Самоуправління і фокус регуляції поліцейських-комбатантів

Abstract

У статті наведено результати дослідження особливостей складових самоуправління та фокуса регуляції комбатантів – працівників поліцейських підрозділів, які беруть безпосередню участь у бойових діях з агресором. Метою дослідження є з’ясування специфіки саморегуляції та особливостей фокуса регуляції в поліцейських-комбатантів, які мають бойовий досвід у порівнянні з фахівцями цивільного профілю. Методи. Методика дослідження самоуправління (J. Kuhl, A. Fuhrman, 1998), методика діагностики фокуса регуляції (Higgins et al., 2001). Емпіричну базу дослідження склали 182 респонденти, поділені на дві групи: 92 особи – комбатанти полку особливого призначення та 90 чоловіків – працівники поліції, які несуть службу у цивільних умовах. Результати. Теоретичне вивчення показало, що самоуправління та фокус регуляції безпосередньо пов’язані з проявами активності особистості в різних сферах життєдіяльності, зокрема у професійній діяльності поліції. Емпірично з’ясовано, що комбатанти демонструють вірогідно більшу вираженість самомотивації, саморелаксації, афективного самоконтролю, здатності до концентрації, інтеграції суперечностей, орієнтації на дію в очікуванні успіху, фокуса профілактики й вірогідно нижчі показники самовизначення та фокуса просування. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в поліцейських-комбатантів та працівників поліції, які не беруть участь в активних бойових діях, спостерігається своєрідне для кожної групи поєднання складників самоуправління та фокуса регуляції. Констеляція ознак, характерних для першої групи, виступає психологічним підґрунтям управління діяльністю та поведінкою в екстремальних умовах, у ситуаціях зовнішнього тиску, які виступають джерелом напруги та суперечливих переживань, а також регулятивною налаштованістю на попередження втрат і неуспіху дій. Структура регуляції у другій групі забезпечує виконання поточної діяльності, її планомірне здійснення, розв’язання проблем і подолання труднощів, що забезпечує результативність дій і досягнення успіху, які зумовлюють позитивну емоційну самооцінку та мотивують цих досліджуваних на подальшу роботу й прийняття ризику.