Олег Михайлович Спірін, Василь Петрович Олексюк, С.М. Іванова, Тетяна Новицька
{"title":"КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ КОЛЕКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ","authors":"Олег Михайлович Спірін, Василь Петрович Олексюк, С.М. Іванова, Тетяна Новицька","doi":"10.33407/itlt.v98i6.5471","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проведено дослідження проблеми оцінювання результатів наукових та педагогічних досліджень. Дослідження окреслює різноманітні переваги використання альтметричного підходу: отримання різноманітних показників для оцінки впливу дослідження, подолання дисциплінарних розбіжностей, залучення ширшої читацької аудиторії. У статті проаналізовано альтметричні показники результативності наукових досліджень, зокрема на основі переглядів, цитувань, додавання матеріалів до закладок та їх обговорення. Аналізуючи наявні моделі оцінювання ефективності досліджень, автори роблять висновок про необхідність їх удосконалення та адаптації до педагогічних досліджень, що виконуються колективами науковців. Відповідно авторська модель застосування інформаційно-цифрових технологій для оцінювання ефективності колективних педагогічних досліджень містить цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний та оцінювально-результативний блоки. Вказано, що оцінка результативності колективного педагогічного дослідження є адитивною величиною, що утворюється як сума оцінок оприлюднення, розповсюдження, впливу та експертної оцінки. Показниками критерію оприлюднення є кількість публікацій у міжнародних наукометричних і відкритих бібліометричних базах, у наукових електронних бібліотеках, академічних і загальнодоступних соціальних мережах. Показниками розповсюдження є кількість завантажень, архівування, а також слідкування за дослідженнями, які виконуються в межах колективної теми. До показників впливу належать цитування публікацій у вищезазначених виданнях, поширення результатів дослідження, коментарі, реакції та цитування в загальнодоступних соціальних мережах, перегляди, рекомендації, цитування в академічних соціальних мережах. До показників експертного критерію належать новизна і обґрунтованість одержаних результатів, доцільність і валідність використаних методів дослідження, його довгостроковий вплив на галузь освіти, можливість впровадження результатів на практиці, залучення додаткових джерел фінансування, якість публікацій керівника та виконавців дослідження. У статті наведено приклади застосування наукометричних сервісів та цифрових інструментів для оцінки ефективності за заданими критеріями.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5471","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проведено дослідження проблеми оцінювання результатів наукових та педагогічних досліджень. Дослідження окреслює різноманітні переваги використання альтметричного підходу: отримання різноманітних показників для оцінки впливу дослідження, подолання дисциплінарних розбіжностей, залучення ширшої читацької аудиторії. У статті проаналізовано альтметричні показники результативності наукових досліджень, зокрема на основі переглядів, цитувань, додавання матеріалів до закладок та їх обговорення. Аналізуючи наявні моделі оцінювання ефективності досліджень, автори роблять висновок про необхідність їх удосконалення та адаптації до педагогічних досліджень, що виконуються колективами науковців. Відповідно авторська модель застосування інформаційно-цифрових технологій для оцінювання ефективності колективних педагогічних досліджень містить цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний та оцінювально-результативний блоки. Вказано, що оцінка результативності колективного педагогічного дослідження є адитивною величиною, що утворюється як сума оцінок оприлюднення, розповсюдження, впливу та експертної оцінки. Показниками критерію оприлюднення є кількість публікацій у міжнародних наукометричних і відкритих бібліометричних базах, у наукових електронних бібліотеках, академічних і загальнодоступних соціальних мережах. Показниками розповсюдження є кількість завантажень, архівування, а також слідкування за дослідженнями, які виконуються в межах колективної теми. До показників впливу належать цитування публікацій у вищезазначених виданнях, поширення результатів дослідження, коментарі, реакції та цитування в загальнодоступних соціальних мережах, перегляди, рекомендації, цитування в академічних соціальних мережах. До показників експертного критерію належать новизна і обґрунтованість одержаних результатів, доцільність і валідність використаних методів дослідження, його довгостроковий вплив на галузь освіти, можливість впровадження результатів на практиці, залучення додаткових джерел фінансування, якість публікацій керівника та виконавців дослідження. У статті наведено приклади застосування наукометричних сервісів та цифрових інструментів для оцінки ефективності за заданими критеріями.