{"title":"Порівняльний аналіз МОДЕЛей ВИЩОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЄС та Сполучених штатах ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЇХ ДЕРЖАВНИХ ПОЛІТИК","authors":"Maksym Studilko","doi":"10.15421/352408","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено порівнянню моделей вищої освіти європейських країн та США як результатів їх державної політики. Автором досліджуються відмінності в національних системах освіти європейських країн та США у вимірах сформованих традицій вищої школи, фінансової незалежності від держави, доступності освіти різних категоріям населення, ступеня диверсифікації закладів вищої освіти за галузями знань, рівнем впровадження дослідницької складової в діяльність університетів. Автор досліджує переваги певних національних моделей освіти, ґрунтуючись на показниках таких світових рейтингів університетів, як Academic Ranking of World Universities (Шанхайський рейтинг), Times High Education (THE) та QS World University Rankings (QS). Автор робить висновок про те, що освітня система США, яка запозичила свою концепцію з європейської моделі університету, останнім часом запровадила кілька життєво важливих змін, таких як: різноманітність системи щодо академічних пропозицій, фінансову диверсифікацію та обмежену роль уряду, що підвисило американські університети на вершини міжнародних рейтингів. В той же час європейська модель освіти, яка у повному обсязі стандартизує університетські дипломи на всьому континенту та створює можливості для трансферу кредитів та визнання дипломів, забезпечила мобільність студентів і майбутніх випускників на європейському ринку праці. На сьогодні Європа запозичує певні елементи, притаманні системі вищої освіти США, диверсифікуючи джерела фінансування університетів, утворюючи приватні інституції та збільшуючи плату за навчання. Визначені напрямки трансформації та конвергенції національних освітніх моделей можуть слугувати векторами подальших реформ у вищій освіті України.","PeriodicalId":515857,"journal":{"name":"Філософія та політологія в контексті сучасної культури","volume":"5 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Філософія та політологія в контексті сучасної культури","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/352408","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено порівнянню моделей вищої освіти європейських країн та США як результатів їх державної політики. Автором досліджуються відмінності в національних системах освіти європейських країн та США у вимірах сформованих традицій вищої школи, фінансової незалежності від держави, доступності освіти різних категоріям населення, ступеня диверсифікації закладів вищої освіти за галузями знань, рівнем впровадження дослідницької складової в діяльність університетів. Автор досліджує переваги певних національних моделей освіти, ґрунтуючись на показниках таких світових рейтингів університетів, як Academic Ranking of World Universities (Шанхайський рейтинг), Times High Education (THE) та QS World University Rankings (QS). Автор робить висновок про те, що освітня система США, яка запозичила свою концепцію з європейської моделі університету, останнім часом запровадила кілька життєво важливих змін, таких як: різноманітність системи щодо академічних пропозицій, фінансову диверсифікацію та обмежену роль уряду, що підвисило американські університети на вершини міжнародних рейтингів. В той же час європейська модель освіти, яка у повному обсязі стандартизує університетські дипломи на всьому континенту та створює можливості для трансферу кредитів та визнання дипломів, забезпечила мобільність студентів і майбутніх випускників на європейському ринку праці. На сьогодні Європа запозичує певні елементи, притаманні системі вищої освіти США, диверсифікуючи джерела фінансування університетів, утворюючи приватні інституції та збільшуючи плату за навчання. Визначені напрямки трансформації та конвергенції національних освітніх моделей можуть слугувати векторами подальших реформ у вищій освіті України.