V. T. Pidvysotskyi, N. M. Ostafiichuk, S. I. Bashynskyi, V. Kotenko
{"title":"Особливості пошуків родовищ алмазів мінералогічними методами в різних ландшафтно-геологічних умовах","authors":"V. T. Pidvysotskyi, N. M. Ostafiichuk, S. I. Bashynskyi, V. Kotenko","doi":"10.31996/mru.2024.2.21-28","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Дана стаття має методичну направленість, в якій обговорюються особливості використання шліхо-мінералогічних методів при пошуках корінних і розсипних родовищ алмазів. Розглянуті ключові моменти теорії формування осадових колекторів, які вміщують ореоли розсіювання мінералів-супутників та розсипи алмазів. Показано, що у зв’язку з циклічністю седиментогенезу в алмазоносних регіонах під час формування ореолів відбувається перевідкладення, часто неодноразове, асоціацій кімберлітових мінералів, унаслідок чого в первинному заляганні вони трапляються не так часто. Чергування циклів седиментогенезу і повторне відкладення мінералів із більш ранніх колекторів у знову сформовані відклади призводить до того, що в ореолах і розсипах накопичується матеріал різних епох розмиву кімберлітів. Співвідношення й абсолютні вмісти різних генерацій мінералів в ореолах можуть бути абсолютно різними. Цими параметрами визначається ступінь контрастності конкретного ореолу, а отже, рівень ефективності пошуків.Розглянуті пошукові ситуації в різних алмазоносних провінціях – Анголі, Бразилії, Саха-Якутії, Україні, а також обговорюються особливості шліхо-мінералогічних пошуків у цих регіонах. Наведені загальні принципи використання мінералогічних методів у різних ландшафтно-геологічних умовах територій.Надано рекомендації щодо проведення комплексу робіт для підготовки мінералого-палеогеологічної основи до прогнозної карти. Зазначено, що для цього необхідно виконати комплекс досліджень, який містить вивчення типоморфізму індикаторних мінералів, літолого-фаціальних і речовинних особливостей теригенних відкладів, що їх вміщують, а також провести палеогеологічні і палеогеографічні реконструкції.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Мінеральні ресурси України","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.21-28","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Дана стаття має методичну направленість, в якій обговорюються особливості використання шліхо-мінералогічних методів при пошуках корінних і розсипних родовищ алмазів. Розглянуті ключові моменти теорії формування осадових колекторів, які вміщують ореоли розсіювання мінералів-супутників та розсипи алмазів. Показано, що у зв’язку з циклічністю седиментогенезу в алмазоносних регіонах під час формування ореолів відбувається перевідкладення, часто неодноразове, асоціацій кімберлітових мінералів, унаслідок чого в первинному заляганні вони трапляються не так часто. Чергування циклів седиментогенезу і повторне відкладення мінералів із більш ранніх колекторів у знову сформовані відклади призводить до того, що в ореолах і розсипах накопичується матеріал різних епох розмиву кімберлітів. Співвідношення й абсолютні вмісти різних генерацій мінералів в ореолах можуть бути абсолютно різними. Цими параметрами визначається ступінь контрастності конкретного ореолу, а отже, рівень ефективності пошуків.Розглянуті пошукові ситуації в різних алмазоносних провінціях – Анголі, Бразилії, Саха-Якутії, Україні, а також обговорюються особливості шліхо-мінералогічних пошуків у цих регіонах. Наведені загальні принципи використання мінералогічних методів у різних ландшафтно-геологічних умовах територій.Надано рекомендації щодо проведення комплексу робіт для підготовки мінералого-палеогеологічної основи до прогнозної карти. Зазначено, що для цього необхідно виконати комплекс досліджень, який містить вивчення типоморфізму індикаторних мінералів, літолого-фаціальних і речовинних особливостей теригенних відкладів, що їх вміщують, а також провести палеогеологічні і палеогеографічні реконструкції.