{"title":"БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ (СТ. 237 КК)","authors":"І. О. Шевченко","doi":"10.32782/klj/2024.1.34","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті досліджуються концептуальні підходи до розуміння безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України). При з’ясуванні безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК, автор звертається до так званої класифікації об’єкта «по горизонталі». За цією класифікацією в статті виділяють три види об’єктів: основний безпосередній об’єкт, додатковий безпосередній об’єкт та факультативний безпосередній об’єкт. Автор звертає увагу на те, що у наукових публікаціях не завжди чітко визначається безпосередній об’єкт досліджуваного складу кримінального правопорушення, а тому досліджує найбільш поширені в науці кримінального права концепції і погляди на безпосередній об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК України. З метою оптимального визначення основного безпосереднього об’єкта та додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, автором враховуються всі позитивні та негативні підходи при дослідженні безпосереднього об’єкта означеного кримінального правопорушення та на їх підставі формулюються визначення основного безпосереднього об’єкта та додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК. Крім того, для більш чіткого з’ясування безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, автором з’ясовано суб’єктний склад цих відносин. Крім того, з цього приводу з метою належного виокремлення суб’єктного складу досліджуваних відносин автор звертається до законодавчих і підзаконних актів, що стосуються регулювання відносин в означеній сфері. У продовження з’ясування структури об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК, автор акцентує увагу на предметі цих суспільних відносин, соціального зв’язку як структурних елементів та розкриває їх зміст. На підставі викладеного у статті дається авторське визначення безпосереднього об’єкта складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК України.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"12 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"0","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2024.1.34","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті досліджуються концептуальні підходи до розуміння безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України). При з’ясуванні безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК, автор звертається до так званої класифікації об’єкта «по горизонталі». За цією класифікацією в статті виділяють три види об’єктів: основний безпосередній об’єкт, додатковий безпосередній об’єкт та факультативний безпосередній об’єкт. Автор звертає увагу на те, що у наукових публікаціях не завжди чітко визначається безпосередній об’єкт досліджуваного складу кримінального правопорушення, а тому досліджує найбільш поширені в науці кримінального права концепції і погляди на безпосередній об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК України. З метою оптимального визначення основного безпосереднього об’єкта та додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, автором враховуються всі позитивні та негативні підходи при дослідженні безпосереднього об’єкта означеного кримінального правопорушення та на їх підставі формулюються визначення основного безпосереднього об’єкта та додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК. Крім того, для більш чіткого з’ясування безпосереднього об’єкта кримінального правопорушення невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, автором з’ясовано суб’єктний склад цих відносин. Крім того, з цього приводу з метою належного виокремлення суб’єктного складу досліджуваних відносин автор звертається до законодавчих і підзаконних актів, що стосуються регулювання відносин в означеній сфері. У продовження з’ясування структури об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК, автор акцентує увагу на предметі цих суспільних відносин, соціального зв’язку як структурних елементів та розкриває їх зміст. На підставі викладеного у статті дається авторське визначення безпосереднього об’єкта складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 237 КК України.