ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ОСВІТІ: СУТНІСТЬ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ

Abstract

У статті розглянуто сутність понять «інноваційне навчання», «освітні інновації», «освітній простір», «інноваційна ініціатива», об’єкт та предмет вивчення. Визначено структуру життєвого циклу запровадження освітньої інновації. Показано, що основним напрямом освіти країн ЄС являється запровадження векторів інноваційного розвитку Європейського освітнього простору. Доведено, що головна мета інноваційності і інтернаціоналізації полягає у створенні єдиного освітянського простору вищої освіти, що забезпечує високу якість навчального процесу, збільшує конкурентоспроможність і привабливість європейської вищої освіти, сприяє мобільності студентів, полегшує працевлаштування за рахунок рівня підготовки. В статті визначено, що інтеграція в європейський освітній простір потребує вироблення і впровадження нових підходів за умов реформування та модернізації підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах країни. Проаналізовано українську вищу освіту, яка досі суттєво відрізняється від європейської, визначено слабку відповідність вузівської підготовки сучасним потребам економіки й суспільства, слабкий зв’язок закладів вищої освіти (ЗВО) з бізнесом. Визначено, що у сучасній теорії і практиці виховання та навчання домінує орієнтація на особистісну сутність людини, що має пряме відношення до інноваційної педагогіки та дає можливість поступово трансформуватися у систему нових відносин. Виявлено значення інноваційної ініціативи, її склад та характеристику організаційних дій на кожному з етапів інноваційного освітнього процесу. Дослідженнями доведено, що інновації в освіті визнаються не лише як кінцевий продукт застосування будь-якої новизни з метою внесення якісних освітніх змін й отримання економічного‚ соціального‚ науково-технічного‚ екологічного та іншого ефекту, а й як постійне оновлення. Визначено предмет педагогічної інноватики як сукупність системи відносин в освітньому процесі. Довгострокова стратегія модернізації всієї системи вищої освіти повоєнного періоду вимагає вирішення фінансових, матеріально-технічних, кадрових, правових проблем; застосування якісних інноваційних заходів, що передбачає запровадження інноваційних освітянських технологій, які будуть спрямовані на забезпечення якості освіти; гармонізацію з освітнім і дослідницьким законодавством Європейського Союзу; активне використання міжнародної технічної допомоги; розвиток приватної освіти в Україні.