І. Р. Мисула, В. В. Лотоцький, Л. Я. Федонюк, О. М. Смачило, О. М. Сопель
{"title":"ВПЛИВ ПИТНОЇ ВОДИ З РІЗНИМ ВМІСТОМ СТЕАРАТУ КАЛІЮ В КОМБІНАЦІЇ З ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ НА ПОКАЗНИКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ","authors":"І. Р. Мисула, В. В. Лотоцький, Л. Я. Федонюк, О. М. Смачило, О. М. Сопель","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14140","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Часто, потрапляючи у водойми в складі стічних вод, сполуки важких металів можуть контактувати з іншими пріоритетними забруднювачами поверхневих вод, у тому числі з поверхнево-активними речовинами, які є основними компонентами всіх пральних порошків. Мета дослідження – вивчити вплив питної води з різним вмістом стеарату калію ізольовано та в комбінації з кадмієм, міддю і марганцем на показники антиоксидантної системи. Методи дослідження. Дослід проводили на 78 білих щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на контрольну групу (6 щурів, які споживали питну воду з міського водогону) і три дослідних групи (по 24 тварини в кожній, які добровільно споживали питну воду з таким вмістом стеарату калію: 1-ша група – 125,0 мг/л, що дорівнювало максимально недіючій дозі (МНД) речовини; 2-га – 62,5 мг/л (або 1/2 МНД); 3-тя – 31,2 мг/л (або 1/4 МНД). Через 25 днів від початку експерименту кожну дослідну групу поділили на чотири підгрупи по 6 щурів у кожній, яким було внутрішньошлунково введено кадмію хлорид, марганцю хлорид та міді сульфат у дозах 1/20 від ЛД50 відповідно. Тварин виводили з експерименту під тіопентал-натрієвим наркозом через 30 днів від початку досліду. Для оцінки антиоксидантної системи визначали супероксиддисмутазну і каталазну активність у гомогенаті печінки за стандартними методиками. Результати й обговорення. Споживання щурами питної води з вмістом стеарату калію в кількості, що дорівнює МНД та 1/2 МНД, негативно впливало на стан клітинних мембран гепатоцитів, про що свідчило пригнічення активності ензимів антиоксидантного захисту. Комбінація стеарату калію з важкими металами навіть після одноразового введення останніх посилювала їх токсичну дію, на що вказувало пригнічення активності антиоксидантної системи, більш виражене під впливом кадмію хлориду. Висновок. Споживання питної води зі стеаратом калію в концентрації 125,0 та 65,5 мг/л посилює токсичну дію важких металів на організм щурів. Тому при тривалому споживанні питної води навіть із незначним вмістом синтетичних поверхнево-активних речовин на тлі важких металів з часом виникає потенційний ризик розвитку патологічних процесів в окремих органах (серці, печінці, нирках), що загрожує здоров’ю населення.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14140","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вступ. Часто, потрапляючи у водойми в складі стічних вод, сполуки важких металів можуть контактувати з іншими пріоритетними забруднювачами поверхневих вод, у тому числі з поверхнево-активними речовинами, які є основними компонентами всіх пральних порошків. Мета дослідження – вивчити вплив питної води з різним вмістом стеарату калію ізольовано та в комбінації з кадмієм, міддю і марганцем на показники антиоксидантної системи. Методи дослідження. Дослід проводили на 78 білих щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на контрольну групу (6 щурів, які споживали питну воду з міського водогону) і три дослідних групи (по 24 тварини в кожній, які добровільно споживали питну воду з таким вмістом стеарату калію: 1-ша група – 125,0 мг/л, що дорівнювало максимально недіючій дозі (МНД) речовини; 2-га – 62,5 мг/л (або 1/2 МНД); 3-тя – 31,2 мг/л (або 1/4 МНД). Через 25 днів від початку експерименту кожну дослідну групу поділили на чотири підгрупи по 6 щурів у кожній, яким було внутрішньошлунково введено кадмію хлорид, марганцю хлорид та міді сульфат у дозах 1/20 від ЛД50 відповідно. Тварин виводили з експерименту під тіопентал-натрієвим наркозом через 30 днів від початку досліду. Для оцінки антиоксидантної системи визначали супероксиддисмутазну і каталазну активність у гомогенаті печінки за стандартними методиками. Результати й обговорення. Споживання щурами питної води з вмістом стеарату калію в кількості, що дорівнює МНД та 1/2 МНД, негативно впливало на стан клітинних мембран гепатоцитів, про що свідчило пригнічення активності ензимів антиоксидантного захисту. Комбінація стеарату калію з важкими металами навіть після одноразового введення останніх посилювала їх токсичну дію, на що вказувало пригнічення активності антиоксидантної системи, більш виражене під впливом кадмію хлориду. Висновок. Споживання питної води зі стеаратом калію в концентрації 125,0 та 65,5 мг/л посилює токсичну дію важких металів на організм щурів. Тому при тривалому споживанні питної води навіть із незначним вмістом синтетичних поверхнево-активних речовин на тлі важких металів з часом виникає потенційний ризик розвитку патологічних процесів в окремих органах (серці, печінці, нирках), що загрожує здоров’ю населення.