ВИКОРИСТАННЯ ВИТИНАНОК ДЛЯ ДЕКОРУ ПОКУТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ОСЕЛЯХ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Abstract

Для сучасних досліджень характерні пошуки національної ідентичності, що активізували поглиблене вивчення українського народного мистецтва. Традиційно жителі різних регіонів України: Слобожанщини, Наддніпрянщини, Поділля, Центральних і Західних областей України – прикрашали ікони вишитими й тканими рушниками. Мета статі – дослідити особливості оздоблення покуті, характерні для різних регіонів кін. ХІХ – сер. ХХ ст., а такожздійснити порівняльний аналіз локальних композиційних схем цього декору. Ввести до наукового обігу матеріали про паперові прикраси, поширені в різних регіонах. На формування звичаїв декорування покуті (божника) – сакрального місця українського житла селянства – впливали поширені локальні композиції й особистісні естетичні смаки господинь. У різних регіонах України вони набули відмінних самобутніх ознак. У статті здійснено порівняльний аналіз паперових оздоб кін. ХІХ – сер. ХХ ст., якими українці в різних осередках доповнювали центральну частину оселі – покуть. Розмаїття прикладів демонструє численні художні вирішення, відмінні техніки й кольорові поєднання, використані місцевими майстрами, оскільки завжди головноюбула сама ідея – оздоблення й увиразнення чільного місця домівки.