DYNAMICS OF POST-MOBILIZATION FUNCTIONAL LIMITATIONS OF THE OROFACIAL ZONE IN PATIENTS AFTER FRACTURE OF THE MANDIBULA UNDER THE INFLUENCE OF REHABILITATION MEASURES
{"title":"DYNAMICS OF POST-MOBILIZATION FUNCTIONAL LIMITATIONS OF THE OROFACIAL ZONE IN PATIENTS AFTER FRACTURE OF THE MANDIBULA UNDER THE INFLUENCE OF REHABILITATION MEASURES","authors":"O.V. Sayenko, M. Aravitska","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.115","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: оцінити ефективність розробленої програми реабілітації за динамікою постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи. Методи. У процесі дослідження було обстежено 53 людини. Контрольну групу склали 32 особи без наслідків травм щелепно-лицевої ділянки та обтяженого стоматологічного статусу. Основну групу склала 21 особа з наслідками перелому нижньої щелепи, які проходили реабілітацію за програмою, що включала терапевтичні вправи; вправи з тренажером «TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System»; курс масажу; теплові процедури; постізометричну релаксацію та пропріоцептивну нейро-м’язову фацилітацію; кінезіологічне тейпування; а також навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за інтенсивністю болю, величиною відкривання рота та за результатами опитувальника Jaw Functional Limitation Scale. Результати. При первинному обстеженні у травмованих осіб було визначено: біль, який посилювався при рухах, обмеження відкривання рота, погіршення функціонування за Jaw Functional Limitation Scale. Після завершення реабілітації інтенсивність болю зменшилась, зокрема, біль не відчувався у стані спокою, не виявлявся або був майже невідчутний при рухах. Покращилась функціональна активність нижньощелепної ділянки та скронево-нижньощелепного суглоба, що проявилось у збільшенні величини відкривання рота (на 42,1%, р>0,05 відносно контрольної групи). Повторні результати Jaw Functional Limitation Scale продемонстрували полегшення процесу жування на 76,5%, мобільність нижньої щелепи – у півтора рази, вербальну та емоційну комунікації ‑ на 27,8%, тобто загальний бал становить 56,8%, порівняно з вихідними даними (р<0,05); за підшкалою комунікації досягнуто показників здорових осіб (р>0,05 відносно контрольної групи). Висновки. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значно кращий вплив (р<0,05) на всі досліджувані показники функціонування орофаціальної зони, порівняно з вихідними даними, що підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів із травмами нижньої щелепи.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"18 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Art of Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.115","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета: оцінити ефективність розробленої програми реабілітації за динамікою постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи. Методи. У процесі дослідження було обстежено 53 людини. Контрольну групу склали 32 особи без наслідків травм щелепно-лицевої ділянки та обтяженого стоматологічного статусу. Основну групу склала 21 особа з наслідками перелому нижньої щелепи, які проходили реабілітацію за програмою, що включала терапевтичні вправи; вправи з тренажером «TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System»; курс масажу; теплові процедури; постізометричну релаксацію та пропріоцептивну нейро-м’язову фацилітацію; кінезіологічне тейпування; а також навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за інтенсивністю болю, величиною відкривання рота та за результатами опитувальника Jaw Functional Limitation Scale. Результати. При первинному обстеженні у травмованих осіб було визначено: біль, який посилювався при рухах, обмеження відкривання рота, погіршення функціонування за Jaw Functional Limitation Scale. Після завершення реабілітації інтенсивність болю зменшилась, зокрема, біль не відчувався у стані спокою, не виявлявся або був майже невідчутний при рухах. Покращилась функціональна активність нижньощелепної ділянки та скронево-нижньощелепного суглоба, що проявилось у збільшенні величини відкривання рота (на 42,1%, р>0,05 відносно контрольної групи). Повторні результати Jaw Functional Limitation Scale продемонстрували полегшення процесу жування на 76,5%, мобільність нижньої щелепи – у півтора рази, вербальну та емоційну комунікації ‑ на 27,8%, тобто загальний бал становить 56,8%, порівняно з вихідними даними (р<0,05); за підшкалою комунікації досягнуто показників здорових осіб (р>0,05 відносно контрольної групи). Висновки. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значно кращий вплив (р<0,05) на всі досліджувані показники функціонування орофаціальної зони, порівняно з вихідними даними, що підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів із травмами нижньої щелепи.