МІКРОРІВНЕВІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ БІЛОГО АМУРА (СTENOPHARYNGODON IDELLA VALENCIENNES, 1844) У ПРИРОДНИХ І ЗМІНЕНИХ УМОВАХ ІСНУВАННЯ

Abstract

Вплив антропогенного чинника на гідросферу набув катастрофічних масштабів. Внаслідок цього відбувається скорочення чисельності популяцій водної біоти. Організм гідробіонтів є потужним фактором акумуляції хімічних речовин у водному середовищі. Відомо, що риби одні з перших реагують на антропогенне навантаження. Тому проведення гістологічного моніторингу з метою оцінки стану організму має вагоме значення. Мікроанатомічний аналіз ділянок печінки риб дозволив виявити такі реакції органів, як порушення циркуляції крові в капілярах, зміни дистрофічного характеру. Компенсаторні модифікації клітин печінки не відрізняються від типової адаптивної перебудови гепатоцитів. Модифікацією функціональної адаптації вважатиметься дедиференціювання клітин у нормальних умовах існування і під впливом пошкоджуючого чинника. Першою ознакою патологічних перебудов печінки є порушення мікроциркуляції. При тривалому впливі токсикантів виявляється венозна повнокровність та явище стазу. Печінка риб має властивість високої реактивності і має великий функціональний резерв. У трансформованих умовах існування функції органу порушуються. Підвищений вміст жиру у печінці риб є наслідком порушення обмінних процесів при дії токсикантів. Найбільш частою морфологічною ознакою цих порушень є різноманітні дистрофічні зміни. При патології паренхіми печінки риб спостерігається зерниста, гідропічна та жирова дистрофія клітин. При повільному перебігу жирової дистрофії характерне помірне зрушення клітинних параметрів та місцеве деформування гепатоцитів. У динаміці процесу виникає найважча форма жирової дистрофії – ліпофанероз. Прогресування зернистого варіанта провокує початок гідропічної дистрофії. Жирове переродження характеризується появою у цитоплазмі вакуолей із різними розмірами. Дрібні вакуолі зливаються з утворенням специфічних жирових кіст. Їхня поява вважається діагностичною ознакою ступеня ураження печінки при хронічному екзотоксикозі. Функціональна недостатність органу супроводжується збільшенням кількості ретикулярної тканини у паренхімі. Збільшення вмісту колагенових волокон відповідає морфологічній картині фіброзу. Численні трансформації структури печінки є свідченням інтоксикації організму, провокують виникнення цирозу і служать специфічним біоіндикатором стану довкілля. Екологічна ситуація в Азово-Чорноморському басейні розцінюється як несприятлива для відтворення гідробіонтів.