Просторові характеристики та зв’язки в системі реалізації потенціалу фінансів у суспільному розвитку

Abstract

У статті обґрунтовано важливість інтеграційного поєднання усієї сукупності факторів, що обумовлюють побудову та розвиток фінансових відносин, які визначають глибинну сутність категорії фінансів. Наголошено, що у процесі формування фінансового базису держави поряд із врахуванням сутнісного та змістовного наповнення фінансових відносин не менш важливим постає просторовий аспект їх функціонування та менеджменту. Зазначено, що використання понять «сфера» та «середовище» під час надання фінансовим відносинам просторових характеристик доцільне в розумінні цих понять як сукупності умов, в яких, власне, відбувається рух таких відносин. Можливість фінансових відносин вільно розвиватися та проявитися якомога повніше може бути адекватно вираженою через поняття «простір», під яким розуміється вільний, великий обшир, необмежена протяжність для взаємозв’язку і взаємодії відносин усіх суб’єктів економіки. Визначено, що концептуальною основою загального розвитку фінансових відносин має стати розбудова і зміцнення фінансового простору, межі якого поряд із ринковими механізмами кругообігу капіталу об’єднають усі інші можливі джерела фінансових надходжень, фінансової допомоги, державних запозичень тощо. Зважаючи, що ключову ознаку розвитку сучасного суспільства становить феномен цифровізації, з’ясування можливостей сучасних розвитку й організації фінансових відносин невіддільне від формування цифрового простору, що надає змогу скоригувати характер руху таких відносин в органічній єдності із фінансовим простором. Аргументовано, що результат взаємопроникнення фінансового та цифрового просторів лежить не в площині формування простої сукупності або розширенні фінансового простору, а у взаємозв’язку та взаємодії у межах загального фінансово-цифрового простору з метою найповнішої реалізації потенціалу фінансових відносин. Наголошено, що концепція зазначеного підходу заснована на принципі узгодження у просторі сукупності методів і механізмів, по-перше, фінансового забезпечення проведення реформ в усіх сферах діяльності, зокрема й у сфері цифровізації, а, по-друге, – створення на новому технологічному рівні сприятливих умов для організації і здійснення власне процесу таких реформ. Сформовані тренди цифрової трансформації фінансової сфери змінюють як моделі функціонування фінансових установ, так і роль фінансової системи загалом у забезпеченні економічного розвитку через поширення фінансових інновації, розробку нових фінансових продуктів та можливості розширення доступу як до внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансових ресурсів. Доведена необхідність введення у науковий обіг та надано визначення поняттю «фінансово-цифровий простір», що сприятиме підвищенню рівня наукової обґрунтованості стратегічних напрямів практичної реалізації потенціалу фінансів під час вирішення завдань економічного розвитку.