ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИП ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Abstract

Предметом дослідження виступають природа і зміст різних типів сучасного процесуального права як моделей упорядкування відносин у сфері судочинства, функціонування яких зумовлює відтворення відповідних правових відносин. Мета статті – аналіз основних типологічних характеристик процесуального права, що функціонує у світі, і обґрунтування існування такого нового типу процесуального права як європейського типу. Визначено, що тип судового процесу характеризує спільність законодавства та конкретних процесуальних інститутів різних правових систем, що дозволяє відмежовувати їх один від одного, диференціювати або об’єднувати в певні групи. Автор проводить класифікацію типів процесуального права за такими критеріями (1) за концепцією правових сімей; (2) співвідношення з економічними системами; (3) відповідно до історичного розвитку; (4) ділення на слідчий і змагальний процеси; (5) за правовими механізмами, дією яких забезпечується досягнення порядку в конкретних правозначущих ситуаціях; (6) залежно від статусу особистості у судовому процесі (соціокультурний критерій). Обґрунтовується, що «європейський тип процесуального права» – це формат правового життя судової системи та процедури, що втілює ідеологічний аспект (сукупність вимог та стандартів правової політики суспільства, що відповідає ідеологічним канонам зазначеного суспільства у сфері права) та формальний (реальний, протокольний) аспект (сукупність дій суб’єктів процесуально-правових відносин під час здійснення правосуддя). За своїм змістом європейський тип процесуального права виступає у якості уніфікованого, змішаного типу процесуального права, який враховує національно-історичні правові традиції європейських держав та, зберігаючи переваги континентального типу судового права, долучає у результаті конвергенційних процесів новітні правила та норми, що завжди були притаманні англо-американському (загальному) праву.