Аксіологічні пошуки моделі освіти майбутньої України

Abstract

Стаття присвячена одній з найактуальніших тем сьогодення – сучасному і майбутньому стану освіти в світі і, зокрема, в Україні. Авторка подає характеристики різнопланових освітніх схем, популярних в Європі і Америці, розповідає передісторію їх становлення. Згадує про Болонську систему освіти, запроваджену в Україні, а також розмірковує про майбутній вибір освітньої моделі в Україні після війни. Значна увага при цьому приділена освітній діяльності ЮНЕСКО. Нагадаємо, що ця міжнародна організація з науки, культури і освіти активно підтримала ідею впровадження Болонського процесу в освітню систему європейських освітніх інституцій. Зазначена система була запроваджена і в Україні. Відомо, що існують й інші освітні моделі, що себе позитивно зарекомендували: такі система освіти, як Гумбальдтовська, Ньюменовська, Французька (Наполеонівська), Американська тощо. І після розвалу радянського союзу керівництво української держави не мало часу розмірковувати щодо майбутнього освітнього процесу. В результаті цікавий Болонський варіант, що був прийнятий в Україні поспіхом і без відповідної підготовки, виявився змішаною схемою з колишньою радянською системою освіти. Враховуючи сучасний воєнний стан, який так чи інакше завершиться, необхідно замислитись про майбутній розвиток освіти в Україні. І вже сьогодні виробити власну модель освіти із врахуванням руйнівних наслідків війни і позитивних складових відомих передових освітніх технологій, зокрема і Болонського процесу.