІ SFL ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ ЕМОЦІЙ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Анастасія Скічко","doi":"10.32782/folium/2023.3.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.20","url":null,"abstract":"Статтю присвячено емоційному аналізу мотиваційних промов як важливого підтипу публічного дискурсу, який характеризується емоційною спрямованістю та наявністю стратегічних мовних засобів, котрі впливають на залучення та мотивацію аудиторії. У цьому дослідженні особлива увага приділяється розкриттю складних аспектів виразності емоцій, які проявляються через низку лексичних одиниць та граматичних структур, що корелюють у різних галузях, таких як політика, освіта та бізнес. Для систематичної обробки та аналізу даних у ході роботи використовуються передові програми комп’ютерного забезпечення – UAM Corpus Tool (O’Donnell, 2008), котра містить вбудовані схеми для ручної анотації, та AntConc (Anthony, 2005), котра має вбудований метод аналізу KWIC (Key-Word-In-Context). Це дослідження ефективно ідентифікує та виокремлює повний спектр емоційних виразів у мотиваційних виступах за допомогою взаємодії корпусного підходу, що тісно пов’язаний із теоретичними засадами Теорії оцінки, вибудованої на основі системно-функціональної лінгвістики (SFL). Теорія оцінки на основі SFL слугує як найбільш ефективний метод розкриття багатогранного емоційного пласту, використаного у мотиваційних виступах. Вона має багатошарову будову та складається із низки категорій, таких як Affect, Attitude, Engagement, and Graduation. Зокрема, у ході роботи було виявлено, що слово “feel” є найбільш активним та поширеним серед усіх елементів категорії Affect і найчастіше вступає у лінгвістичні варіації з прикметниками, іменниками та іншими частинами мови. Також результати свідчать про те, що саме ці мовні конструкції впливають на виразність мовлення та інтерпретацію емоцій у мотиваційних промовах. Відповідно, отримані дані поглиблюють розуміння особливостей стратегій переконання у публічному дискурсі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 45","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.13
Ольга Кульчицька, Тетяна Какапич
У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.
文章论述了埃德加-爱伦-坡的神秘侦探小说《泄密的心》中叙述者的不可靠程度问题。研究的理论基础是 M. Jahn（2005 年）、S. Rimmon-Kenan（2002 年）和 J. Jacke（2018 年）的著作，这些著作专门研究叙事学，特别是不可靠和不可靠叙事者。J.雅克的类型学指出了五种类型的不可靠（陈述事实的不可靠、认知事实的不可靠、陈述评价的不可靠、认知价值的不可靠、行为价值的不可靠）和四种类型的叙述者（异体叙述者、非个人叙述者、全知叙述者、预设叙述者）。通过对故事《泄密的心》的内容、结构和语言特点的分析，可以将故事的叙述者划分为同位叙述者和决定叙述者。故事以第一人称直接言说的形式讲述，叙述者是故事的主角，故事中没有deictic参数，也没有明确/隐含的收信人（调查员、精神病医生、监狱或诊所访客？）这些话语特征使我们可以假设故事可以由叙述者创作，并在讲述过程中展开。J. Yako 将五种不可靠类型与四种类型的叙述者联系起来，得出结论认为，调节叙述者可能是最不可靠的叙述者之一；不过，研究者指出，他在前四种不可靠类型方面的不可靠程度还需要进一步研究。我们的研究证明，《泄密的心》中的叙述者在所有五种不可靠类型中都被定义为不可靠。我们研究的主要结论是：首先，证实了 J. Yacke 的假设，即根据 E.A. Poe 的故事，确定叙述者在所有不可靠参数方面都是不可靠的；其次，假设了对这部著名作品进行另一种解释的可能性：叙述者的不可靠是由于他所描述的事件并非发生在艺术现实中，而是他病态意识的编造。
{"title":"НЕНАДІЙНИЙ НАРАТОР В ОПОВІДАННІ ЕДҐАРА АЛЛАНА ПО “THE TELL-TALE HEART”","authors":"Ольга Кульчицька, Тетяна Какапич","doi":"10.32782/folium/2023.3.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.13","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.12
Ольга Кульчицька, Роксолана Дречевич
У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.
