{"title":"ЗАГАЛЬНІ ЗАПАСИ ТА РОЗПОДІЛ НАДЗЕМНОЇ І ПІДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИ РОСЛИННОСТІ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННОГО РЯДУ АСКАНІЙСЬКОГО СТЕПУ","authors":"В.В. Шаповал","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Викладено результати досліджень надземної та підземної фітомаси рослинності на території Біосферного заповідника \"Асканія-Нова\" у 2022 р. Дослідними площами охоплено біотопи цілинного степу та суміжні перелоги різного віку (2019, 2002, 1996, 1967 рр.). Відбори підземної фітомаси здійснено бурами різного типу до глибини 0,5–0,7 м та максимально – 2,5 м, з наступним відмиванням на серії ґрунтових сит. До аналізу та узагальнень долучені попередні дані 2013 р., у тому числі отримані методом розкопок монолітних проб ґрунту до глибини 20 см. Кореневу масу обчислено у повітряно-сухому стані, г/100 см3 за 10-см прошарками ґрунту. Зразки надземної фітомаси відібрано за допомогою стандартної укісної рамки 0,5 м2 з розбором на фракції біомаси та мортмаси. Встановлено, що у розпал вегетаційного сезону 2022 р. показники надземної фітомаси рослинності дослідних площ з різним режимом природокористування складали від 304,0±14,28 до 741,7±29,11 г/м2 у повітряно-сухому стані та мали значні розбіжності з середньобагаторічними даними моніторингу. За співвідношенням біомаси та мортмаси у валових запасах надземної продукції максимальними значеннями характеризуються \"зрілі\" перелоги на дернинній стадії демутації [4,2:1 та 3,8:1] та фітоценози Великого Чапельського поду [3,3:1 та 2,7:1], де надлишки рослинної продукції регулярно вилучаються копитними. Натомість, означена вагова пропорція у абсолютно-заповідних фітоценозах діл. \"Стара\" та діл. \"Успенівка\" через накопичення потужної підстилки набула критичних значень, ситуаційно знижуючись до 1,3:1 та 1,1:1 відповідно. Запаси підземної фітомаси на дослідних перелогах варіювали у діапазоні від 2,30±0,295 до 3,42±0,163 г/100 см3; на цілині – від 2,81±0,343 до 5,10±0,521 г/100 см3. Встановлено, що основні запаси підземної фітомаси локалізуються у першому 0–50 см горизонті – 72,0% від валових (до глибини 2,5 м). У верхньому прошарку 0–20 см ґрунту зосереджено 47,9% підземної фітомаси. Співвідношення між запасами підземної та надземної фітомаси на дослідних площах асканійського степу реалізується у діапазоні 4,9:1 – 16,7:1, середнє по дослідному ряду складає 9,2:1.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":"189 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Викладено результати досліджень надземної та підземної фітомаси рослинності на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" у 2022 р. Дослідними площами охоплено біотопи цілинного степу та суміжні перелоги різного віку (2019, 2002, 1996, 1967 рр.). Відбори підземної фітомаси здійснено бурами різного типу до глибини 0,5–0,7 м та максимально – 2,5 м, з наступним відмиванням на серії ґрунтових сит. До аналізу та узагальнень долучені попередні дані 2013 р., у тому числі отримані методом розкопок монолітних проб ґрунту до глибини 20 см. Кореневу масу обчислено у повітряно-сухому стані, г/100 см3 за 10-см прошарками ґрунту. Зразки надземної фітомаси відібрано за допомогою стандартної укісної рамки 0,5 м2 з розбором на фракції біомаси та мортмаси. Встановлено, що у розпал вегетаційного сезону 2022 р. показники надземної фітомаси рослинності дослідних площ з різним режимом природокористування складали від 304,0±14,28 до 741,7±29,11 г/м2 у повітряно-сухому стані та мали значні розбіжності з середньобагаторічними даними моніторингу. За співвідношенням біомаси та мортмаси у валових запасах надземної продукції максимальними значеннями характеризуються "зрілі" перелоги на дернинній стадії демутації [4,2:1 та 3,8:1] та фітоценози Великого Чапельського поду [3,3:1 та 2,7:1], де надлишки рослинної продукції регулярно вилучаються копитними. Натомість, означена вагова пропорція у абсолютно-заповідних фітоценозах діл. "Стара" та діл. "Успенівка" через накопичення потужної підстилки набула критичних значень, ситуаційно знижуючись до 1,3:1 та 1,1:1 відповідно. Запаси підземної фітомаси на дослідних перелогах варіювали у діапазоні від 2,30±0,295 до 3,42±0,163 г/100 см3; на цілині – від 2,81±0,343 до 5,10±0,521 г/100 см3. Встановлено, що основні запаси підземної фітомаси локалізуються у першому 0–50 см горизонті – 72,0% від валових (до глибини 2,5 м). У верхньому прошарку 0–20 см ґрунту зосереджено 47,9% підземної фітомаси. Співвідношення між запасами підземної та надземної фітомаси на дослідних площах асканійського степу реалізується у діапазоні 4,9:1 – 16,7:1, середнє по дослідному ряду складає 9,2:1.