Антикризовий менеджмент в банках України в умовах невизначеності

Abstract

Досліджено, що банки України на сьогодні перебувають під дією шокових ситуацій, які викликані подовженням воєнного стану; втратою клієнтської бази, дефіцитом висококваліфікованих кадрів,, зростанням кіберризику, загальною макроекономічною нестабільністю. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню необхідності створення у кожному банку системи антикризового менеджменту. Метою статті є обґрунтування необхідності застосування антикризового менеджменту як одного з функціональних напрямів стратегічного управління бананами в умовах невизначеності. При проведенні наукового дослідження використані методи систематизації та узагальнення, системно-структурний, синтезу та аналізу. Доведено, що в умовах сучасних загроз для ефективного управління банками, важливим є сформована та дієва система антикризового менеджменту, за допомогою якої менеджмент банків спроможний передбачати, своєчасно розпізнавати та вирішувати найскладніші управлінські завдання, а також забезпечувати стресостійкість функціонування банку. У статті визначено основні інструменти та методи реалізації ефективної системи антикризового менеджменту в банках. Практично обґрунтовано, що до основних складових системи антикризового менеджменту віднесено фінансову та організаційну компоненту. Оригінальність наукового дослідження полягає у запропонованих підсистемах з яких повинен складатися антикризовий менеджмент банків, а саме: правового забезпечення, інформаційно-аналітичного забезпечення та підсистеми організаційно-управлінського забезпечення. Цінність наукового дослідження полягає у визначенні пріоритетного напряму антикризового менеджменту як інноваційні технології, зокрема арт-банкінг, який надає додаткові можливості щодо поповнення фінансових ресурсів банків для підтримки їх стресостійкості. Перспективи подальших наукових досліджень повинні бути спрямовані на пом’якшення вимог регулятора до банків, враховуючи об’єктивні обставини їх функціонування.  урахування ключової ролі банківського сектору національної економіки у забезпеченні економічного зростання. Слід зосередитися на формування дієвої макропруденційної політики та методів і інструментів регулювання фінансового ринку, зокрема банківського. Тип статті – теоретико-емпіричний.