{"title":"АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ҐЕНДЕРНИМ КОМПОНЕНТОМ У РАКУРСІ ПРОБЛЕМИ СЕКСИЗМУ","authors":"Ольга Кульчицька, Роксолана Дречевич","doi":"10.32782/folium/2023.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.12","url":null,"abstract":"У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 50","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.18
Вікторія Ницполь
Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу засобами критичного дискурс-аналізу. Вивчення політичного дискурсу допомагає відкрити вплив мови на формування суспільної свідомості та переконань. До політичного дискурсу відносять політичні промови, які виконують важливу роль у маніпулюванні масовою свідомістю, формуванні ставлення до влади, а також у створенні й утвердженні ідентичності політичних діячів і партій. Матеріалом дослідження стала промова американського президента Джозефа Байдена на тему річниці війни в Україні. Для критичного осмислення цієї політичної промови та виявлення прихованих інтенцій у статті використовуються інструменти критичного дискурс-аналізу. У промові розглянуто семантичний рівень, на якому вивчалися слова із позитивною конотацією та негативною. Було виявлено, що позитивна конотація значно переважає, що свідчить про оптимістичне налаштування американського президента щодо вже пророблених дій у боротьбі із агресором-росією. У статті також розглянуто засоби реалізації мовленнєвих стратегій, запропонованих Теуном ван Дейком, серед яких найчастотнішими виявились повтори та контрасти, що в основному використовувались із метою сугестивного впливу на слухачів, реалізуючи стратегії солідаризації з народом України, позитивної самопрезентації та дискредитації опонента. Наукова стаття спрямована на академічну спільноту, дослідників з лінгвістики, політичних наук та соціології, а також на всіх, хто цікавиться проблемами взаємодії політики та мови у сучасному суспільстві. Висновки та рекомендації статті можуть бути корисними для підвищення рівня медіаосвіти, політичної грамотності та критичного мислення серед громадян, що є важливим аспектом забезпечення демократичного суспільства та свідомого вибору всіма учасниками політичного процесу.
本文通过批判性话语分析对政治话语进行研究。政治话语研究有助于揭示语言对公众意识和信仰形成的影响。政治话语包括政治演讲，它们在操纵大众意识、塑造对政府的态度以及创造和确认政治人物和政党的身份方面发挥着重要作用。本研究的材料是美国总统约瑟夫-拜登在乌克兰战争周年纪念日发表的演讲。文章使用批判性话语分析工具对这一政治演讲进行了批判性分析，并找出了其中隐藏的意图。文章对演讲的语义层面进行了研究，其中对具有积极和消极内涵的词语进行了研究。研究发现，正面含义明显占优，这表明美国总统对打击侵略者俄罗斯的行动持乐观态度。文章还讨论了 Theun van Dijk 提出的演讲策略的实施手段，其中最常用的是重复和对比，主要用于对听众产生暗示性影响，实施声援乌克兰人民、积极自我介绍和诋毁对手的策略。文章面向学术界、语言学、政治学和社会学研究人员，以及任何对现代社会政治与语言互动问题感兴趣的人。文章的结论和建议可能有助于提高公民的媒体教育、政治素养和批判性思维水平，这是确保民主社会和所有政治进程参与者自觉选择的一个重要方面。
{"title":"КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВИ ДЖ. БАЙДЕНА)","authors":"Вікторія Ницполь","doi":"10.32782/folium/2023.3.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.18","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу засобами критичного дискурс-аналізу. Вивчення політичного дискурсу допомагає відкрити вплив мови на формування суспільної свідомості та переконань. До політичного дискурсу відносять політичні промови, які виконують важливу роль у маніпулюванні масовою свідомістю, формуванні ставлення до влади, а також у створенні й утвердженні ідентичності політичних діячів і партій. Матеріалом дослідження стала промова американського президента Джозефа Байдена на тему річниці війни в Україні. Для критичного осмислення цієї політичної промови та виявлення прихованих інтенцій у статті використовуються інструменти критичного дискурс-аналізу. У промові розглянуто семантичний рівень, на якому вивчалися слова із позитивною конотацією та негативною. Було виявлено, що позитивна конотація значно переважає, що свідчить про оптимістичне налаштування американського президента щодо вже пророблених дій у боротьбі із агресором-росією. У статті також розглянуто засоби реалізації мовленнєвих стратегій, запропонованих Теуном ван Дейком, серед яких найчастотнішими виявились повтори та контрасти, що в основному використовувались із метою сугестивного впливу на слухачів, реалізуючи стратегії солідаризації з народом України, позитивної самопрезентації та дискредитації опонента. Наукова стаття спрямована на академічну спільноту, дослідників з лінгвістики, політичних наук та соціології, а також на всіх, хто цікавиться проблемами взаємодії політики та мови у сучасному суспільстві. Висновки та рекомендації статті можуть бути корисними для підвищення рівня медіаосвіти, політичної грамотності та критичного мислення серед громадян, що є важливим аспектом забезпечення демократичного суспільства та свідомого вибору всіма учасниками політичного процесу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 47","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.22
