Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.62-68
A. R. Deryaev
The study of the properties of clay minerals and the creation of innovative drilling fluids based on them are extremely important aspects for improving the processes of extraction of natural resources, reducing operating costs, and increasing the energy efficiency of industrial operations. The purpose of this study was to explore the possibilities of developing a composition of drilling fluids based on the investigation of the properties of clay minerals for drilling and maintenance of wells in the conditions of the Gubadag deposit located in Turkmenistan. Statistical methods, experiments, and analysis were used in the course of the work. The results of the study showed that clay from the Gubadag deposit is characterised by low hydrophilicity and weakened structural stability, which is manifested in limited hydration energy and high filtration permeability. This leads to low viscosity, rheological, and structural-mechanical parameters of natural solutions. It follows from this that Gubadag clay is classified as a low-quality material. The prepared solutions from the above samples on different types of water have volumes in the range of 2-3 m³. However, after treating sea water with caustic soda, sample No. 2 generates more than 4 m³ of solution, significantly different from other samples. This highlights the need for additional research to optimise drilling fluid formulae, since it is important to determine the effect of clay materials on the properties of solutions and develop more adapted formulae that consider the specifics of the material and the conditions of its use in drilling wells. The practical significance of the results obtained lies in a significant improvement in the efficiency of drilling and maintenance of wells in regions with difficult geological conditions, offering new methods for preparing drilling fluids.
{"title":"Investigation of the Gubadag deposit clay minerals properties and development of drilling fluids based on them","authors":"A. R. Deryaev","doi":"10.31996/mru.2024.2.62-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.62-68","url":null,"abstract":"The study of the properties of clay minerals and the creation of innovative drilling fluids based on them are extremely important aspects for improving the processes of extraction of natural resources, reducing operating costs, and increasing the energy efficiency of industrial operations. The purpose of this study was to explore the possibilities of developing a composition of drilling fluids based on the investigation of the properties of clay minerals for drilling and maintenance of wells in the conditions of the Gubadag deposit located in Turkmenistan. Statistical methods, experiments, and analysis were used in the course of the work. The results of the study showed that clay from the Gubadag deposit is characterised by low hydrophilicity and weakened structural stability, which is manifested in limited hydration energy and high filtration permeability. This leads to low viscosity, rheological, and structural-mechanical parameters of natural solutions. It follows from this that Gubadag clay is classified as a low-quality material. The prepared solutions from the above samples on different types of water have volumes in the range of 2-3 m³. However, after treating sea water with caustic soda, sample No. 2 generates more than 4 m³ of solution, significantly different from other samples. This highlights the need for additional research to optimise drilling fluid formulae, since it is important to determine the effect of clay materials on the properties of solutions and develop more adapted formulae that consider the specifics of the material and the conditions of its use in drilling wells. The practical significance of the results obtained lies in a significant improvement in the efficiency of drilling and maintenance of wells in regions with difficult geological conditions, offering new methods for preparing drilling fluids.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141676904","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.42-49
O. Y. Lukin, I. P. Gafych, Ya. V. Lukin
Аутигенні карбонатні мінерали разом з глинистою речовиною відіграють провідну роль у цементації теригенних фанероморфних (зернистих) порід. Вивчення закономірностей карбонатного аутигенезу має першочергове значення для нафтогазової геології. Через різку зміну тектонічного режиму на катагенетичну зональність регіонально накладається дислокаційний епігенез. Як і катагенез, він має регіональний характер, але інтенсивність його, як у розрізі, так i латерально, варіює у широких межах, визначаючись насамперед зсувною тектонікою. Найбільш яскравим індикатором цієї кардинальної зміни є заміщення анкериту сидеритом. Найважливішою особливістю сидериту є наявність у різному ступені вираженого штрихування, що властиве зсувним пластичним (мікро)деформаціям. Це, з одного боку, дозволяє розглядати пізньоепігенетичний сидерит як тектонофізичний індикатор, а з іншого – свідчить про кардинальну заміну тектонічного режиму, завдяки чому катагенез замінюється дислокаційним епігенезом. Це дозволяє зробити виключно важливі висновки для з’ясування механізмів формування покладів нафти і газу взагалі та в глибокозалягаючих комплексах зокрема.
