{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНІЧНИХ ТРЕНДІВ НАТО ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"І. Б. Шпирко","doi":"10.31470/2786-6246-2024-8-148-156","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті зазначається, що роль Організації НАТО з науки та технологій полягає у підтримці науково-технічного сектору шляхом генерування, обміну та використання передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій для підтримки основних завдань Альянсу. Реалізацією цих завдань є підготовлена Організацією Доповідь «Науково-технологічні тренди: 2020–2040 рр.», що містить оцінку перспективних та проривних технологій, їхнього впливу на військові операції НАТО та його оборонний потенціал. Процес аналітики великих даних включає чотири елементи: збирання даних (датчики); передача даних; аналіз даних; прийняття рішень. Великі дані можуть надходити від людини (соціальні медіа, біоінформатика тощо), з фізичного світу (сенсори) та з інформаційного простору (кібернетика, аналіз та ін.). Обґрунтовано, що аналітика великих даних є основною для решти перспективних і проривних технологій для подальшого розвитку військової безпеки. Вона забезпечуватиметься науково-технічними розробками у різних галузях, які включають: використання характерних рис людини; моделювання для соціальних мереж; модульні мультисенсорні термоядерні двигуни; використання інструментів та сервісів моделювання та імітації у хмарі; візуальна аналітика; підтримка прийняття рішень за допомогою моделювання та імітації на полі бою; технології розподілених реєстрів; когнітивне зондування; компресійне зондування; обчислювальна візуалізація; глибоке навчання; зондування електричного та магнітного полів; фотонні інтегральні схеми; та широкосмуговий Інтернет. Автором зазначено, що всі проривні технології, які аналізуються та розробляться країнами НАТО мають також розроблятися в Україні, як країні, де йде війна і можна опробовувати зазначені технології у польових умовах. Крім того, важливо розвивати наукові інститути та наукові дослідження з інноваційних глобальних трендів в системі військової безпеки з метою забезпечення національної безпеки України.","PeriodicalId":202504,"journal":{"name":"Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення","volume":"125 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-8-148-156","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті зазначається, що роль Організації НАТО з науки та технологій полягає у підтримці науково-технічного сектору шляхом генерування, обміну та використання передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій для підтримки основних завдань Альянсу. Реалізацією цих завдань є підготовлена Організацією Доповідь «Науково-технологічні тренди: 2020–2040 рр.», що містить оцінку перспективних та проривних технологій, їхнього впливу на військові операції НАТО та його оборонний потенціал. Процес аналітики великих даних включає чотири елементи: збирання даних (датчики); передача даних; аналіз даних; прийняття рішень. Великі дані можуть надходити від людини (соціальні медіа, біоінформатика тощо), з фізичного світу (сенсори) та з інформаційного простору (кібернетика, аналіз та ін.). Обґрунтовано, що аналітика великих даних є основною для решти перспективних і проривних технологій для подальшого розвитку військової безпеки. Вона забезпечуватиметься науково-технічними розробками у різних галузях, які включають: використання характерних рис людини; моделювання для соціальних мереж; модульні мультисенсорні термоядерні двигуни; використання інструментів та сервісів моделювання та імітації у хмарі; візуальна аналітика; підтримка прийняття рішень за допомогою моделювання та імітації на полі бою; технології розподілених реєстрів; когнітивне зондування; компресійне зондування; обчислювальна візуалізація; глибоке навчання; зондування електричного та магнітного полів; фотонні інтегральні схеми; та широкосмуговий Інтернет. Автором зазначено, що всі проривні технології, які аналізуються та розробляться країнами НАТО мають також розроблятися в Україні, як країні, де йде війна і можна опробовувати зазначені технології у польових умовах. Крім того, важливо розвивати наукові інститути та наукові дослідження з інноваційних глобальних трендів в системі військової безпеки з метою забезпечення національної безпеки України.