ГРУПОВА ПСИХОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ У ДЕРЖАВНИХ КЛІНІКАХ ЄВРОПИ: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Abstract

У запропонованій статті розглянуто опис методів та стилів роботи групових психотерапевтів у державних спеціалізованих відділеннях Данії, Іспанії та Норвегії, а також зазначено обґрунтування результатів їх роботи терапевтичним ефектом. При огляді переваг та недоліків методології проведення психодинамічних малих груп у згаданих країнах, проведено паралелі щодо перспективи впровадження цих методів в Україні. Ключові слова: психодинамічна терапія; групова психотерапія; психодинамічні групи; психотерапія; психодинаміка; психоаналіз. Вступ. Психодинамічною є терапія, в основу якої покладений психологічний детермінізм, віра в позасвідомі процеси психіки, а також переконання, що людська поведінка є динамічною та цілеспрямованою (Alonso, 1989). Базовим традиційним психодинамічним інструментом в роботі терапевтичних груп є вільне асоціювання. Динамічний погляд на вільне асоціювання передбачає, що вільно асоціюючи, пацієнт зіштовхнеться з зоною внутрішнього конфлікту – у груповій терапії це носить назву «груповий процес». Груповий психотерапевт припускає, що зміна самими пацієнтами тем обговорення протікає крізь призму позасвідомих зв'язків між пацієнтами, тому терапевт не встановлює порядок денний, а слідує асоціаціям групи. Існує переконання, що груповий процес неминуче зіштовхнеться з найбільш важливим та афективно насиченим матеріалом, якщо не впливати на обговорення (Rutan, 1992). Психодинамічна групова психотерапія покращує стан здоров’я навіть сильно уражених пацієнтів (Jensen, Mortensen & Lotz, 2010). Незважаючи на значущі результати групової психодинамічної роботи за кордоном, в Україні не зустрічаються публікації, які б описували власне груповий клінічний досвід, при тому, що групова робота є вигідною не лише через підвищення показників ментального здоров’я та соціалізації пацієнтів державних клінічних закладів, а є доцільною також і з точки зору ресурсного розподілу: за проміжок часу в 50-90 хвилин психотерапевт працює одразу з 6-12 людьми натомість консультації з одним пацієнтом. Доцільне використання ресурсу в роботі з хворобами психіки у державних клініках є вкрай актуальним для країни, що перебуває в стані війни. Коректний розподіл такого ресурсу включає не лише економічну привабливість, а й екзистенційну значимість. Мета дослідження полягає у визначенні принципів та маркерів успішності роботи групової психодинамічної терапії, яку застосовують в державних амбулаторіях країн Європи та у формулюванні алгоритму впровадження позитивного іноземного досвіду в клініках суміжного типу України. Мета включає такі завдання: опис роботи групової динамічної терапії на основі данського дослідження (Jensen, Mortensen & Lotz, 2010), іспанського дослідження (Lana et al., 2015), а також норвезького дослідження (Fjeldstad, Høglend, & Lorentzen, 2017); аналіз ефективності цих досліджень та оцінка щодо впровадження їх результатів в Україні.