{"title":"JUSTIFICATION OF THE FEASIBILITY OF USING AN IMPROVED METHOD OF REMOVING IMPRESSIONS FOR ORTHOPAEDIC STRUCTURES WITH SUPPORT ON IMPLANTS","authors":"U.V. Frantsuz, M. Rozhko","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.173","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Одним з найважливіших етапів для якісного виготовлення ортопедичної конструкції є етап для зняття відбитків. Саме тому науковці та практичні лікарі постійно шукають можливостей для удосконалення техніки зняття відбитка, особливо методом «Відкритої ложки». \n Мета. Метою дослідження є перевірка ефективності методу фіксації трансферів між собою з допомогою А-силіконової відбиткової маси посиленої щільності перед зняттям відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати. \nМетоди. 63 пацієнтам проведено зняття відбитків методом відкритої ложки під мостоподібний протез з опорою на імплантати: група 1 – 29 пацієнтів, зняття відбитків яким проводилося стандартним методом, та група 2 – 34 пацієнти – з армуванням трансферів за запропонованим способом, згідно з яким, після фіксації трансферів у ротовій порожнині пацієнта, припасування відбиткової ложки та замішування базисної А-силіконової маси, простір між трансферами заповнювався А-силіконовою масою посиленої щільності. Наносилася коригуюча А-силіконова маса та знімався відбиток, після чого він з трансферами виводився з ротової порожнини. Перевірку ефективності такої методики перевіряли за допомогою трансфер-чеків. \nРезультати. У зразках пацієнтів групи 1, де проводилося зняття відбитків згідно зі стандартною методикою без армування трансферів, після їхньої фіксації, спостерігалася наявність щілин між патернами розміром близько 2 мм у 24 із 29 випадків. \nПід час перевірки положення трансферів у пацієнтів, яким проводилося зняття відбитків з армуванням трансферів запропонованим методом, наявність щілин між патернами були виявлені у 2-ох із 34 зразків. \nВисновок. Армування трансферів для зняття аналогових відбитків для виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на імплантати, у випадку коли кількість імплантатів перевищує один за наявністю малих дефектів зубних рядів є рекомендованим і покращує фіксацію трансферів у відбитку. Дослідження продемонструвало ефективність запропонованої методики на практиці з можливістю його застосування у клінічній стоматології. Перевагою такого методу є його простота виконання без застосування та припасування додаткових елементів. ","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"52 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Art of Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.173","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Одним з найважливіших етапів для якісного виготовлення ортопедичної конструкції є етап для зняття відбитків. Саме тому науковці та практичні лікарі постійно шукають можливостей для удосконалення техніки зняття відбитка, особливо методом «Відкритої ложки».
Мета. Метою дослідження є перевірка ефективності методу фіксації трансферів між собою з допомогою А-силіконової відбиткової маси посиленої щільності перед зняттям відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати.
Методи. 63 пацієнтам проведено зняття відбитків методом відкритої ложки під мостоподібний протез з опорою на імплантати: група 1 – 29 пацієнтів, зняття відбитків яким проводилося стандартним методом, та група 2 – 34 пацієнти – з армуванням трансферів за запропонованим способом, згідно з яким, після фіксації трансферів у ротовій порожнині пацієнта, припасування відбиткової ложки та замішування базисної А-силіконової маси, простір між трансферами заповнювався А-силіконовою масою посиленої щільності. Наносилася коригуюча А-силіконова маса та знімався відбиток, після чого він з трансферами виводився з ротової порожнини. Перевірку ефективності такої методики перевіряли за допомогою трансфер-чеків.
Результати. У зразках пацієнтів групи 1, де проводилося зняття відбитків згідно зі стандартною методикою без армування трансферів, після їхньої фіксації, спостерігалася наявність щілин між патернами розміром близько 2 мм у 24 із 29 випадків.
Під час перевірки положення трансферів у пацієнтів, яким проводилося зняття відбитків з армуванням трансферів запропонованим методом, наявність щілин між патернами були виявлені у 2-ох із 34 зразків.
Висновок. Армування трансферів для зняття аналогових відбитків для виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на імплантати, у випадку коли кількість імплантатів перевищує один за наявністю малих дефектів зубних рядів є рекомендованим і покращує фіксацію трансферів у відбитку. Дослідження продемонструвало ефективність запропонованої методики на практиці з можливістю його застосування у клінічній стоматології. Перевагою такого методу є його простота виконання без застосування та припасування додаткових елементів.