{"title":"Фактори та механізми формування продуктивних вторинних колекторів у глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексах. Стаття 2.","authors":"O. Y. Lukin, I. P. Gafych, Ya. V. Lukin","doi":"10.31996/mru.2024.2.42-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.42-49","url":null,"abstract":"Аутигенні карбонатні мінерали разом з глинистою речовиною відіграють провідну роль у цементації теригенних фанероморфних (зернистих) порід. Вивчення закономірностей карбонатного аутигенезу має першочергове значення для нафтогазової геології. Через різку зміну тектонічного режиму на катагенетичну зональність регіонально накладається дислокаційний епігенез. Як і катагенез, він має регіональний характер, але інтенсивність його, як у розрізі, так i латерально, варіює у широких межах, визначаючись насамперед зсувною тектонікою. Найбільш яскравим індикатором цієї кардинальної зміни є заміщення анкериту сидеритом. Найважливішою особливістю сидериту є наявність у різному ступені вираженого штрихування, що властиве зсувним пластичним (мікро)деформаціям. Це, з одного боку, дозволяє розглядати пізньоепігенетичний сидерит як тектонофізичний індикатор, а з іншого – свідчить про кардинальну заміну тектонічного режиму, завдяки чому катагенез замінюється дислокаційним епігенезом. Це дозволяє зробити виключно важливі висновки для з’ясування механізмів формування покладів нафти і газу взагалі та в глибокозалягаючих комплексах зокрема.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141676028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.56-61
R. I. Stefurak
Описано застосовування в Україні технологій відбору керна в глибоких свердловинах.Наведено технічні рішення ПрАТ “НДІКБ бурового інструмента” для відбору керна в вертикальних, похило-скерованих та горизонтальних свердловинах.Висвітлено рішення ТОВ “НАУКАГЕОТЕХ” для підвищення виносу керна і збільшення рейсової проходки. Підприємство розробило прості конструктивно, зручні в експлуатації і помірні за вартістю керноприймальні пристрої СКАН, які використовують у виробничій діяльності ПАТ “Укргазвидобування” понад 25 років.Аналіз роботи пристроїв СКАН показав, що зa їх допомогою до 2011 р. відбиралося 100 % керна, а після 2011 і до 2015 р. включно – близько 70 %.За результатами обробки даних наведено статистичні характеристики виходу керна для окремих відділень бурових робіт БУ “Укрбургаз”, побудованo гістограми виходу керна діаметром 80 мм за одне довбання та розподілу виходу керна за квартилями.Названі причини використання АТ “Укргазвидобування” керноприймальних пристроїв СКАН 168/80 та СКАН 133/67 в менших обсягах в 2016−2022 рp. Це пов’язано, зокрема, iз закупівлею підприємством зарубіжних керноприймальних пристроїв та залученням до надання сервісних послуг з відбору керна сервісних організацій.В умовах використання бурових установок з верхнім приводом у поєднанні з гвинтовими двигунами і долотами PDC з метою мінімізації розмиву керна при проходженні слабозцементованих порід актуальним завданням є необхідність проведення досліджень щодо виносної здатності бурових розчинів, реологічних властивостей та режиму течії рідини.
