МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ

А. В. Чумак
{"title":"МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ","authors":"А. В. Чумак","doi":"10.15421/102911","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні підходи та методи вивчення мовленнєвої поведінки, а також їх застосування в сучасних психологічних дослідженнях. Представлено результати пілотажного дослідження щодо використання ненормативної лексики серед українців у процесі міжособистісного спілкування. Проаналізовано ставлення українського суспільства до феномену активізації застосування нецензурної лексики під час російсько-української війни. Висвітлено соціально-психологічні фактори, які актуалізують деструктивні форми мовленнєвої поведінки та сприяють порушенню нормативності мовлення. Запропоновано ідею про наявність психолінгвістичних, соціальних та індивідуально-психологічних механізмів породження деструктивних патернів мовленнєвої поведінки в комунікативному процесі. Описано особливості трансформації мовленнєвої поведінки українців та лінгвістичні маркери репрезентації травматичного досвіду, обумовленого війною. У ході проведеного пілотажного дослідження встановлено особливості використання нецензурної лексики в колі найближчого оточення, проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки в емоціогенних ситуаціях, визначено особливості зворотного зв’язку в ситуаціях порушення нормативності мовлення. Зазначено, що ненормативна лексика в період російсько-української війни стає інструментом зниження емоційного напруження та проявом вербальної агресії як форми захисного механізму психіки, а також наміром продемонструвати своє ставлення до політики недружнього сусіда. Встановлено, що мовленнєва поведінка є динамічним та складним психологічним феноменом, і вона може змінюватися не завжди в позитивний бік. Підкреслено важливість комплексного та міждисциплінарного підходу до вивчення мовленнєвої поведінки та розробки психотерапевтичних програм щодо запобігання порушення нормативності мовлення. Наведені результати анкетування переконливо доводять та підтверджують актуальність і перспективність подальшого аналізу цієї проблеми.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"12 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Psychology Research","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/102911","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті розглянуто основні підходи та методи вивчення мовленнєвої поведінки, а також їх застосування в сучасних психологічних дослідженнях. Представлено результати пілотажного дослідження щодо використання ненормативної лексики серед українців у процесі міжособистісного спілкування. Проаналізовано ставлення українського суспільства до феномену активізації застосування нецензурної лексики під час російсько-української війни. Висвітлено соціально-психологічні фактори, які актуалізують деструктивні форми мовленнєвої поведінки та сприяють порушенню нормативності мовлення. Запропоновано ідею про наявність психолінгвістичних, соціальних та індивідуально-психологічних механізмів породження деструктивних патернів мовленнєвої поведінки в комунікативному процесі. Описано особливості трансформації мовленнєвої поведінки українців та лінгвістичні маркери репрезентації травматичного досвіду, обумовленого війною. У ході проведеного пілотажного дослідження встановлено особливості використання нецензурної лексики в колі найближчого оточення, проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки в емоціогенних ситуаціях, визначено особливості зворотного зв’язку в ситуаціях порушення нормативності мовлення. Зазначено, що ненормативна лексика в період російсько-української війни стає інструментом зниження емоційного напруження та проявом вербальної агресії як форми захисного механізму психіки, а також наміром продемонструвати своє ставлення до політики недружнього сусіда. Встановлено, що мовленнєва поведінка є динамічним та складним психологічним феноменом, і вона може змінюватися не завжди в позитивний бік. Підкреслено важливість комплексного та міждисциплінарного підходу до вивчення мовленнєвої поведінки та розробки психотерапевтичних програм щодо запобігання порушення нормативності мовлення. Наведені результати анкетування переконливо доводять та підтверджують актуальність і перспективність подальшого аналізу цієї проблеми.
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
研究言语行为的方法
文章讨论了研究言语行为的主要方式方法及其在现代心理学研究中的应用。文章介绍了一项关于乌克兰人在人际交往过程中使用脏话的试点研究结果。文章分析了乌克兰社会对俄乌战争期间脏话使用增多现象的态度。文章强调了导致破坏性言语行为和违反规范言语的社会心理因素。文章提出了在交流过程中产生破坏性言语行为模式的心理语言、社会和个人心理机制。描述了乌克兰人言语行为转变的特殊性和表述战争创伤经历的语言标记。在试点研究过程中,确定了在直接环境中使用淫秽词汇的特殊性,分析了在情绪激动情况下言语行为的特殊性,并确定了在违反言语规范情况下反馈的特殊性。研究指出,在俄乌战争期间,亵渎成为减轻情绪压力的一种工具,也是作为一种心理防御机制的言语攻击的一种表现,同时也是表明自己对不友好邻国政策的态度的一种意图。可以确定的是,言语行为是一种动态的、复杂的心理现象,它不一定总是以积极的方式改变。在研究言语行为和制定心理治疗方案以防止违反言语规范方面,强调了采用综合和跨学科方法的重要性。调查结果令人信服地证明和证实了进一步分析这一问题的意义和前景。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
期刊最新文献
ПЛОХА ЛИ ЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ: ДИСКУССИЯ С ДЭВИДОМ БЕНАТАРОМ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ВІКТИМНОСТІ У ЖЕРТВ ВИКРАДЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ РІЗНІ ФОРМИ ПРОЯВУ ІНТЕЛЕКТУ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ З РІЗНИМИ ОСОБИСТІСНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЧАЙЛДФРІ – НОВИЙ ФЕНОМЕН І ЙОГО ОКРЕМІ ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1