Наталія Телегіна, Лілія Петрів
Мета статті – проаналізувавши існуючі стратегії перекладу та їх класифікації і, спираючись на них, запропонувати свою класифікацію стратегій перекладу метафор і, користуючись нею, провести кількісний та якісний аналіз використаних в розглянутому перекладі стратегій та визначити найбільш ефективні з них. Вибірка метафор з вихідного тексту виявила високу ступень метафоричності прози Айріс Мердок, а визначення емоційно-експресивної функції цих метафор засвідчило їх важливу роль в розкритті емоційних станів героїв, їх світосприйняття та взаємин з навколишнім світом. Кількісний аналіз застосованих перекладачкою стратегій показав, що з 210 вибраних з оригіналу роману Айріс Мердок метафор, з яких відповідно до класифікації П. Ньюмарка 136 були визначені як оригінальні, а 74 як стандартні, за допомогою стратегії збереження метафори зі збереженням образу, було перекладено 146 метафор (45 стандартних і 101 оригінальна), при цьому збереження авторської інтенції та емоційно-експресивної функції метафор було забезпечено повністю, що свідчить про максимальну ефективність цієї стратегії. Стратегія перефразування метафори зі збереженням оригінальності була використана 23 рази; перифраз метафори без збереження оригінальності використовувався 2 рази; експлікація метафори застосовувалася 9 разів (6 для стандартних і 3 для оригінальних метафор); заміна метафори на інший стилістичний засіб використовувалася 10 разів (4 для стандартних і 6 для оригінальних метафор); опущення метафори було виявлено тільки 1 раз; заміна стандартної метафори на іншу стандартну із більш зрозумілим для носіїв мови мети метафоричним образом було використано 16 разів і стратегія заміни стандартної метафори на оригінальну використовувалася тричі. Загалом необхідно зазначити, що ретельний підбір стратегій перекладу Єленою Даскал для кожного окремого випадку забезпечив не тільки відтворення стилю письменниці, а і максимально повне розкриття художніх образів. Аналіз використаних стратегій та результатів їх застосування свідчить про збереження культурно-етнічної специфіки образів і тяжіння перекладачки з точки зору глобальних стратегій до форенізації з метою занурення читача у світосприйняття героя та авторську картину світу.
{"title":"СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОР У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АЙРІС МЕРДОК «THE BLACK PRINCE»)","authors":"Наталія Телегіна, Лілія Петрів","doi":"10.32782/folium/2023.3.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.22","url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувавши існуючі стратегії перекладу та їх класифікації і, спираючись на них, запропонувати свою класифікацію стратегій перекладу метафор і, користуючись нею, провести кількісний та якісний аналіз використаних в розглянутому перекладі стратегій та визначити найбільш ефективні з них. Вибірка метафор з вихідного тексту виявила високу ступень метафоричності прози Айріс Мердок, а визначення емоційно-експресивної функції цих метафор засвідчило їх важливу роль в розкритті емоційних станів героїв, їх світосприйняття та взаємин з навколишнім світом. Кількісний аналіз застосованих перекладачкою стратегій показав, що з 210 вибраних з оригіналу роману Айріс Мердок метафор, з яких відповідно до класифікації П. Ньюмарка 136 були визначені як оригінальні, а 74 як стандартні, за допомогою стратегії збереження метафори зі збереженням образу, було перекладено 146 метафор (45 стандартних і 101 оригінальна), при цьому збереження авторської інтенції та емоційно-експресивної функції метафор було забезпечено повністю, що свідчить про максимальну ефективність цієї стратегії. Стратегія перефразування метафори зі збереженням оригінальності була використана 23 рази; перифраз метафори без збереження оригінальності використовувався 2 рази; експлікація метафори застосовувалася 9 разів (6 для стандартних і 3 для оригінальних метафор); заміна метафори на інший стилістичний засіб використовувалася 10 разів (4 для стандартних і 6 для оригінальних метафор); опущення метафори було виявлено тільки 1 раз; заміна стандартної метафори на іншу стандартну із більш зрозумілим для носіїв мови мети метафоричним образом було використано 16 разів і стратегія заміни стандартної метафори на оригінальну використовувалася тричі. Загалом необхідно зазначити, що ретельний підбір стратегій перекладу Єленою Даскал для кожного окремого випадку забезпечив не тільки відтворення стилю письменниці, а і максимально повне розкриття художніх образів. Аналіз використаних стратегій та результатів їх застосування свідчить про збереження культурно-етнічної специфіки образів і тяжіння перекладачки з точки зору глобальних стратегій до форенізації з метою занурення читача у світосприйняття героя та авторську картину світу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 44","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.1