{"title":"Технології відбору керна в глибоких свердловинах","authors":"R. I. Stefurak","doi":"10.31996/mru.2024.2.56-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.56-61","url":null,"abstract":"Описано застосовування в Україні технологій відбору керна в глибоких свердловинах.Наведено технічні рішення ПрАТ “НДІКБ бурового інструмента” для відбору керна в вертикальних, похило-скерованих та горизонтальних свердловинах.Висвітлено рішення ТОВ “НАУКАГЕОТЕХ” для підвищення виносу керна і збільшення рейсової проходки. Підприємство розробило прості конструктивно, зручні в експлуатації і помірні за вартістю керноприймальні пристрої СКАН, які використовують у виробничій діяльності ПАТ “Укргазвидобування” понад 25 років.Аналіз роботи пристроїв СКАН показав, що зa їх допомогою до 2011 р. відбиралося 100 % керна, а після 2011 і до 2015 р. включно – близько 70 %.За результатами обробки даних наведено статистичні характеристики виходу керна для окремих відділень бурових робіт БУ “Укрбургаз”, побудованo гістограми виходу керна діаметром 80 мм за одне довбання та розподілу виходу керна за квартилями.Названі причини використання АТ “Укргазвидобування” керноприймальних пристроїв СКАН 168/80 та СКАН 133/67 в менших обсягах в 2016−2022 рp. Це пов’язано, зокрема, iз закупівлею підприємством зарубіжних керноприймальних пристроїв та залученням до надання сервісних послуг з відбору керна сервісних організацій.В умовах використання бурових установок з верхнім приводом у поєднанні з гвинтовими двигунами і долотами PDC з метою мінімізації розмиву керна при проходженні слабозцементованих порід актуальним завданням є необхідність проведення досліджень щодо виносної здатності бурових розчинів, реологічних властивостей та режиму течії рідини.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141673761","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.10-15
M. S. Burlutskyy
У зв’язку з бурхливим розвитком технологій попит на германій різко підвищився та почалися інтенсивні пошуки джерел його отримання. Виявилось, що головним сировинним джерелом германію може бути викопне вугілля. За прогнозами, до 2030 р. попит на германій становитиме 320–400 т на рік, а його виробництво збiльшиться майже в 1,5 раза. Найбільше зростання очікується в інфрачервоній та волоконній оптиці (5,6 % на рік).Українські вугільні родовища, що характеризуються германієвою металоносністю, на сьогодні не використовуються в повному обсязі за комплексним призначенням. Обсяги споживання у вітчизняному мінерально-сировинному комплексі германію оцінюються на рівні 2–4 т щороку, при цьому Україна в минулі періоди була здатна експортувати в декілька разів більше металу у розвинуті країни Європи й Азії.Метою роботи є вивчення геохімічних особливостей бурого вугілля Закарпаття, аналіз існуючих методів вилучення германію в світі та застосування технологічно можливих та економічно доцільних методів вилучення германію з бурого вугілля цього регіону.В роботі проведено аналіз попередніх досліджень щодо методів вилучення германію з кам’яного та бурого вугілля, зокрема у Закарпатті. Використано матеріали вітчизняних та закордонних авторів, що вивчали це питання в різні роки, в тому числі стосовно родовищ кам’яного та бурого вугілля.
{"title":"Технологічні передумови та методи вилучення германію на прикладі буровугільних родовищ Закарпаття","authors":"M. S. Burlutskyy","doi":"10.31996/mru.2024.2.10-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.10-15","url":null,"abstract":"У зв’язку з бурхливим розвитком технологій попит на германій різко підвищився та почалися інтенсивні пошуки джерел його отримання. Виявилось, що головним сировинним джерелом германію може бути викопне вугілля. За прогнозами, до 2030 р. попит на германій становитиме 320–400 т на рік, а його виробництво збiльшиться майже в 1,5 раза. Найбільше зростання очікується в інфрачервоній та волоконній оптиці (5,6 % на рік).Українські вугільні родовища, що характеризуються германієвою металоносністю, на сьогодні не використовуються в повному обсязі за комплексним призначенням. Обсяги споживання у вітчизняному мінерально-сировинному комплексі германію оцінюються на рівні 2–4 т щороку, при цьому Україна в минулі періоди була здатна експортувати в декілька разів більше металу у розвинуті країни Європи й Азії.Метою роботи є вивчення геохімічних особливостей бурого вугілля Закарпаття, аналіз існуючих методів вилучення германію в світі та застосування технологічно можливих та економічно доцільних методів вилучення германію з бурого вугілля цього регіону.В роботі проведено аналіз попередніх досліджень щодо методів вилучення германію з кам’яного та бурого вугілля, зокрема у Закарпатті. Використано матеріали вітчизняних та закордонних авторів, що вивчали це питання в різні роки, в тому числі стосовно родовищ кам’яного та бурого вугілля.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141675074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.21-28
V. T. Pidvysotskyi, N. M. Ostafiichuk, S. I. Bashynskyi, V. Kotenko
Дана стаття має методичну направленість, в якій обговорюються особливості використання шліхо-мінералогічних методів при пошуках корінних і розсипних родовищ алмазів. Розглянуті ключові моменти теорії формування осадових колекторів, які вміщують ореоли розсіювання мінералів-супутників та розсипи алмазів. Показано, що у зв’язку з циклічністю седиментогенезу в алмазоносних регіонах під час формування ореолів відбувається перевідкладення, часто неодноразове, асоціацій кімберлітових мінералів, унаслідок чого в первинному заляганні вони трапляються не так часто. Чергування циклів седиментогенезу і повторне відкладення мінералів із більш ранніх колекторів у знову сформовані відклади призводить до того, що в ореолах і розсипах накопичується матеріал різних епох розмиву кімберлітів. Співвідношення й абсолютні вмісти різних генерацій мінералів в ореолах можуть бути абсолютно різними. Цими параметрами визначається ступінь контрастності конкретного ореолу, а отже, рівень ефективності пошуків.Розглянуті пошукові ситуації в різних алмазоносних провінціях – Анголі, Бразилії, Саха-Якутії, Україні, а також обговорюються особливості шліхо-мінералогічних пошуків у цих регіонах. Наведені загальні принципи використання мінералогічних методів у різних ландшафтно-геологічних умовах територій.Надано рекомендації щодо проведення комплексу робіт для підготовки мінералого-палеогеологічної основи до прогнозної карти. Зазначено, що для цього необхідно виконати комплекс досліджень, який містить вивчення типоморфізму індикаторних мінералів, літолого-фаціальних і речовинних особливостей теригенних відкладів, що їх вміщують, а також провести палеогеологічні і палеогеографічні реконструкції.
{"title":"Особливості пошуків родовищ алмазів мінералогічними методами в різних ландшафтно-геологічних умовах","authors":"V. T. Pidvysotskyi, N. M. Ostafiichuk, S. I. Bashynskyi, V. Kotenko","doi":"10.31996/mru.2024.2.21-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.21-28","url":null,"abstract":"Дана стаття має методичну направленість, в якій обговорюються особливості використання шліхо-мінералогічних методів при пошуках корінних і розсипних родовищ алмазів. Розглянуті ключові моменти теорії формування осадових колекторів, які вміщують ореоли розсіювання мінералів-супутників та розсипи алмазів. Показано, що у зв’язку з циклічністю седиментогенезу в алмазоносних регіонах під час формування ореолів відбувається перевідкладення, часто неодноразове, асоціацій кімберлітових мінералів, унаслідок чого в первинному заляганні вони трапляються не так часто. Чергування циклів седиментогенезу і повторне відкладення мінералів із більш ранніх колекторів у знову сформовані відклади призводить до того, що в ореолах і розсипах накопичується матеріал різних епох розмиву кімберлітів. Співвідношення й абсолютні вмісти різних генерацій мінералів в ореолах можуть бути абсолютно різними. Цими параметрами визначається ступінь контрастності конкретного ореолу, а отже, рівень ефективності пошуків.Розглянуті пошукові ситуації в різних алмазоносних провінціях – Анголі, Бразилії, Саха-Якутії, Україні, а також обговорюються особливості шліхо-мінералогічних пошуків у цих регіонах. Наведені загальні принципи використання мінералогічних методів у різних ландшафтно-геологічних умовах територій.Надано рекомендації щодо проведення комплексу робіт для підготовки мінералого-палеогеологічної основи до прогнозної карти. Зазначено, що для цього необхідно виконати комплекс досліджень, який містить вивчення типоморфізму індикаторних мінералів, літолого-фаціальних і речовинних особливостей теригенних відкладів, що їх вміщують, а також провести палеогеологічні і палеогеографічні реконструкції.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141675417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pозглянуті перспективи освоєння літієвих родовищ України в контексті загальних тенденцій на світовому ринку. Подано огляд і аналіз різних аспектів, а саме: специфічні умови світового ринку літію, класифікація пегматитових родовищ Європейського Союзу по запасах і якості сировини, економічна значущість мінерального складу руди та комерційні вимоги до якості мінеральних концентратів літію. Наведено порівняння петаліту і сподумену як основних мінералів-носіїв літію в пегматитових родовищах. Показано вплив петаліт-сподуменових пегматитів на економічну значущість конкретного родовища. В зазначеному контексті представлено порівняння двох родовищ літієвих руд України – Шевченківського сподуменового та Полохівського петалітового, які є найперспективнішими щодо економічної доцільності їхнього освоєння. Руди вказаних родовищ придатні для отримання літієвих мономінеральних концентратів з подальшою переробкою їх в літієві хімічні продукти – карбонат літію та гідроксид літію.