Ярослав Билиця, Уляна Билиця
Стаття присвячена питанню вживання фразеологізмів античного походження та їх комунікативно-прагматичної релевантності в політичному медіадискурсі. Дослідження здійснюється на медійних текстах різної жанрової належності, причому на матеріалі трьох мов – української, англійської та німецької. Вибірка текстів та фактичного фразеологічного матеріалу охоплює період з січня 2022 року по червень 2023 року, тобто період особливого загострення війни Росії проти України. Об’єктом дослідження є найбільш вживані фразеологізми античного походження як узуального, так і оказіонального характеру, причому різної структурно-семантичної організації та різного ступеня переосмислення, які тяжіють до вживання у політичній сфері комунікації і референтно корелюють з політичними подіями цієї війни. В об’єкт дослідження не входять фразеологізми біблійного походження, оскільки їх обсяг є доволі обширним, а їхня семантика має здебільшого загальновживаний характер. На противагу цим мовним знакам фразеологізми античності, незважаючи на своє древнє походження, є широко вживаними у сучасному політичному дискурсі, оскільки часто є здатними своєю семантикою вербалізувати певне явище чи ситуацію політичного життя і виконати тим самим свою комунікативно-інформативну функцію. Проте основна увага в статті зосереджена на здатності досліджуваних одиниць завдяки їх структурно-семантичним особливостям та трансформаційним механізмам виступати не тільки засобом комунікації, але й інструментом прагматичного впливу на реципієнта політичної інформації. Особливу роль при цьому відіграє політична оцінка як складник їх семантичної структури, яка зазвичай є узуально обумовлена конкретними міфологічними сюжетами, історичними подіями, власними античними іменами. Крім цього ця оцінка може й посилюватися безпосередньо в дискурсі за рахунок різних структурно-семантичних трансформацій цих одиниць, зокрема, таких як редукція, вклинювання, нарощення, субституція тощо.
{"title":"КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА РЕЛЕВАНТНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АНТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)","authors":"Ярослав Билиця, Уляна Билиця","doi":"10.32782/folium/2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.1","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанню вживання фразеологізмів античного походження та їх комунікативно-прагматичної релевантності в політичному медіадискурсі. Дослідження здійснюється на медійних текстах різної жанрової належності, причому на матеріалі трьох мов – української, англійської та німецької. Вибірка текстів та фактичного фразеологічного матеріалу охоплює період з січня 2022 року по червень 2023 року, тобто період особливого загострення війни Росії проти України. Об’єктом дослідження є найбільш вживані фразеологізми античного походження як узуального, так і оказіонального характеру, причому різної структурно-семантичної організації та різного ступеня переосмислення, які тяжіють до вживання у політичній сфері комунікації і референтно корелюють з політичними подіями цієї війни. В об’єкт дослідження не входять фразеологізми біблійного походження, оскільки їх обсяг є доволі обширним, а їхня семантика має здебільшого загальновживаний характер. На противагу цим мовним знакам фразеологізми античності, незважаючи на своє древнє походження, є широко вживаними у сучасному політичному дискурсі, оскільки часто є здатними своєю семантикою вербалізувати певне явище чи ситуацію політичного життя і виконати тим самим свою комунікативно-інформативну функцію. Проте основна увага в статті зосереджена на здатності досліджуваних одиниць завдяки їх структурно-семантичним особливостям та трансформаційним механізмам виступати не тільки засобом комунікації, але й інструментом прагматичного впливу на реципієнта політичної інформації. Особливу роль при цьому відіграє політична оцінка як складник їх семантичної структури, яка зазвичай є узуально обумовлена конкретними міфологічними сюжетами, історичними подіями, власними античними іменами. Крім цього ця оцінка може й посилюватися безпосередньо в дискурсі за рахунок різних структурно-семантичних трансформацій цих одиниць, зокрема, таких як редукція, вклинювання, нарощення, субституція тощо.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 16","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352149","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.9