{"title":"Літієві пегматити України: проблеми і переваги освоєння родовищ","authors":"O. I. Bilous, B. I. Slobodian, V. O. Parfeniuk","doi":"10.31996/mru.2024.2.3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.3-9","url":null,"abstract":"Pозглянуті перспективи освоєння літієвих родовищ України в контексті загальних тенденцій на світовому ринку. Подано огляд і аналіз різних аспектів, а саме: специфічні умови світового ринку літію, класифікація пегматитових родовищ Європейського Союзу по запасах і якості сировини, економічна значущість мінерального складу руди та комерційні вимоги до якості мінеральних концентратів літію. Наведено порівняння петаліту і сподумену як основних мінералів-носіїв літію в пегматитових родовищах. Показано вплив петаліт-сподуменових пегматитів на економічну значущість конкретного родовища. В зазначеному контексті представлено порівняння двох родовищ літієвих руд України – Шевченківського сподуменового та Полохівського петалітового, які є найперспективнішими щодо економічної доцільності їхнього освоєння. Руди вказаних родовищ придатні для отримання літієвих мономінеральних концентратів з подальшою переробкою їх в літієві хімічні продукти – карбонат літію та гідроксид літію.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141675042","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.38-41
Z. Z. Khevpa, A. A. Loktiev
У результаті проведених систематичних режимних спостережень за розсолопроявами на Стебницькому родовищі та досліджень процесів взаємодії розсолів з вмісною каїнітовою породою отримано уявлення про особливості та закономірності формування сучасної гідрохімічної обстановки на родовищі. Це дозволить оцінити ступінь небезпеки окремих ділянок щодо проникнення агресивних вод у підземні виробки соляного рудника.У даній статті викладені уявлення про природу розсолів, проби яких були відібрані із виявлених розсолопроявів у гірничих виробках родовища. Розглянуті деякі закономірності зміни хімічного складу розчинів, які формуються в умовах родовищ калійних солей.Проведено дослідження по вивченню взаємодії розсолів з каїнітовою породою. Результати досліджень дозволяють встановити параметри, характерні для цих розчинів, і одночасно з’ясувати вторинне мінералоутворення, яке супроводжує цей процес.
{"title":"Гідрохімічна взаємодія виявлених розсолів у руднику Стебницького родовища з вмісною каїнітовою породою","authors":"Z. Z. Khevpa, A. A. Loktiev","doi":"10.31996/mru.2024.2.38-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.38-41","url":null,"abstract":"У результаті проведених систематичних режимних спостережень за розсолопроявами на Стебницькому родовищі та досліджень процесів взаємодії розсолів з вмісною каїнітовою породою отримано уявлення про особливості та закономірності формування сучасної гідрохімічної обстановки на родовищі. Це дозволить оцінити ступінь небезпеки окремих ділянок щодо проникнення агресивних вод у підземні виробки соляного рудника.У даній статті викладені уявлення про природу розсолів, проби яких були відібрані із виявлених розсолопроявів у гірничих виробках родовища. Розглянуті деякі закономірності зміни хімічного складу розчинів, які формуються в умовах родовищ калійних солей.Проведено дослідження по вивченню взаємодії розсолів з каїнітовою породою. Результати досліджень дозволяють встановити параметри, характерні для цих розчинів, і одночасно з’ясувати вторинне мінералоутворення, яке супроводжує цей процес.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141673334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.69-77
V. I. Lyashenko, T. Dudar, V. Stus, V. A. Shapovalov
Показано, що резервом економіки, раціонального використання та охорони надр є залучення у виробництво некондиційних ресурсів шляхом використання технологій з вилуговування металів, які доцільно комбінувати з традиційними технологіями розробки. Встановлено, що оптимальне значення показників найчастіше досягається, коли менша частина багатої руди (до 40 %) видобувається традиційними технологіями і видається на поверхню, а її більша частина (до 60 %) бідної, некондиційної та позабалансової руди вилуговується під землею. Зокрема, найбільш інтенсивне інфільтраційне вилуговування відбувається при класі крупності рудних шматків –100 + 0 мм. Для Мічурінського родовища (ДП “СхідГЗК”, Україна) при підземному блоковому вилуговуванні металів рекомендується вихід такої фракції у відбитій руді близько 90 %. Менш інтенсивно і триваліше вилуговуються метали з фракцій –200 + 100 мм.Доведено, що основне місце при підземному блоковому вилуговуванні повинна посідати вибухова підготовка руди, що забезпечує ефективне вилучення металу із замагазинованих руд при коефіцієнті розпушування 1,15 > Кр < 1,2, який регулюється обсягом продукції, що випускається з блоку руди (до 30 %) і параметрами камер (довжина, ширина і висота). За рахунок залучення у виробництво некондиційних руд сировинна база видобутку металів на діючих шахтах може бути збільшена в 1,4–1,6 раза. Для нейтралізації і промивання відпрацьованої рудної маси рекомендовано обробляти її розчином вапна і шахтною водою через свердловини зрошувальної системи. Охорону гідрогеологічного середовища здійснювати шляхом замулювання глинистим розчином днища камери зі збору продуктивних розчинів та постійного моніторингу забруднення підземних вод у зоні впливу підземного блокового вилуговування. На основі отриманих позитивних результатів дослідження та впровадження технологій підземного блокового вилуговування металів із скельних руд при відпрацюванні блоку 5-86, відповідно до виданих рекомендацій, використаний такий же підхід і для блоків 5-84-86 та 5-88-90, а також промислово-експериментального блоку 1-75-79. Для промислового використання комбінованої традиційної технології розробки запасів родовищ варто розглянути можливість і доцільність долучення до видобутку та переробки некондиційних та позабалансових за вмістом корисних компонентів руд технологіями підземного блокового вилуговування металів.
{"title":"Обґрунтування ефективності та охорони надр при підземній розробці рудних родовищ традиційними технологіями в комбінації із вилуговуванням металів","authors":"V. I. Lyashenko, T. Dudar, V. Stus, V. A. Shapovalov","doi":"10.31996/mru.2024.2.69-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.69-77","url":null,"abstract":"Показано, що резервом економіки, раціонального використання та охорони надр є залучення у виробництво некондиційних ресурсів шляхом використання технологій з вилуговування металів, які доцільно комбінувати з традиційними технологіями розробки. Встановлено, що оптимальне значення показників найчастіше досягається, коли менша частина багатої руди (до 40 %) видобувається традиційними технологіями і видається на поверхню, а її більша частина (до 60 %) бідної, некондиційної та позабалансової руди вилуговується під землею. Зокрема, найбільш інтенсивне інфільтраційне вилуговування відбувається при класі крупності рудних шматків –100 + 0 мм. Для Мічурінського родовища (ДП “СхідГЗК”, Україна) при підземному блоковому вилуговуванні металів рекомендується вихід такої фракції у відбитій руді близько 90 %. Менш інтенсивно і триваліше вилуговуються метали з фракцій –200 + 100 мм.Доведено, що основне місце при підземному блоковому вилуговуванні повинна посідати вибухова підготовка руди, що забезпечує ефективне вилучення металу із замагазинованих руд при коефіцієнті розпушування 1,15 > Кр < 1,2, який регулюється обсягом продукції, що випускається з блоку руди (до 30 %) і параметрами камер (довжина, ширина і висота). За рахунок залучення у виробництво некондиційних руд сировинна база видобутку металів на діючих шахтах може бути збільшена в 1,4–1,6 раза. Для нейтралізації і промивання відпрацьованої рудної маси рекомендовано обробляти її розчином вапна і шахтною водою через свердловини зрошувальної системи. Охорону гідрогеологічного середовища здійснювати шляхом замулювання глинистим розчином днища камери зі збору продуктивних розчинів та постійного моніторингу забруднення підземних вод у зоні впливу підземного блокового вилуговування. На основі отриманих позитивних результатів дослідження та впровадження технологій підземного блокового вилуговування металів із скельних руд при відпрацюванні блоку 5-86, відповідно до виданих рекомендацій, використаний такий же підхід і для блоків 5-84-86 та 5-88-90, а також промислово-експериментального блоку 1-75-79. Для промислового використання комбінованої традиційної технології розробки запасів родовищ варто розглянути можливість і доцільність долучення до видобутку та переробки некондиційних та позабалансових за вмістом корисних компонентів руд технологіями підземного блокового вилуговування металів.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141675386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.50-55
D. D. Fedoryshyn, O. M. Trubenko, S. D. Fedoryshyn, I. Mykhailovskyi, O. D. Sulyma
Нарощування видобутку вуглеводнів в Україні передбачає створення і впровадження у виробництво нових перспективних методико-технологічних засобів петрофізичного забезпечення та супроводу буріння пошукових площ, які базуються на сучасних досягненнях науки і техніки. Аналіз геологічної будови літолого-стратиграфічних товщ неогенової системи Крукеницької западини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину підтвердив, що в кожному окремо взятому випадку є свої особливості як у складі будови матриці гірської породи, так і в умовах її утворення. За результатами аналізу та оцінки якості інтерпретації фізичних параметрів геофізичних досліджень складнопобудованих порід-колекторів неогенових відкладів встановлено вплив на показники електричних, радіоактивних та акустичних вимірювань мінерального складу типу глинистості, температури і пластового тиску. Електрометричні методи, які входять у типовий комплекс ГДС, мають свої обмеження при реєстрації значень питомого електричного опору, зокрема недостатню роздільну здатність та неоднозначність оцінки характеру насичення при дослідженні складнопобудованих порід-колекторів.