Світлана Кобута, Іванна Девдюк
Літературна прагматика – відносно нова галузь науки на стикові літератури та філології. Зазвичай вона стосується сфери імпліцитного значення, чи то свідомо прихованого автором, чи знайденого завзятим читачем. Доведено, що стилістичні прийоми забезпечують повніше розуміння літературного бекграунду, персонажів, а також передають авторське ставлення до рис характеру. Головною метою цього дослідження є порівняння двох україномовних версій антиутопії «1984» Джорджа Орвелла з точки зору перекладу неологізмів. Всі неологізми автора в романі можна розділити на 4 категорії відповідно до їх характерних ознак та/або ролі в тексті. Кожна категорія аналізується з точки зору переважаючих методів перекладу, а саме транслітерації, словесного перекладу, калькування та транскреації на основі компонентного аналізу. Двома найразючіше відмінними методами є використання іноземних включень (в основному слів або словосполучень з оригінального тексту) з подальшим перекладом-роз’ясненням (В. Стельмах) та перекладом шляхом упущення та компенсації власними прикладами (Б. Носенок). Ці методи або додають до імпліцитного шару інформації, яку отримує читач, або позбавляють його. Серед найбільш характерних відмінностей способів перекладу неологізмів слід виокремити використання різних графічних стилістичних засобів (написання тексту курсивом, капіталізація, використання дужок та лапок). Доводиться, що надмірне використання капіталізації може завдати шкоди прагматичному значенню неологізмів, оскільки воно, так би мовити, зрівнює різні категорії між собою. Важливо зауважити, що вибір конкретного способу перекладу ключових понять та цитат з оригінального тексту може призвести до принципових змін у сприйнятті читачем антиутопії та її основних ідей.
{"title":"АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ АНТИУТОПІЇ «1984» ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА: ПРАГМАТИКА ПЕРЕКЛАДУ","authors":"Світлана Кобута, Іванна Девдюк","doi":"10.32782/folium/2023.3.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.9","url":null,"abstract":"Літературна прагматика – відносно нова галузь науки на стикові літератури та філології. Зазвичай вона стосується сфери імпліцитного значення, чи то свідомо прихованого автором, чи знайденого завзятим читачем. Доведено, що стилістичні прийоми забезпечують повніше розуміння літературного бекграунду, персонажів, а також передають авторське ставлення до рис характеру. Головною метою цього дослідження є порівняння двох україномовних версій антиутопії «1984» Джорджа Орвелла з точки зору перекладу неологізмів. Всі неологізми автора в романі можна розділити на 4 категорії відповідно до їх характерних ознак та/або ролі в тексті. Кожна категорія аналізується з точки зору переважаючих методів перекладу, а саме транслітерації, словесного перекладу, калькування та транскреації на основі компонентного аналізу. Двома найразючіше відмінними методами є використання іноземних включень (в основному слів або словосполучень з оригінального тексту) з подальшим перекладом-роз’ясненням (В. Стельмах) та перекладом шляхом упущення та компенсації власними прикладами (Б. Носенок). Ці методи або додають до імпліцитного шару інформації, яку отримує читач, або позбавляють його. Серед найбільш характерних відмінностей способів перекладу неологізмів слід виокремити використання різних графічних стилістичних засобів (написання тексту курсивом, капіталізація, використання дужок та лапок). Доводиться, що надмірне використання капіталізації може завдати шкоди прагматичному значенню неологізмів, оскільки воно, так би мовити, зрівнює різні категорії між собою. Важливо зауважити, що вибір конкретного способу перекладу ключових понять та цитат з оригінального тексту може призвести до принципових змін у сприйнятті читачем антиутопії та її основних ідей.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"127 40","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351432","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.21
Уляна Тацакович