У процесі оцінки характеру насичення складнопобудованих порід-колекторів неогенових відкладів виявлено наявність водонасичених порід у покрівлі газонасичених пластів без суцільної перемички, що також обумовлює обводнення пластів продуктивних горизонтів, таким чином відбувається зниження видобутку газу і конденсату. Піщані породи нижньодашавської підсвіти характеризуються, крім нормального перешарування, наявністю скупчень вуглеводнів у лінзовидних пастках, з різноманітними петрофізичними параметрами. Врахування впливу тонкошаруватості неогенових відкладів на зареєстровані параметри методів геофізичних досліджень свердловин дасть змогу підвищити їх інформативність та ефективність під час виділення газонасичених порід-колекторів складної будови.
{"title":"Нарощування видобутку вуглеводнів у межах Крукеницької западини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину","authors":"D. D. Fedoryshyn, O. M. Trubenko, S. D. Fedoryshyn, I. Mykhailovskyi, O. D. Sulyma","doi":"10.31996/mru.2024.2.50-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.50-55","url":null,"abstract":"Нарощування видобутку вуглеводнів в Україні передбачає створення і впровадження у виробництво нових перспективних методико-технологічних засобів петрофізичного забезпечення та супроводу буріння пошукових площ, які базуються на сучасних досягненнях науки і техніки. Аналіз геологічної будови літолого-стратиграфічних товщ неогенової системи Крукеницької западини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину підтвердив, що в кожному окремо взятому випадку є свої особливості як у складі будови матриці гірської породи, так і в умовах її утворення. За результатами аналізу та оцінки якості інтерпретації фізичних параметрів геофізичних досліджень складнопобудованих порід-колекторів неогенових відкладів встановлено вплив на показники електричних, радіоактивних та акустичних вимірювань мінерального складу типу глинистості, температури і пластового тиску. Електрометричні методи, які входять у типовий комплекс ГДС, мають свої обмеження при реєстрації значень питомого електричного опору, зокрема недостатню роздільну здатність та неоднозначність оцінки характеру насичення при дослідженні складнопобудованих порід-колекторів.У процесі оцінки характеру насичення складнопобудованих порід-колекторів неогенових відкладів виявлено наявність водонасичених порід у покрівлі газонасичених пластів без суцільної перемички, що також обумовлює обводнення пластів продуктивних горизонтів, таким чином відбувається зниження видобутку газу і конденсату. Піщані породи нижньодашавської підсвіти характеризуються, крім нормального перешарування, наявністю скупчень вуглеводнів у лінзовидних пастках, з різноманітними петрофізичними параметрами. Врахування впливу тонкошаруватості неогенових відкладів на зареєстровані параметри методів геофізичних досліджень свердловин дасть змогу підвищити їх інформативність та ефективність під час виділення газонасичених порід-колекторів складної будови.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141677423","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.29-37
L. S. Osmachko, V. Verkhovtsev, Ye. I. Mayboroda
Дослідження проведені в межах залізорудного кар’єру “Південний” (м. Кривий Ріг) з метою в подальшому комплексного й ефективного використання техногенно перетворених ділянок надр і земної поверхні Кривбасу. Наведено короткий огляд досягнень попередніх дослідників. Застосовано загальноприйняті методи досліджень. Виконано фіксацію елементів залягання у відносно непорушених невеликих за розмірами блоках (далі – блоках або блочках) кварцитів і сланців саксаганської світи (ціликах) та в блочках розмежування ціликів – техногенних нагромадженнях. У відносно непорушених блочках кварцитів замірялися такі елементи для смугастості, сланцюватості, лінійності за мінеральними агрегатами, осями складчастих форм, штрихами, борознами тощо. Серед техногенних нагромаджень (осипів, насипів і заповнених штучних порожнин) за ступенем структуризації спостережено неструктуровані та різною мірою структуровані. В межах останніх зафіксовано шаруватість, механічну сланцюватість та лінійність. Фактичний матеріал про розміщення структурних елементів опрацьовано за допомогою програми StereoNett 2.46, а також зроблено розрахунки зміщень блочків досліджуваних утворень.З’ясовано, що становлення системи блочків кар’єру “Південний” відбувалося в умовах їх обертання як по вертикальній, так і по горизонтальній осях.Виникнення новоутворених площин техногенних нагромаджень відбулося з успадкуванням існуючої в ціликах структурної анізотропії зі створенням власної стратифікації. Отже, досліджувана система “блочки ціликів – техногенні нагромадження” розвивалася і формувалася як цілісний об’єкт взаємоузгоджено роками – десятиліттями в поверхневих умовах.Перетворення техногенних нагромаджень, їх “добудова”/структуризація, внаслідок яких відновлюється цілісність порушених і зниклих ділянок геологічного об’єму, є конструктивними явищами. Вони практично є природною лабораторією процесів формування структурно-текстурних елементів у сипких нагромадженнях. Їх відстеження в часі дало б змогу фактично спостерігати процеси самостворення/відтворення сучасних техногенно-природних об’єктів.Ранжування структурних новоутворень та їх еколого-техногенної стійкості в техногенних нагромадженнях може бути застосовано як один з критеріїв оцінки асиміляційного потенціалу цих нагромаджень та сприятливості для господарського освоєння.
{"title":"Про структуризацію техногенних утворень в межах кар’єру “Південний” (м. Кривий Ріг)","authors":"L. S. Osmachko, V. Verkhovtsev, Ye. I. Mayboroda","doi":"10.31996/mru.2024.2.29-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.29-37","url":null,"abstract":"Дослідження проведені в межах залізорудного кар’єру “Південний” (м. Кривий Ріг) з метою в подальшому комплексного й ефективного використання техногенно перетворених ділянок надр і земної поверхні Кривбасу. Наведено короткий огляд досягнень попередніх дослідників. Застосовано загальноприйняті методи досліджень. Виконано фіксацію елементів залягання у відносно непорушених невеликих за розмірами блоках (далі – блоках або блочках) кварцитів і сланців саксаганської світи (ціликах) та в блочках розмежування ціликів – техногенних нагромадженнях. У відносно непорушених блочках кварцитів замірялися такі елементи для смугастості, сланцюватості, лінійності за мінеральними агрегатами, осями складчастих форм, штрихами, борознами тощо. Серед техногенних нагромаджень (осипів, насипів і заповнених штучних порожнин) за ступенем структуризації спостережено неструктуровані та різною мірою структуровані. В межах останніх зафіксовано шаруватість, механічну сланцюватість та лінійність. Фактичний матеріал про розміщення структурних елементів опрацьовано за допомогою програми StereoNett 2.46, а також зроблено розрахунки зміщень блочків досліджуваних утворень.З’ясовано, що становлення системи блочків кар’єру “Південний” відбувалося в умовах їх обертання як по вертикальній, так і по горизонтальній осях.Виникнення новоутворених площин техногенних нагромаджень відбулося з успадкуванням існуючої в ціликах структурної анізотропії зі створенням власної стратифікації. Отже, досліджувана система “блочки ціликів – техногенні нагромадження” розвивалася і формувалася як цілісний об’єкт взаємоузгоджено роками – десятиліттями в поверхневих умовах.Перетворення техногенних нагромаджень, їх “добудова”/структуризація, внаслідок яких відновлюється цілісність порушених і зниклих ділянок геологічного об’єму, є конструктивними явищами. Вони практично є природною лабораторією процесів формування структурно-текстурних елементів у сипких нагромадженнях. Їх відстеження в часі дало б змогу фактично спостерігати процеси самостворення/відтворення сучасних техногенно-природних об’єктів.Ранжування структурних новоутворень та їх еколого-техногенної стійкості в техногенних нагромадженнях може бути застосовано як один з критеріїв оцінки асиміляційного потенціалу цих нагромаджень та сприятливості для господарського освоєння.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141674151","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：