У статті розглянуто наукові праці, що досліджують індивідуальний перекладацький стиль, можливості його аналізу та опису. Проаналізовано зв’язок індивідуального стилю й особистості перекладача. Розглянуто етичну проблему «видимості» й «невидимості» в контексті існування визначальних рис стилю перекладачів. Стаття містить критичний огляд визначень індивідуального стилю, запропонованого українськими й іноземними науковцями. Виокремлено два підходи до розуміння сутності поняття індивідуального стилю перекладачів залежно від уваги до відтворення творчої манери автора оригіналу. Перший підхід полягає у розумінні індивідуального перекладацького стилю як набору засобів і прийомів вирішення конкретних перекладацьких проблем відтворення елементів першотвору. У межах другого підходу в індивідуальному стилі вбачають унікальний стиль мовної та перекладацької поведінки, що не співвідноситься з оригіналом, не є результатом відмінностей між мовами та є повторюваним в інших працях перекладача. Обговорено позитивні результати та проблеми обох підходів. У статті наведено огляд праць, що зосереджуються на дослідженні індивідуальних рис мовлення перекладачів (безвідносно до стилістики оригіналу), а також індивідуального робочого стилю перекладачів (глобального і локального). Обґрунтовано ширші можливості другого підходу до розуміння індивідуального перекладацького стилю, оскільки більш комплексна методологія та обширний матеріал, застосовуваний в межах цього підходу, дають змогу потенційно визначити й проаналізувати джерела мотивації, когнітивні механізми й ті екстралінгвістичні чинники, які прямо чи опосередковано чинять вплив на формування перекладацької поведінки. Стаття містить висновок про невирішені питання обох підходів, а саме незацікавленість в особистісних аспектах формування перекладацької поведінки (для першого підходу), труднощі з виокремленням тих мовних звичок, які притаманні тільки перекладачеві і не відображають стилістику оригіналу, а також підтвердження припущень про джерела мотивації та позамовні чинники, що впливають на індивідуальний стиль.
{"title":"ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ СТИЛЬ ТА ПАРАМЕТРИ ЙОГО АНАЛІЗУ","authors":"Уляна Тацакович","doi":"10.32782/folium/2023.3.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.21","url":null,"abstract":"У статті розглянуто наукові праці, що досліджують індивідуальний перекладацький стиль, можливості його аналізу та опису. Проаналізовано зв’язок індивідуального стилю й особистості перекладача. Розглянуто етичну проблему «видимості» й «невидимості» в контексті існування визначальних рис стилю перекладачів. Стаття містить критичний огляд визначень індивідуального стилю, запропонованого українськими й іноземними науковцями. Виокремлено два підходи до розуміння сутності поняття індивідуального стилю перекладачів залежно від уваги до відтворення творчої манери автора оригіналу. Перший підхід полягає у розумінні індивідуального перекладацького стилю як набору засобів і прийомів вирішення конкретних перекладацьких проблем відтворення елементів першотвору. У межах другого підходу в індивідуальному стилі вбачають унікальний стиль мовної та перекладацької поведінки, що не співвідноситься з оригіналом, не є результатом відмінностей між мовами та є повторюваним в інших працях перекладача. Обговорено позитивні результати та проблеми обох підходів. У статті наведено огляд праць, що зосереджуються на дослідженні індивідуальних рис мовлення перекладачів (безвідносно до стилістики оригіналу), а також індивідуального робочого стилю перекладачів (глобального і локального). Обґрунтовано ширші можливості другого підходу до розуміння індивідуального перекладацького стилю, оскільки більш комплексна методологія та обширний матеріал, застосовуваний в межах цього підходу, дають змогу потенційно визначити й проаналізувати джерела мотивації, когнітивні механізми й ті екстралінгвістичні чинники, які прямо чи опосередковано чинять вплив на формування перекладацької поведінки. Стаття містить висновок про невирішені питання обох підходів, а саме незацікавленість в особистісних аспектах формування перекладацької поведінки (для першого підходу), труднощі з виокремленням тих мовних звичок, які притаманні тільки перекладачеві і не відображають стилістику оригіналу, а також підтвердження припущень про джерела мотивації та позамовні чинники, що впливають на індивідуальний стиль.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 17","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351562","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：